ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.11.2005 Справа N 147/14-04
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючий),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної
особи Філіповича Олега В’ячеславовича на постанову Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 04.08.2005р.
та на рішення господарського суду Київської області від
11.11.2004р. у справі за позовом Ржищівського міського
кооперативного підприємства “Міськспоживкоопторг” до Суб’єкта
підприємницької діяльності –фізичної особи Філіповича Олега
В’ячеславовича
про витребування майна з чужого незаконного володіння
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2004 р. Ржищівське міське кооперативне підприємство
“Міськспоживкоопторг” пред'явило в господарському суді позов до
Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Філіповича
Олега В’ячеславовича про витребування майна з чужого незаконного
володіння, а саме приміщення магазину “Меблі”, площею 74,2
кв.м. , розташованого за адресою: Київська обл., м. Ржищів, вул.
Петровського, 11.
Рішенням господарського суду Київської області від 11.11.2004р.
(суддя Короткевич О.Є.), залишеним без змін постановою
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від
04.08.2005р. (судді Міщенко П. К. –головуючий, Федоров М.О.,
Рудченко С.Г.), позов було задоволено.
У касаційній скарзі відповідач простить скасувати постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від
04.08.2005р. та рішення господарського суду Київської області
від 11.11.2004р., прийняти нове рішення і припинити провадження
по справі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та
процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з доведеності заявлених
вимог.
Проте з таким висновком погодитись не можна, так як справу було
розглянуто з порушенням вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Як посилався відповідач, позивач не є власником спірного
приміщення.
Ці посилання останнього матеріалами справи не спростовано: судом
не було з’ясовано, хто був власником спірного приміщення на час
укладання договору оренди від 01.03.2003р. та пред’явлення
позову.
З огляду ж положень договору (п.п. 1, 2 розділу 1) не з’ясував
суд ретельно і те, які саме основні засоби повинні були за цим
договором передані в оренду.
(а.с. 10-11)
Слід суду більш ретельно з’ясувати і те, чи займав відповідач
орендоване приміщення на час пред’явлення позову, за які
конкретно місяці мав заборгованість і в якому розмірі, з
підтвердженням цього (крім посилань позивача) іншими
об’єктивними доказами.
Відповідно ж до ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень.
Суд другої інстанції, залишаючи рішення господарського суду без
змін, на зазначене уваги не звернув.
За таких обставин ухвалені судові рішення визнати законними і
обґрунтованими не можна.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене,
з’ясувати ретельно дійсні обставини справи, обґрунтованість
вимог позивача і заперечень відповідача і вирішити спір
відповідно до вимог закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної
особи Філіповича Олега В’ячеславовича задовольнити частково.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 04.08.2005р. та рішення господарського суду Київської
області від 11.11.2004р. скасувати і справу передати на новий
розгляд до суду першої інстанції, в іншому складі суду.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і І.Вовк
П. Гончарук