ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ23 вересня 2021 року м. Київсправа № 161/3624/17адміністративне провадження № К/9901/39046/18Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Стародуба О.П., суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2017 (судді - Курилець А.Р., Кушнерик М.П., Мікула О.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,в с т а н о в и в :У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог (а.с. 22) просила:визнати протиправними дії відповідача щодо включення в розрахунок її пенсії винагороди за вислугу років та надбавки за високі досягнення в праці або виконання особливо важливої роботи не в повному обсязі з моменту її призначення;зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії, включивши в обрахунок пенсії винагороду за вислугу років в сумі 675,60 грн та надбавку за високі досягнення в праці або виконання особливо важливої роботи в сумі 1182,30 грн з моменту її призначення;визнати протиправними дії відповідача щодо перевизначення їй базового місяця для нарахування індексації її пенсії у зв`язку з виконанням постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.11.2015 у справі №161/16813/15-а;зобов`язати відповідача виконати постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.11.2015 у справі №161/16813/15-а без зміни базового місяця, з урахуванням виплачених сум.Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача з 17.01.2008 та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про державну службу".Відповідно до листа відповідача від 19.10.2015 №497/Н-01 розмір пенсії позивача обчислено з посадового окладу 1089 грн, доплати за ранг 110 грн, винагороди за вислугу років 299,75 грн та надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи та премії в сумі 1624,25 грн. (а.с. 18)Постановою Луцького міськрайонного суду від 25.11.2015 у справі №161/16813/15-а (провадження №2-а/161/557/15) визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України у м. Луцьку щодо перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення, та зобов`язано відповідача провести перерахунок і виплату пенсії в розмірі 86% від заробітної плати, з урахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення з урахуванням уже виплачених сум, починаючи з 30.04.2015.07.02.2017 позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила надати інформацію щодо виконання рішення суду.Листом від 21.02.2017 № 90/Н-01 відповідач повідомив позивача про те, що їй проведено перерахунок та виплату призначеної пенсії, як державному службовцю, починаючи з 30.04.2015 з розрахунку 86% від суми заробітної плати, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань. (а.с. 7)Також повідомлено про те, що розмір пенсії після її перерахунку на підставі рішення суду становить 3799,46 грн та складається з посадового окладу 1579 грн, надбавки за спеціальне звання 110 грн, надбавки за вислугу років 422,25 грн, надбавки згідно статті 33 Закону України "Про державну службу" 1055,62 грн, премії (38,14%) 602,23 грн, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань 327,62 грн та матеріальної допомоги на оздоровлення 321,26 грн.27.02.2017 позивач повторно звернулась до відповідача щодо перерахунку пенсії після виконання постанови Луцького міськрайонного суду від 25.11.2015 у справі №161/16813/15-а.Листом від 31.03.2017 №5072/0215 відповідач повідомив позивача про те, що відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ (3723-12) заробітна плата обчислюється з посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років, надбавки за високі досягнення у праці та премії. Інші виплати в обрахунок не беруться. (а.с. 15)Крім того позивача повідомлено про проведення перерахунку її пенсії на підставі постанови Луцького міськрайонного суду від 25.11.2015 у справі №161/16813/15-а, з урахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до довідки про заробітну плату від 28.09.2015 №1276/11/03-20-05-27. При цьому винагорода за вислугу років не була зазначена у резолютивній частині судового рішення.Судами також встановлено, що оскільки перерахунок пенсії був проведений на підставі рішення суду, то відповідач здійснив перевизначення базового місяця.

Вважаючи вказані дії відповідачів протиправними, позивач звернулась до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що перерахунок її пенсії проводиться відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, а саме - при перерахунку пенсії незаконно перевизначено базовий місяць для проведення індексації пенсії та не в повному обсязі включено в розрахунок пенсії винагороду за вислугу років та надбавку за високі досягнення в праці або виконання особливо важливої роботи. Вважає дії відповідача протиправними, оскільки зазначені надбавки вона отримувала перед звільненням і з них нараховувались страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а індексація підлягає включенню у розмірі при призначенні, оскільки підвищення пенсійного забезпечення або індексації доходів громадян не відбулось, перерахунок пенсії здійснено виключно на підставі рішення суду у зв`язку з її невірним нарахуванням.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.04.2017 позов задоволено.

Визнано протиправними дії відповідача щодо перевизначення позивачу базового місяця для нарахування індексації пенсії у зв`язку з виконанням постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.11.2015 по справі №161/16813/15-а, та не включення в розрахунок пенсії винагороди за вислугу років та надбавки за високі досягнення в праці або виконання особливо важливої роботи в повному обсязі з моменту призначення пенсії.

Зобов`язано відповідача виконати постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.11.2015 по справі №161/16813/15-а без зміни базового місяця для нарахування індексації пенсії.

Зобов`язано відповідача здійснити перерахунок пенсії, включивши в обрахунок пенсії винагороди за вислугу років в сумі 675,60 грн та надбавку за високі досягнення в праці або виконання особливо важливої роботи в сумі 1182,30 грн з моменту призначення пенсії.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2017 скасовано постанову суду першої інстанції, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії відповідача щодо перевизначення позивачу базового місяця для нарахування індексації пенсії у зв`язку з виконанням постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.11.2015 по справі №161/16813/15-а та не включення в розрахунок пенсії винагороди за вислугу років та надбавки за високі досягнення в праці або виконання особливо важливої роботи в повному обсязі з 03.09.2016.

Зобов`язано відповідача виконати постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.11.2015 року по справі № 161/16813/15-а без зміни базового місяця для нарахування індексації пенсії.

Зобов`язано відповідача здійснити перерахунок пенсії, включивши в її обрахунок винагороду за вислугу років в сумі 675,60 грн та надбавку за високі досягнення в праці або виконання особливо важливої роботи в сумі 1182,30 грн з врахуванням виплачених сум з 03.09.2016.

Позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії, включивши в її обрахунок винагороду за вислугу років в сумі 675,60 грн та надбавку за високі досягнення в праці або виконання особливо важливої роботи в сумі 1182,30 грн, з врахуванням виплачених сум, з 2008 року по 02.09.2016 включно залишено без розгляду у зв`язку із пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог частково, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку враховано не всі складові заробітної плати, а також безпідставно змінено базовий місяць для проведення індексації пенсії.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та залишаючи позовні вимоги за період з 2008 року по 02.09.2016 без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що порушення прав позивача носить триваючий характер, про їх порушення вона повинна була дізнатися в момент призначення пенсії, поважних причин пропуску строку звернення до суду не навела.

З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції в частині залишення позовних вимог без розгляду не погодилась позивач, звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що строк звернення до суду нею не пропущений, про порушення своїх прав вона дізналась лише 21.02.2017 з листа відповідача, в якому її повідомлено про складові її пенсії, та вже в березні цього ж року звернулась до суду із позовом.

Вважає посилання апеляційного суду на триваючий характер порушення, про який вона мала бути обізнана кожний місяць, безпідставними, оскільки на момент виходу на пенсію про врахування в розрахунок для обчислення пенсії всіх складових, з яких нараховувались страхові внески вона не знала, і дізналась лише у 2013 році з правової позиції Верховного Суду України, викладеної у відповідних судових рішеннях.

Крім того, посилається на те, що відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Доводи касаційної скарги стосуються судових рішень лише в частині залишення без розгляду позовних вимог, а тому в силу приписів статті 341 КАС України касаційний перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів касаційної скарги.

Відповідно до частин 1, 2 статті 99 КАС України (в редакції до 15.12.2017) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічні приписи містяться у статті 122 КАС України (у редакції з 15.12.2017).

Верховний Суд уже висловлював позицію щодо застосування строку звернення до суду щодо правовідносин, пов`язаних із перерахунком пенсії та, зокрема, у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 суд дійшов наступних висновків:

"Так, згідно із статтями 42, 44, 45 Закону №1058-IV призначення, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється територіальним органом ПФУ за заявою особи, яка має право на призначення, перерахунок, перехід з одного виду пенсії на інший чи поновлення відповідної пенсії.

Зокрема згідно із пунктом 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (пункт 4.9 вказаного Порядку №22-1).

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

……….. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав……..дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року."

В ході розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач пропустила строк звернення до суду з цим позовом, поважних причин пропуску вказаного строку не навела, а тому суд апеляційної інстанції обгрунтовано дійшов висновку про залишення позовних вимог поза межами шестимісячного строку без розгляду.

Посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на положення статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ є безпідставним, оскільки за змістом цієї норми закону строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій, в спірних же правовідносинах суми пенсії не були нараховані пенсійним органом.

До того ж, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статті 87 Закону №1788-ХІ та статті 46 Закону №1058-ІV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов - ці суми мають бути нараховані пенсійним органом, і ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

Посилання позивача на те, що про необхідність включення до пенсії всіх складових заробітної плати, з яких нараховувались страхові внески, їй стало відомо лише з постанов Верховного Суду України, у яких викладено відповідну правову позицію, є безпідставними, оскільки судові рішення у інших справах не можуть свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду і слугувати підставою для його поновлення.

Також безпідставним є посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що про порушення своїх прав вона дізналась з відповіді відповідача від 19.10.2015 №497/н-01, якою їй роз`яснено право на оскарження відмови до суду в порядку Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) , оскільки таке право позивачу надано законом і не залежить від роз`яснень відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук