4-29/1-05-45 Про стягнення 18092,98 грн. - Текст документа

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.02.06 задоволено позовні вимоги Державного підприємства “Морська аварійно-рятувальна служба” до Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 18092,98 грн.

За результатами апеляційного розгляду Одеським апеляційним господарським судом прийнято постанову від 04.05.06 якою рішення господарського суду Одеської області змінено, позовні вимоги Державного підприємства “Морська аварійно-рятувальна служба” задоволено частково: з ВАТ “Одесаобленерго” на користь позивача стягнуто 5413,33 грн. безпідставно отриманих коштів.

Суб’єкт касаційного оскарження, ВАТ “Одесаобленерго”, не погоджується з ухваленими судовими актами та просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 20.02.06 і постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.05.06 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.

У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що судами допущені порушення ст. 15-1 Закону України “Про електроенергетику” (575/97-ВР) , п.п. 1, 5.1, 5.3 Правил користування електричною енергією, п. 5.2 договору та ст. 1212 ЦК України (435-15) , оскільки оплата 18092,98 грн. не є безпідставно придбаним майном. Скаржник також вважає, що неправомірним є висновок суду про те, що ВАТ “Одесаобленерго” не мало правових підстав для проведення коригування договірної величини електроспоживання та нарахування п'ятикратної вартості спожитої понад договірні величини електроспоживання, оскільки він зроблений в порушення положень ст. 6, ст. 11, ст. 14, ст. 629 ЦК України (435-15) , п. 5.3 Правил та п. 11 Порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено в рішенні господарського суду та в постанові апеляційного господарського суду, між ВАТ “Одесаобленерго” в особі структурної одиниці –Іллічівського району електричних мереж та ДП “Морська аварійно-рятувальна служба”, укладено договір № И9125/10089 про постачання електричної енергії на об’єкти споживача, за яким постачальник, ВАТ “Одесаобленерго”, зобов’язався постачати електроенергію споживачу, а останній –оплачувати її вартість згідно з умовами договору.

Договором № И9125/1089 від 14.01.04 про постачання електричної енергії, укладеним між ВАТ “Одесаобленерго” та ДП “Морська аварійно-рятувальна служба” передбачений порядок постачання електричної енергії відповідачем та оплата її вартості позивачем, порядок встановлення, доведення та коригування договірних величин електроспоживання в залежності від рівня фактично проведеної оплати за розрахунковий період, а також відповідальність за перевищення скоригованих договірних величин. Матеріалами справи підтверджується, що обсяги постачання електроенегії на кожен місяць сторони узгодили, в тому числі, на липень 2004 року –5 тис. кВТ/год. Проте на липень місяць договірна величина була скоригована у зв’язку із допущеними порушеннями зі сторони споживача і становила 10584 кВт/год.

Задовольняючи вимоги позивача про стягнення безпідставно отриманих коштів, місцевий господарський суд зробив висновок, що відповідачем в установленому порядку не доведено коригування договірної величини, а отже, вимоги про стягнення суми сплаченої за перевищення договірної величини є обґрунтованими. Апеляційний господарський суд, визнаючи обґрунтованими висновки місцевого господарського суду щодо недоведення до споживача договірної величини електроспоживання, в той же час зазначив, що стягнення оспорюваної суми з відповідача є безпідставним, оскільки згідно приписів ст. 151 Закону України “Про електроенергетику” (575/97-ВР) , не належать відповідачу в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів. Справедливим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що повідомлення про коригування електричної енергії від 30.07.04 не є належним доказом, свідчить про обґрунтованість вимог позивача щодо застосування правових наслідків ст. 1212 ЦК України (435-15) .

Так, відповідно до ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (575/97-ВР) та Правил користування електричною енергією”, у випадку перевищення договірної величини споживання електричної енергії, споживач сплачує повну вартість усієї спожитої електроенергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, а також чотириразову вартість різниці між фактично спожитою і договірною величиною електричної енергії.

Втім, апеляційний господарський суд змінив рішення місцевого господарського суду в частині суми, що підлягає стягненню, з мотивів застосування алгоритму при перерахуванні суми, що регулюється постановою НКРЕ від 26.11.04 № 1147 “Про алгоритм перерахування коштів на грудень 2004р.” (v1147227-04) .

Колегія суддів вважає, що висновок апеляційного господарського суду щодо зміни рішення не відповідає загальним принципам верховенства права: за умови встановлення факту порушення відповідачем умов договору на електропостачання (щодо доведення скоригованої величини), є нелогічним висновок про часткове повернення коштів, а отже правова позиція апеляційного суду є помилковою і суперечить встановленим обставинам. В той же час, висновок місцевого господарського суду про повернення неправомірно отриманих коштів згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України (435-15) –обґрунтований.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що постанова апеляційного господарського суду в частині залишення без задоволення вимоги позивача про стягнення коштів підлягає скасуванню в частині відмови в позові.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” залишити без задоволення. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.05.06 скасувати в частині відмови в позові, в решті рішення господарського суду від 20.02.06 та постанову Одеського апеляційного господарського суду по справі № 4-29/1-05-45 залишити без змін.