ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
17.11.2005                                   Справа N 47/220-05
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого      Усенко Є.А.
суддів:          Глос О.І., Бакуліної С.В.
розглянувши у відкритому  
судовому засіданні        
касаційну скаргу          ПП “Крон-Авто”
на постанову              Харківського апеляційного
                          господарського суду від 12.09.2005
у справі                  № 47/220-05
господарського суду       Харківської області
за позовом                ПП “Крон –Авто”
до                        ПП “СВ”
 
Про   стягнення 16 163, 21 грн.
 
         в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Грищенко О.М. 
від відповідача: не з’явився. 
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  господарського суду Харківської області від 18.07.2005
у  справі  №  47/220-05 (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено
частково: стягнуто з ПП “СВ” на користь ПП “Крон –Авто” основної
заборгованості  у  розмірі  13  801,  82  грн.;  138,  01   грн.
державного мита та 100, 76 грн. витрат на інформаційно –технічне
забезпечення  судового процесу. В решті позову у  сумі  761,  39
грн. провадження у справі припинено.
 
Не  погоджуючись  з  вказаним  рішенням,  ПП  “СВ”  було  подано
апеляційну  скаргу  до Харківського апеляційного  господарського
суду.
 
Постановою  Харківського  апеляційного господарського  суду  від
12.09.2005 у справі № 47/220-05 (судді Пушай В.І., Плужник О.В.,
Такмаков  Ю.В.)  апеляційну скаргу ПП “СВ” задоволено  частково:
рішення господарського суду Харківської області від 18.07.2005 у
справі № 47/220-05 змінено –в частині стягнення 13 801, 82  грн.
боргу;  138, 01 грн. державного мита та 100, 76 грн.  витрат  на
інформаційно  –технічне  забезпечення судового  процесу  рішення
скасовано  та  у задоволенні позову у цій частині відмовлено.  В
іншій  частині рішення господарського суду залишено без змін,  а
апеляційну скаргу без задоволення.
 
У  касаційній скарзі ПП “Крон –Авто” просить скасувати постанову
Харківського  апеляційного господарського суду від 12.09.2005  у
справі № 47/220-05 та прийняти нове рішення –стягнути з ПП  “СВ”
на користь ПП “Крон –Авто” суму основного боргу за договором від
10.01.2005  №  3  у  розмірі 13 579,  82  грн.,  посилаючись  на
порушення   господарським  судом  апеляційної   інстанції   норм
матеріального і процесуального права, а саме: ст. 612 Цивільного
кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
         та ст.ст. 42 та 105  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом  на  участь
свого представника в засіданні суду касаційної інстанції.
 
Заслухавши    пояснення   представника   позивача,   перевіривши
матеріали  справи та проаналізувавши на підставі встановлених  в
них  фактичних  обставин правильність застосування господарським
судом  апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального
права,   колегія  суддів  Вищого  господарського  суду   України
приходить   до  висновку,  що  касаційна  скарга   не   підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
Відповідно  до  ст.  111-7 ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          касаційна
інстанція   виходить   із   обставин,  встановлених   у   справі
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.
 
Господарськими   судами   першої   та   апеляційної    інстанцій
встановлено, що між ПП “Крон – Авто” (постачальник) та  ПП  “СВ”
(покупець) було укладено договір від 10.01.2005 № 3 строком  дії
до  31.12.2005,  відповідно  до умов  якого  позивач  передає  у
власність відповідачу товар, в асортименті, кількості та по ціні
згідно   з   рахунками  –фактурами  і  накладними,  а   покупець
зобов’язується прийняти та оплатити товар на умовах  зазначеного
договору.  Умови  оплати товару передбачено п.  3.2  договору  –
оплата  протягом  2-ох  банківських днів  з  моменту  реалізації
товару.
 
На   виконання   умов   вказаного  договору   позивач   поставив
відповідачу  товар  на суму 70 445, 76 грн.,  який  відповідачем
було  оплачено лише частково, у зв’язку з чим позивач  звернувся
до  суду  з  позовом про стягнення заборгованості за поставлений
товар у сумі 13 801, 82 грн.
 
Колегія  суддів  Вищого господарського суду України  вважає,  що
господарський  суд  апеляційної  інстанції  всебічно   і   повно
дослідив  всі обставини справи і прийшов до правильного висновку
щодо  відсутності  підстав  для  задоволення  позову  у  частині
стягнення 13 801, 82 грн. заборгованості за поставлений товар  з
огляду на наступне.
 
Відповідно  до  ст. 111-7 Господарського процесуального  кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         касаційна інстанція перевіряє застосування
господарськими  судами  першої  та  апеляційної  інстанцій  норм
матеріального  і  процесуального права на підставі  встановлених
фактичних обставин справи.
 
Господарськими   судами   першої   та   апеляційної    інстанцій
встановлено,  матеріалами  справи підтверджено  і  позивачем  не
заперечується, що згідно з п. 3.2 договору оплата  за  отриманий
товар  здійснюється  протягом 2-х  банківських  днів  з  моменту
реалізації  товару,  однак  позивачем  не  було  надано  доказів
реалізації товару, який залишився неоплаченим відповідачем (як і
не  було надано доказів настання терміну оплати товару згідно  з
умовами договору).
 
Цілком правомірно господарським судом апеляційної інстанції було
взято  до  уваги  умови  п.  4.2 договору  щодо  права  позивача
вимагати  повернення всього залишку неоплаченого товару протягом
2-ох  днів  з  моменту отримання усної вимоги від постачальника,
оскільки, як встановлено господарськими судами, позивачем жодних
доказів звернення з відповідною вимогою до суду не надано.
 
З огляду на викладене, висновки апеляційного господарського суду
щодо   відсутності  підстав  згідно  з  умовами   договору   від
10.01.2005 № 3 для стягнення заборгованості за поставлений товар
відповідають   вимогам   чинного   законодавства   і   фактичним
обставинам справи.
 
Посилання  заявника у касаційній скарзі на норми ч.  3  ст.  612
Цивільного  кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         не можуть бути  взяті  до
уваги,  оскільки позивачем не надано будь –яких доказів  відмови
від  прийняття  виконання зобов’язання боржником і  звернення  з
вимогою про відшкодування збитків.
 
Таким   чином,   встановлені  господарським  судом   апеляційної
інстанції  з дотриманням правил ст. 43 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        
факти,  на  підставі  яких  касаційна  інстанція  відповідно  до
ст.   111-7   Господарського  процесуального   кодексу   України
( 1798-12   ) (1798-12)
           перевіряє   правильність   застосування   норм
матеріального  та  процесуального  права  при  вирішенні  спору,
спростовують    доводи   касаційної   скарги   щодо    порушення
господарським  судом  норм матеріального і процесуального  права
при прийнятті оскаржуваної постанови.
 
За    таких   обставин   постанова   Харківського   апеляційного
господарського  суду  від  12.09.2005  у  справі   №   47/220-05
відповідає  вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам
справи, у зв’язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
 
Враховуючи  викладене,  керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,  п.  1
ст.  111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу  ПП “Крон –Авто” залишити без  задоволення,  а
постанову  Харківського  апеляційного  господарського  суду  від
12.09.2005 у справі № 47/220-05 –без змін.
 
Головуючий Є.Усенко
 
Судді      О.Глос
 
           С.Бакуліна