ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.11.2005 Справа N 28/287-05-6506
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Усенко Є.А.
суддів: Глос О.І.,
Бакуліної С.В.
розглянувши у Державного підприємства “Іллічівський
відкритому судовому морський торгівельний порт”
засіданні касаційну
скаргу
на рішення господарського суду Одеської області від
29.08.2005
у справі № 28/287-05-6506
за позовом Державного підприємства “Іллічівський
морський торгівельний порт”
До ТОВ “Одеське морське агентство
“Інтерброкер”
Про стягнення 2 939, 87 грн.
В С Т А Н О В И В:
Доповідач –Глос О.І.
Рішенням господарського суду Одеської області від 29.08.2005 у
справі № 28/287-05-6506 (суддя Гуляк Г.І.) у задоволенні позову
відмовлено з мотивів надання портом послуг (що оплачуються
портовими зборами) по обслуговуванню теплоходу “Шемут” (прапор
Монголії) до набрання чинності Законом України “Про внесення
змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005
рік” та деяких інших законодавчих актів України” від 25.03.2005
№ 2505-ІV ( 2505-15 ) (2505-15)
(яким п.п. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від
03.04.1997 № 168/97-ВР було виключено).
У касаційній скарзі Державне підприємство “Іллічівський морський
торгівельний порт” просить скасувати рішення господарського суду
Одеської області від 29.08.2005 у справі № 28/287-05-6506 та
прийняти нове рішення, яким стягнути з ТОВ “Одеське морське
агентство “Інтерброкер” на користь Державного підприємства
“Іллічівський морський торгівельний порт” 2 939, 87 грн.
заборгованості по оплаті портових зборів та послуг, наданих
судну, посилаючись на неправильне застосування господарським
судом першої інстанції норм ст. 6 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
без врахування змін, внесених
Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про
Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших
законодавчих актів України” від 25.03.2005 № 2505-ІV,
( 2505-15 ) (2505-15)
стосовно пільг при нарахуванні податку на додану
вартість при виставлені дисбурсментського рахунку (оскільки
Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про
Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших
законодавчих актів України” від 25.03.2005 № 2505-ІV
( 2505-15 ) (2505-15)
було опубліковано 31.03.2005).
Позивач і відповідач не скористались своїм процесуальним правом
на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної
інстанції.
Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі
встановлених в них фактичних обставин правильність застосування
господарським судом першої інстанції норм матеріального і
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція виходить із обставин, встановлених у справі
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.
Господарським судом першої інстанції встановлено, що між
Державним підприємством “Іллічівський морський торгівельний
порт” та ТОВ “Одеське морське агентство “Інтерброкер” було
укладено договір від 28.12.2000 № 172 (із змінами і
доповненнями), згідно з яким позивач зобов’язувався надавати
через відповідача послуги судновласникам по обслуговуванню
суден.
Відповідно до умов вказаного договору позивач надав передбачені
договором послуги по обслуговуванню теплоходу “Шемут” (прапор
Монголії), агентом якого виступив відповідач.
Позивачем було виписано рахунок за виконанні роботи за № 03/1724
від 31.03.12005 на суму 5 074, 37 дол. США, який був оплачений
відповідачем у повному обсязі (30.03.2005 –3 889, 18 дол. США,
05.04.2005 –1 175, 19 дол. США).
Однак, 07.04.2005 позивачем було надіслано на адресу відповідача
лист № 26/8-184, в якому він повідомив, що Законом України “Про
внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на
2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” від
25.03.2005 № 2505-ІЦ ( 2505-15 ) (2505-15)
виключено п.п. 6.2.2 зі ст. 6
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, у
зв'язку з чим з 31.03.2005 всі послуги порту підлягають
оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 20%.
13.04.2005 на адресу відповідача додатково був направлений
рахунок № 03/1724 від 31.03.2005, відповідно якого відповідач
повинен був сплатити ще 556, 70 дол. США, що складає 20% податку
на додану вартість, згідно з Законом України “Про внесення змін
до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та
деяких інших законодавчих актів України” від 25.03.2005
№ 2505-ІV, ( 2505-15 ) (2505-15)
який набрав чинності 31.03.2005.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
господарський суд першої інстанції всебічно і повно дослідив
обставини справи і прийшов до правильного висновку щодо
відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція перевіряє застосування
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального і процесуального права на підставі встановлених
фактичних обставин справи.
Відповідно до п.п. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(в редакції, що діяла
до 31.03.2005) за нульовою ставкою оподатковуються операції
продажу робіт, послуг, призначених для використання і споживання
за межами митної території України, в т.ч. операції з надання
послуг персоналу з обслуговування морських, повітряних та
космічних об’єктів, зазначених у п.п. 6.2.1 цієї статті (в
п.п. 6.2.1 цієї статті зазначені у тому числі морські судна, що
використовуються для навігаційної діяльності, перевезення
пасажирів або вантажів за плату, іншої комерційної, промислової
або риболовецької діяльності, здійснюваної за межами
територіальних вод України).
Господарським судом встановлено факт надання Державним
підприємством “Іллічівський морський торгівельний порт” послуг
(що оплачуються портовими зборами) з обслуговування теплоходу
“Шемут” – прапор Монголії), призначених для використання і
споживання за межами митної території України.
Враховуючи встановлення господарським судом факту надання
вказаних послуг ще до набрання чинності Законом України від
25.03.2005 № 2505-ІV ( 2505-15 ) (2505-15)
(що підтверджено матеріалами
справи, в т.ч. стейтменом, в якому зазначено, що надання послуг
порту було закінчено 30.03.2005 о 22 год. 30 хв. та надано
дозвіл на відхід судна; о 23 год. 00 хв. цього ж дня прибув
лоцман, а о 23 год. 40 хв. 30.03.2005 судно відійшло від
причалу; відповідно до лоцманської квитанції № 307/3 лоцман
прибув на судно 30.03.2005 о 23 год. 20 хв. та зійшов з судна
31.03.2005 о 00 год. 25 хв.), висновки господарського суду щодо
відсутності підстав для задоволення позову є законними і
обгрунтованими.
Таким чином, встановлені господарським судом першої інстанції з
дотриманням правил ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти, на
підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 111-7
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
перевіряє правильність застосування норм матеріального та
процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи
касаційної скарги щодо порушення господарським судом норм
матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного
рішення.
За таких обставин рішення господарського суду Одеської області
від 29.08.2005 у справі № 28/287-05-6506 відповідає вимогам
чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з
чим підстав для його скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1
ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного підприємства “Іллічівський морський
торгівельний порт” залишити без задоволення, а рішення
господарського суду Одеської області від 29.08.2005 у справі
№ 28/287-05-6506 –без змін.
Головуючий Є.Усенко
Судді О. Глос
С.Бакуліна