ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.11.2005 Справа N 3/195
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Ходаківська І.П.
судді Савенко Г.В.
Плюшко І.А.
розглянув
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
“Агрофірма “Гюнівська”
на постанову від 01.09.2005р. Запорізького
апеляційного господарського суду
у справі № 3/195 господарського суду Запорізької
області
за позовом ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі
Кам’янсько-Дніпровського району електричних
мереж”
До ВАТ “Агрофірма “Гюнівська”
Про Стягнення 94096,11грн.
За участю представників сторін:
позивача – Єжов І.А., за довіреністю
відповідача –не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від
23.06.2005р. у справі № 3/195 позовні вимоги Відкритого
акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі
Кам'янсько-Дніпровського району електричних мереж задоволені
повністю. Суд стягнув з відповідача на користь позивача суму
94096,11грн. за перевищення граничної величини споживання
електроенергії.
Постановою від 01.09.2005р. Запорізького апеляційного
господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного
товариства “Агрофірма “Гюнівська”, с.Гюнівка Великобілозерський
район Запорізька область задоволено частково. Рішення
господарського суду Запорізької області від 23.06.2005 року у
справі № 3/195 змінено. Позов задоволено частково. Стягнуто з
Відкритого акціонерного товариства “Агрофірма “Гюнівська” на
користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”
в особі Кам'янсько-Дніпровського району електричних мереж
75276,89 грн. за перевищення граничних величин споживання
електричної енергії.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідач не виконав свої
зобов'язання порушуючи умови договору та вимоги Цивільного і
Господарського кодексів України. Зокрема обґрунтовуючи своє
рішення, суд посилається на ст.ст. 526, ч. 1ст. 527,
ч. 1ст. 530, 625, 629, Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та
ст. 193 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
та ст. 26
Закону України “Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, Відкрите
акціонерне товариство “Агрофірма “Гюнівська”, с. Гюнівка”,
звернулося із скаргою до Вищого господарського суду України, в
якій просить скасувати постанову від 01.09.2005р. Запорізького
апеляційного господарського суду та рішення господарського суду
Запорізької області від 23.06.2005р. у справі № 3/195, а в
задоволенні позову відмовити.
Згідно розпорядження від 16.11.2005р. Заступника Голови Вищого
господарського суду України, у зв’язку з відпусткою судді
Першикова Є.В. для перегляду в касаційному порядку справ
№ 29/324-05, № 3/195, призначених до розгляду на 17.11.2005р.
колегією суддів у складі: головуючого –ПершиковаЄ.В. суддів
–СавенкоГ.В., Ходаківської І.П. , утворено колегію суддів в
наступному складі: головуючий – Ходаківська І.П. , судді
–Савенко Г.В., Плюшко І.А.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних обставин.
Відповідно до укладеного між ВАТ “Запоріжжяобленерго”
(постачальник електричної енергії) та ВАТ “Агрофірма “Гюнівська”
(споживач) договору № 13 від 16.09.2003р., постачальник
зобов'язався постачати електричну енергію, а споживач оплачувати
її вартість та
здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та
додатками до нього.
Сторони у справі, п. 2 додатку до договору, передбачили, що за
підсумками розрахункового періоду постачальник коригує граничні
величини споживання е/енергії і потужності до рівня здійсненої
споживачем оплати за спожиту у цьому періоді активну е/енергію,
у терміни, обумовлені договором. У разі, якщо розмір фактично
спожитої у цей розрахунковий період е/енергії перевищує розмір
скоригованої граничної величини, постачальник направляє
споживачу до кінця місяця, наступного за розрахунковим, “Акт про
перевищення граничної величини обсягу споживання е/енергії та
потужності”, в якому зазначається скоригована гранична величина
споживання е/енергії та/або потужності та пред'являється до
оплати, п'ятикратна вартість перевищення скоригованої граничної
величини споживання е/енергії та/або потужності.
Як встановлено судами, постачальник на адресу споживача
26.07.2004р., направив “Акт № 7863 про перевищення граничних
величин обсягу споживання е/енергії та потужності у червні
2004р.” Згідно вказаного акту, споживачу скоригована гранична
величина споживання електроенергії у червні 2004р. до рівня
здійсненої оплати, тобто до ОкВт.год, нарахована п'ятикратна
вартість спожитої понад договірної величини електроенергії
відповідно склала 28340,43грн. (вартість спожитої е/енергії в
червні 2004р.).
25.08.2004р., постачальник на адресу споживача направив “Акт
№ 9468 про перевищення граничних величин обсягу споживання
е/енергії та потужності у липні 2004р.” Згідно вказаного акту,
споживачу скоригована гранична величина споживання
електроенергії у липні 2004р. до рівня здійсненої оплати, тобто
до ОкВт.год, нарахована п'ятикратна вартість спожитої понад
договірної величини електроенергії відповідно 23774,54грн.
25.01.2005р., постачальник на адресу споживача направив “Акт
№ 909 про перевищення граничних величин обсягу споживання
е/енергії та потужності у грудні 2004р.” Згідно вказаного акту,
споживачу скоригована гранична величина споживання
електроенергії у грудні 2004р. до рівня здійсненої оплати, тобто
до ОкВт.год, нарахована п'ятикратна вартість спожитої понад
договірної величини електроенергії відповідно склала
41981,14грн.
Попередні судові інстанції визнали правомірним застосування до
відповідача п'ятикратної вартості спожитої у червні, липні,
грудні 2004р. електричної енергії, виходячи з того, що
скориговані договірні величини розраховуються виходячи з
фактично здійсненої споживачем, в строки обумовлені договором,
оплати направлених йому за підсумками розрахункового періоду
рахунків або платіжних вимог-доручень за спожиту активну
електроенергію.
Також суди зазначили, що у випадку належної сплати відповідачем,
в строк спожитої електроенергії, не виникла б необхідність
позивачу коригувати договірні величини споживання
електроенергії. Відповідач порушив умови договору, здійснивши
несвоєчасно, оплату електроенергії.
Разом з цим, посилання заявника на застосування до нього судом
додаткової відповідальності за порушення строку оплати спожитої
е/енергії, яка вже встановлена п. 4.2.1 у вигляді пені місцевим
та апеляційним судами, не було прийнято до уваги, з огляду на
те, що пеня та п'ятикратна вартість за перевищення граничних
величин споживання електричної енергії не є двома
взаємовиключними санкціями.
Проте, приймаючи постанову щодо стягнення цієї суми суди не
врахували наступне.
Споживання електричної енергії понад граничні величини є
правопорушенням в електроенергетиці, що відповідно до ч. 1
ст. 27 Закону України “Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
тягне за собою встановлену законодавством України цивільну,
адміністративну і кримінальну відповідальність.
Зазначені у законі види відповідальності не виключають
застосування санкції, передбаченої ч. 5 ст. 26 Закону України
“Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, яка є господарською
відповідальністю за правопорушення у сфері господарювання і за
своєю природою є штрафною.
Застосовуючи таку санкцію суд повинен врахувати, що згідно
ст. 233 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, у разі якщо належні до сплати
штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора,
суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути
взято до уваги: ступінь виконання зобов‘язання боржником,
майновий стан сторін, які беруть участь у зобов‘язанні не лише
майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо ж порушення зобов‘язання не завдало збитків іншим учасникам
господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів
боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є
виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.
За таких обставин, постановлені судові рішення підлягають
скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду першої інстанції слід виправити
вказані недоліки, врахувати зазначені норми процесуального та
матеріального права і прийняти рішення відповідно до чинного
законодавства.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Агрофірма
“Гюнівська” задовольнити частково.
Постанову від 01.09.2005р. Запорізького апеляційного
господарського суду та рішення господарського суду Запорізької
області від 23.06.2005р. у справі № 3/195 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Запорізької області.
Головуючий суддя Ходаківська І.П.
Судді Савенко О.В.
Плюшко І.А.