ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
17.11.2005                                       Справа N 8/352
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
         Черкащенка М.М. - головуючого,
         Невдашенко Л.П. ,
         Рибака В.В.,       
        за участю представників сторін:       
від позивача Сергієнко О.А. (дов. від 17.01.2005р.);
від відповідача  Совенко О.П. (дов. № 1040 від 09.11.2005р.);
розглянувши   НАК “Нафтогаз України” ДК “Укртрансгаз”
матеріали     управління магістральних газопроводів
касаційної    “Черкаситрансгаз” Кременчуцького лінійного
скарги        виробничого управління магістральних газопроводів
на постанову  Київського міжобласного апеляційного
              господарського
              суду від 16.08.2005р.
у справі      № 8/352 господарського суду Полтавської області              
за позовом    НАК “Нафтогаз України” ДК “Укртрансгаз”
              управління магістральних газопроводів
              “Черкаситрансгаз” Кременчуцького лінійного
              виробничого управління магістральних газопроводів
До            Комунального підприємства “Теплоенерго”
 
Про   стягнення 87411, 46 грн.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Дочірня компанія “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії
“Нафтогаз  України” м. Київ (в подальшому –ДК “Укртрансгаз”  НАК
“Нафтогаз  України”  м.  Київ) в особі Кременчуцького  лінійного
виробничого    управління   магістральних   трубопроводів    УМГ
“Черкаситрансгаз” с. Піщане звернулось з позовом до Комунального
підприємства   “Теплоенерго”  м.  Кременчук   про   встановлення
юридичного факту, виявленого під час розгляду справи №  8/73  та
стягнення   87411,46   грн.   боргу   за   надані   послуги   по
транспортуванню природного газу в листопаді 2001 року.
 
Рішенням  господарського суду від 11.03.2005 у  справі  №  8/352
позов  задоволено  з тих підстав, що внаслідок правонаступництва
прав  та  обов’язків  ДП “Теплокомуненерго” КП  “Теплоенерго”  є
зобов’язаною  особою, яка повинна сплатити на  користь  позивача
(кредитора)  вартість  наданих у  листопаді  2001  р.  послуг  з
транспортування   газу;   що   ДК   “Укртрансгаз”,    в    особі
Кременчуцького ЛВ УМГ “Черкаситрансгаз”, в цьому разі має  право
вимоги до боржника щодо виконання ним свого зобов’язання.
 
Суд  також  відзначив,  що відповідно до ст.  12  Господарського
процесуального   кодексу  України  ( 1798-12   ) (1798-12)
           спори   про
встановлення  фактів  господарським  судам  не  підвідомчі,   що
зумовлює  припинення провадження у справі в цій  частині  позову
(ч.  1  ст.  80  Господарського процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        ).
 
Постановою  Київського міжобласного апеляційного  господарського
суду від 16.08.2005 у справі № 8/352 зазначене рішення місцевого
господарського  суду скасовано. Прийнято нове рішення,  яким  ДК
“Укртрансгаз”   НАК  “Нафтогаз  України”  м.   Київ   в   позові
відмовлено.
 
Суд   встановив   факт  недоведеності  позивачем   наявності   у
відповідача боргових зобов’язань перед позивачем.
 
У  поданій  касаційній  скарзі  ДК “Укртрансгаз”  НАК  “Нафтогаз
України”   в   особі   Управління   магістральних   газопроводів
“Черкаситрансгаз”   просить   скасувати   постанову   Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 16.08.2005  по
справі № 8/352 та залишити без зміни рішення господарського суду
Полтавської області від 11.03.2005.
 
Скаржник  заперечує  при  цьому висновок  апеляційної  інстанції
відносно  того,  що  акти  № 1590 від  30.11.2001  та  1572  від
03.12.2001,  які були покладені ним в основу позову,  не  можуть
підтверджувати   заборгованість   відповідача   за   втрату   по
транспортуванню природного газу.
 
Судова  колегія, розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши
пояснення   та  заперечення  представників  сторін  в   судовому
засіданні,   дослідивши  юридичну  оцінку  судовими  інстанціями
обставин   справи   та  повноту  їх  встановлення,   перевіривши
правильність    застосування   ними   норм   матеріального    та
процесуального   права  прийшла  до  висновку  про   відсутність
правових підстав для задоволення касаційної скарги.
 
Матеріалами  справи, що було також предметом  дослідження  судом
при апеляційному провадженні у справі, підтверджується наступне.
 
ДК  “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в особі  Кременчуцького
лінійного виробничого об’єднання магістральних газопроводів  УМГ
“Черкаситрансгаз” звернулось з позовом, з урахуванням заяви  про
уточнення  позовних  вимог від 10.02.2005, про  стягнення  з  КП
“Теплоенерго”  заборгованості в сумі  87411,46  грн.  за  надані
послуги  по  транспортуванню природного газу  у  листопаді  2001
року.
 
В  обгрунтування позовних вимог позивачем надані акт № 1590  від
30.11.2001   та   акт   №   1572  від  03.12.2001   про   обсяги
протранспортованого  природного газу магістральним  газопроводом
позивача на адресу споживача в кількості відповідно 2182 тис. м3
через  ТЕЦ  Крюківського вагонобудівного заводу та  в  кількості
1329,687 тис. м3 –через котельні м. Кременчука (а.с. 11).
 
Зазначені     акти     складались    до     реорганізації     КП
“Кременчуктеплокомуненерго”    шляхом    створення    Дочірнього
підприємства “Теплоенерго”.
 
Відповідно  до постанови КМ України від 11.12.2000 №  1800  “Про
порядок  забезпечення галузей національної економіки і населення
природним газом у 2001 р.”( 1800-2000-п ) (1800-2000-п)
         (абз. 3, 5, 8 п.  11)
газотранспортні   та   газодобувні   підприємства   забезпечують
транспортування  природного газу згідно з порядком  використання
газотранспортної   системи   за   договорами,   укладеними    із
споживачами; ведуть облік газу, реалізованого споживачам;  разом
із споживачами та постачальниками газу складають акти про обсяги
використаного   газу   за  місяць  для  остаточних   розрахунків
споживачів  за  використаний  газ  і  надані  послуги   з   його
транспортування та на підставі цих актів до 10 числа місяця,  що
настає за звітним, складають реєстри обсягів реалізації газу.
 
В  матеріалах  справи  відсутні докази  передачі  заборгованості
Комунальним    підприємством   “Кременчуктеплокомуненерго”    за
вказаними  актами до його Дочірнього підприємства “Теплоенерго”,
а  в  подальшому до комунального підприємства “Теплоенерго”, яке
було  створено  на його основі (рішення виконкому  Кременчуцької
міськради  відповідно від 04.10.2001 № 1770  та  від  14.12.2001
№ 2367, а.с. 19,26).
 
Касаційна   інстанція  погоджується  з  висновками   апеляційної
інстанції   про   відсутність  правонаступництва   з   боку   ДП
“Теплоенерго”  прав  та  обов’язків  Комунального   підприємства
“Кременчуктеплокомуненерго”,  т.  я.   це   не   підтверджується
матеріалами справи.
 
Посилання  скаржника та господарського суду першої інстанції  на
підтвердження  цього факту положеннями п. 1 та 7 ст.  34  Закону
України  “Про  підприємства в Україні” ( 887-12 ) (887-12)
         є  помилковим,
оскільки  ДП “Теплоенерго” було створено внаслідок реорганізації
комунального   підприємства   “Кременчуктеплокомуненерго”,   яке
внаслідок цього не припинило своєї діяльності.
 
Апеляційною  інстанцією досліджено, що відповідно з Статутом  ДП
“Теплоенерго”     КП     “Кременчуктеплокомуненерго”     головне
підприємство не несе відповідальності за зобов’язання Дочірнього
підприємства,   а   останнє   не   несе   відповідальності    за
зобов’язаннями головного підприємства (п.п. 1.1, 1.8).
 
Зазначене    свідчить   про   повноту   встановлення   Київським
міжобласним апеляційним господарським судом обставин  справи  та
вірне  застосування до них норм матеріального та  процесуального
права, спростовує доводи касаційної скарги.
 
Керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9,  111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Постанову  Київського  міжобласного апеляційного  господарського
суду  від  16.08.2005  у справі № 8/352  залишити  без  змін,  а
касаційну скаргу –без задоволення.
 
Головуючий, суддя М.Черкащенко
 
Судді             Л.Невдашенко
 
                  В.Рибак