ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.11.2005 Справа N 2-21/15251-2004
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, Стратієнко Л.В.,
судді
суддів Гончарука П. А., Грека Б.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства “Крименерго”
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 21.07.2005 року
у справі № 2-21/15251-2004
за позовом прокурора Красногвардійського району Автономної
Республіки Крим в інтересах держави в особі:
Міністерства палива та енергетики України,
відкритого акціонерного товариства “Крименерго”,
структурного підрозділу відкритого акціонерного
товариства “Крименерго” Октябрського району
електричних мереж
до товариства з обмеженою відповідальністю
“Привольний”
Про стягнення шкоди в розмірі 19 239,74 грн.,
за участю представників сторін:
від позивачів – Дудкін В.С., Фірсова С.Г.
відповідача –не з’явився
прокуратури –Савицька О.В.
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2004 року прокурор Красногвардійського району
Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду в
інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики
України, відкритого акціонерного товариства “Крименерго” в особі
структурного підрозділу відкритого акціонерного товариства
“Крименерго” Октябрського району електричних мереж з позовом про
стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Привольний”
шкоди в розмірі 19 239,74 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
16.12.2004 року (суддя С.Чонгова) позов задоволено, стягнуто з
відповідача на користь відкритого акціонерного товариства
“Крименерго” в особі структурного підрозділу відкритого
акціонерного товариства “Крименерго” Октябрського району
електричних мереж 19 239,74 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 21.07.2005 року (судді О.Щепанська, В.Гонтар, В.Сотула)
рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
16.12.2004 року скасовано, позов залишено без розгляду.
В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство “Крименерго”,
не погоджуючись з прийнятим по справі судовим актом апеляційної
інстанції, просить його скасувати, посилаючись на неправильне
застосування норм процесуального права, а рішення господарського
суду Автономної Республіки Крим від 16.12.2004 року залишити без
змін.
Заслухавши пояснення представників позивача, прокурора,
розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування господарським судом
Автономної Республіки Крим та Севастопольським апеляційним
господарським судом норм матеріального і процесуального права у
вирішенні даного спору, і з урахуванням меж перегляду справи в
касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
на прокуратуру України покладається
представництво інтересів громадянина або держави в суді у
випадках, визначених законом.
Такі випадки визначені зокрема і статтею 2 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка передбачає
обов’язок господарського суду порушувати справи за позовними
заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до
господарського суду в інтересах держави.
При цьому частина 2 статті 2 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
зобов’язує прокурора самостійно
визначати, в чому полягає порушення інтересів держави та
обґрунтовувати необхідність їх захисту, а також визначати орган,
уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних
відносинах.
Отже, за змістом пункту 2 статті 121 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та статті 2 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, обсягу наданих прокурору статтею 29
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
прав,
представництво прокуратурою інтересів держави у господарському
суді є одним із видів представництва в суді, яке за своєю
правовою природою є правовідносинами, в яких одна особа
(представник) на підставі певних повноважень виступає від імені
іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її
інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та
обов‘язки. Але представництво прокурором інтересів держави в
суді відрізняється від інших видів представництва рядом
специфічних ознак: складом представників та колом суб’єктів,
інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами
їх реалізації.
З огляду на це, обґрунтовуючи у позовній заяві необхідність
захисту інтересів держави та зазначаючи орган, уповноважений
державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах
прокурор, а вирішуючи питання про порушення справи за позовними
заявами прокурора і суд, повинні враховувати, що закріплені
нормами Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та іншими правовими
актами інтереси держави у своїй основі потребують здійснення
загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших)
дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної
цілісності, державного кордону України, гарантування її
державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки,
охорону землі як національного багатства тощо і можуть збігатися
повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами
державних органів та організацій чи з інтересами господарських
товариств з часткою державної власності у статутному фонді або
держава може вбачати свої інтереси і в діяльності приватних
підприємств, товариств.
Проте, інтереси держави є відмінними від інтересів інших
учасників суспільних відносин і даючи офіційне тлумачення
положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999
року у справі № 1-1/99 зазначив, що підставою для порушення
справи у суді є заява, у якій прокурор обґрунтовує порушення чи
загрозу порушення інтересів держави, зазначає орган,
уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних
відносинах, під яким відповідно до статей 6, 7 та 143
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
потрібно розуміти орган
державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом
надано повноваження органу виконавчої влади, а не підприємства,
установи і організації, незалежно від їх підпорядкування і форми
власності.
Порушуючи провадження у справі за позовом прокурора в інтересах
відкритого акціонерного товариства “Крименерго” в особі
структурного підрозділу відкритого акціонерного товариства
“Крименерго” Октябрського району електричних мереж, суд на
зазначене вище уваги не звернув і не врахував, що наведене
обґрунтування підстав пред’явлення позову не містить посилань на
обставини, що свідчать про порушення чи загрозу інтересам
держави та визначення органу державної влади, уповноваженого
здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, позов
заявлено в інтересах суб’єкта господарювання, управління
господарською діяльністю якого здійснюється через його органи
управління (стаття 89 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
), а тому за таких обставин порушувати провадження у
справі за позовом прокурора та розглядати спір по суті підстав
не було.
За цих обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна інстанція
при прийнятті постанови про скасування рішення господарського
суду Автономної Республіки Крим від 16.12.2004 року та залишення
позову без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 81
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
діяла
на підставі чинного законодавства та відповідно до норм
процесуального права.
При цьому, апеляційна інстанція в порушення статті 93
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
при
прийнятті ухвали від 04.07.2005 року про прийняття апеляційної
скарги до розгляду відновила строк на подання апеляційної скарги
поза межами трьох місяців. Колегія суддів вважає, що це
процесуальне порушення згідно зі статтею 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не є підставою для
скасування правильного по суті рішення.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 81 та статтями 111-5,
111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
21.07.2005 року у справі № 2-21/15251-2004 залишити без змін, а
касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Крименерго”
- без задоволення.
Головуючий, суддя Л.В.Стратієнко
Суддя П. А. Гончарук
Суддя Б.М.Грек