ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.11.2005 Справа N 3/198(19/316)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.І. - головуючого,
Грека Б.М.,
Стратієнко Л.В.,
за участю повноважних представників:
від позивача
від відповідача – Колесникової Е.В. дов. від 01.12.2005
року;
розглянувши у відкритому Лисичанського комунального
засіданні касаційну скаргу підприємства “Житлово-експлуатаційна
контора № 6”
на рішення від 31.05.2005 року
господарського суду Луганської
області
та постанову від 18.07.2005 року
Луганського апеляційного господарського суду
у справі за позовом Лисичанського комунального
підприємства “Житлово-експлуатаційна
контора № 6”
До Закритого акціонерного товариства
“Лисичанський пивоварний завод”
Про стягнення 5317, 78 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Луганської області від 31.05.2005
року (суддя Андреєва М.Л.), залишеним без змін постановою
Луганського апеляційного господарського суду від 18.07.2005
року, відмовлено у задоволенні позову по відшкодуванню шкоди в
сумі 5017, 78 грн., заподіяної автомобілю ВАЗ 2107 в результаті
ДТП та відмовлено в задоволенні витрат на проведення оцінки
розміру шкоди в сумі 300 грн.
У касаційній скарзі позивач просить вказані судові рішення
скасувати, як прийняті з порушенням норм діючого законодавства.
Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній
фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування
господарськими судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень
норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 8.06.2004 року на проїжджій
частині дороги в районі місцезнаходження підприємства ЗАТ
“Лисичанський пивоварний завод”, біля автобусної зупинки, у
напрямку з м. Лисичанська до м. Новодружеськ скоїлась ДТП за
участю автомобіля ВАЗ - 2107, державний номер 75-16 АІА, який є
об'єктом права комунальної власності територіальної громади
Лисичанської міської ради і перебуває на балансовому обліку
позивача та закріплений за ним на праві повного господарського
відання, відповідно до пункту 4.2 Статуту Лисичанського
комунального підприємства “Житлово - експлуатаційна контора № 6”
під управлінням Рожнова Ю.Г. та тварини - корови, яка належала
відповідачеві.
Протоколом про адміністративне правопорушення від 26.06.2004
року було встановлено порушення підпунктів 7.6 та 7.7 Правил
дорожнього руху.
У вказаному протоколі при описанні порушення, яке припустився
пастух відповідача зазначається, що він “не надав достатньої
уваги, не прибіг до своєчасної допомоги, переганяючи стадо
тварин через вул.Ген.Потапенко м. Лисичанська, внаслідок чого
раптово вибігла тварина на проїжджу частину і була збита
рухавшимся по своїй смузі автомобілем”. Але такого за своєю
суттю порушення пунктами 7.6 та 7.7 Правил дорожнього руху не
передбачено.
Органом ДАІ, який здійснював перевірку за даним фактом ДТП,
виниклих між сторонами протиріч усунено не було.
Відповідно до вимог ст. 1166 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями,
діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або
юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або
юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її
завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її
відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Як правильно встановлено судами, позивачем не був належним чином
доведений безпосередній причинний зв’язок між вчиненим
правопорушенням та заподіянням шкоди.
Пунктом 2.11 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від
22.10.2003 року № 1217 “Про виконання Закону України від
5.04.2001 року “Про внесення змін до Кодексу України про
адміністративні правопорушення щодо відповідальності за
порушення правил дорожнього руху” ( z0974-03 ) (z0974-03)
, у разі
правопорушення, що призвело до пошкодження транспортних засобів,
вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд або іншого майна, до
адміністративного протоколу долучаються: протокол огляду місця
дорожньо-транспортної пригоди, схема пригоди, пояснення
учасників пригоди та свідків, інші матеріали, які необхідні для
правильного вирішення справи. Одночасно на місці оформлення цих
документів про правопорушення водіям видаються довідки про
пошкодження транспортних засобів та на їх бажання - копії схеми
ДТП.
Оформлення виданих матеріалів здійснюється лише на місці
дорожньо-транспортної пригоди, в адміністративному порядку без
винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.
В порушення пункту 2.11 вказаного Наказу, протокол огляду місця
ДТП не складався.
З матеріалів справи видно, що на вісімнадцятий день після ДТП
інспектором ДАІ Лисичанського відділу УМВС України в Луганській
області був складений протокол ЛВ № 016051 про адміністративне
правопорушення, що стосується забезпечення безпеки дорожнього
руху, у якому відображено, що пастух Пятін В.В. порушив
п.п. 7.6,7.7 Правил дорожнього руху України і допустив зіткнення
тварини з рухавшимся по своїй смузі автомобілем. Яким
автомобілем і під чиїм управлінням та чи пошкоджений цей
автомобіль - не вказано.
Схема дорожньо - транспортного пригоди не підтверджує даних,
викладених в протоколі ЛВ№ 016051, зокрема, що ДТП мала місце на
смузі руху автомобілю ВАЗ-2107 державний номер 75-16 АІА,
оскільки не зафіксована відстань від місця наїзду до обочин
проїжджої частини дороги, ширина якої 14, 3 м у місці наїзду на
тварину.
В порушення підпункту 2.11.1 Наказу № 1217 ( z0974-03 ) (z0974-03)
, на
схемі пригоди графічно не відображено координати місця
зіткнення, тому неможливо здійснити прив'язку місця зіткнення до
відносно сталих орієнтирів. На схемі відсутні точні відомості,
які б дозволили відновити розташування транспортних засобів
після ДТП. За таких обставин, не вбачається можливим, зокрема,
визначити, зіткнення скоїлося на смузі руху транспортного засобу
чи на зустрічній смузі.
Крім того, не проводилось автотехнічне дослідження на предмет
того, чи мав водій технічну можливість уникнути ДТП.
За відсутності протоколу огляду місця події та протоколу огляду
транспортного засобу неможливо визначити відстань від місця
наїзду до обочин проїжджої частини дороги та швидкість, з якою
рухався автомобіль позивача.
Згідно ст. 1172 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
юридична
або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником
під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.
Суд вважає, що господарський суд, з яким погодилась апеляційна
інстанція прийшов до правильного висновку про те, що позивачем
не був належним чином доведений факт неналежного виконання чи
невиконання пастухом Пятіним В.В. покладених на нього трудових
чи інших обов'язків і не було надано доказів, які підтверджують
вину працівника відповідача у скоєні ДТП, оскільки вина
відповідача не може бути підтверджена тільки одним протоколом,
складеним в порушення пункту 2.11 Наказу № 1217 ( z0974-03 ) (z0974-03)
.
Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли
обгрунтованого висновку про відмову в стягненні витрат на
проведення оцінки розміру шкоди в сумі 300 грн., оскільки ці
вимоги випливають з вимоги про стягнення шкоди, завданої майну
позивача.
За таких обставин, рішення господарського суду та постанова
апеляційної інстанції відповідають матеріалам справи та вимогам
діючого законодавства, що регулює дані правовідносини, тому їх
необхідно залишити без змін.
Доводи позивача, викладені в касаційної скарзі, суд вважає
необгрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними у
справі доказами і не грунтуються на вимогах закону.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Луганської області від 31.05.2005
року та постанову Луганського апеляційного господарського суду
від 18.07.2005 року залишити без змін, а касаційну скаргу
Лисичанського комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна
контора № 6” –без задоволення.
Головуючий, суддя Дерепа В.І.
С у д д і Грек Б.М.
Стратієнко Л.В.