ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
16.11.2005                               Справа N 30-23/26-05-811
 
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Невдашенко Л.П.
суддів: Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у відкритому  Одеської обласної ради, м. Одеса
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову              від 14.06.2005
                          Одеського апеляційного господарського
                          суду
у справі                  № 30-23/26-05-811
господарського суду       Одеської області
за позовом                Управління з питань використання майна
                          та приватизації Одеської обласної ради,
                          м. Одеса
до                        Дочірнього підприємства “БСУ
3-я особа на стороні      Укрхолдінгс”, м. Одеса
позивача, яка не заявляє  
самостійних вимог на      
предмет спору             Одеська обласна рада, м. Одеса
3-я особа на стороні      
відповідача, яка не       
заявляє самостійних вимог 
на предмет спору          Акціонерний банк “Фінбанк”, м. Одеса
 
 
про   розірвання договору купівлі-продажу та стягнення неустойки
у сумі 4 025 359,60  грн.
зустрічний позов          
                          Дочірнього підприємства “БСУ
до                        Укрхолдінгс”, м. Одеса
 
3-я особа на стороні      Управління з питань використання майна
позивача                  та приватизації Одеської обласної ради,
                          м. Одеса
3-я особа на стороні      
відповідача               Акціонерний банк “Фінбанк”, м. Одеса                          
                          Одеська обласна рада
 
про   визнання недійсним пунктів договору
 
                 за участю представників сторін:
від позивача Звєрєв О.Ю., Карой Л.І.
від відповідача Паньков В.В.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Управлінням з питань використання майна та приватизації Одеської
обласної  ради  (далі –Управління) заявлено позов до  Дочірнього
підприємства   “БСУ   Укрхолдінгс”   про   розірвання   договору
купівлі-продажу  майна спільної власності територіальних  громад
сіл,  селищ, міст області від 12.10.04 та стягнення неустойки  в
розмірі 20% від ціни продажу об’єкту.
 
На  обгрунтування позову зазначено невиконання відповідачем умов
договору від 12.10.04.
 
Дочірнім  підприємством  “БСУ Укрхолдінгс”  заявлено  зустрічний
позов  про  визнання частково недійсним договору купівлі-продажу
від  12.10.04 з огляду на невідповідність пунктів 7.1, 7.3,  7.7
договору  Закону  України “Про приватизацію невеликих  державних
підприємств” ( 2171-12 ) (2171-12)
        .
 
Рішенням  господарського  суду  Одеської  області  від  16.05.04
залишеним    без   змін   постановою   Одеського    апеляційного
господарського  суду  від  14.06.2005 у  задоволенні  первісного
позову відмовлено, зустрічний позов задоволено.
 
Судові  рішення вмотивовані тим, що встановлена п.п.  7.1,  7.3,
7.7   договору   від   12.10.04  відповідальність   покупця   за
невиконання  договірних  зобов’язань є  неправомірною,  оскільки
така   відповідальність  не  передбачена  Законом  України  “Про
приватизацію невеликих державних підприємств” ( 2171-12 ) (2171-12)
        .
 
Ухвалені  у  справі рішення оскаржує 3-тя особа, що  не  заявляє
самостійних вимог на предмет спору - Одеська обласна рада, яка у
касаційній скарзі до Вищого господарського суду України  просить
скасувати  рішення місцевого суду і постанову апеляційного  суду
та винести нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
 
Скаржник посилається на те, що судами при винесенні оскаржуваних
рішень  не  було враховано положення частини 2 статті  1  Закону
України “Про приватизацію невеликих державних підприємств  (малу
приватизацію)”  ( 2171-12  ) (2171-12)
          про  те,  що  до  відносин   щодо
приватизації  невеликих державних підприємств, не  врегульованих
цим Законом ( 2171-12 ) (2171-12)
        , застосовуються положення Закону України
“Про приватизацію майна державних підприємств” ( 2163-12 ) (2163-12)
        .
 
У  даному  випадку покупець за договором від 12.10.04 має  нести
відповідальність за порушення умов цього договору відповідно  до
ст.  29  Закону  України  “Про  приватизацію  державного  майна”
( 2163-12 ) (2163-12)
        , яка передбачає відповідальність покупця у  вигляді
сплати  неустойки у розмірі 20% від ціни продажу  та  анулювання
рішення про викуп об’єкта.
 
Заслухавши  учасників  судового  процесу,  перевіривши  юридичну
оцінку  встановлених  судом  фактичних  обставин  справи  та  їх
повноту,  колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
Місцевим  та  апеляційним  судами  встановлено,  що  Управлінням
Одеської   обласної   ради  з  питань  використання   майна   та
приватизації  12.10.04 укладено з ДП “БСУ  Укрхолдінгс”  договір
купівлі-продажу  майна спільної власності територіальних  громад
області  –нежитлову будівлю площею 11037,7 м2, що знаходиться  в
м. Одесі по проспекту Шевченка.
 
Вартість  об’єкту продажу за договором складає 20126798,40  грн.
За умовами договору покупець був зобов’язаний внести 20126798,40
грн.   протягом  30  календарних  днів  з  моменту   нотаріально
посвідченого договору.
 
Термін оплати може бути продовжено ще на 30 календарних днів  за
умови внесення покупцем не менше 50% від ціни продажу.
 
На  виконання  умов  договору нотаріально засвідченого  12.10.04
покупець  платіжним  дорученням №  8  від  12.10.04  перерахував
продавцю  10000000 грн.; платіжним дорученням № 18 від  10.11.04
–63399,00  грн.,  №  51 від 24.12.04 –5000000  грн.,  №  56  від
18.01.05  –5063399,40  грн., № 57 від  18.01.04  перераховано  –
121978,70 грн. пені за порушення строків виконання зобов’язання.
 
Зобов’язання  з оплати придбаного об’єкту покупець мав  виконати
–12.12.04. Однак, як вбачається з платіжних документів остаточно
покупець  розрахувався  18.01.04, сплативши  пеню  за  порушення
виконання строків грошового зобов’язання.
 
Продавець,  керуючись  вимогами  ст.  29  Закону  України   “Про
приватизацію  державного майна” ( 2163-12 ) (2163-12)
         та п.п.  7.1.,  7.3,
7.7 договору заявив вимоги про стягнення неустойки в розмірі 20%
від ціни об’єкту та розірвання договору купівлі-продажу.
 
Судами  встановлено і підтверджено позивачем, що об’єкт  продажу
за   договором  від  12.10.04  відноситься  до  об’єктів   малої
приватизації, продаж яких має здійснюватися відповідно до  вимог
Закону    України   “Про   приватизацію   невеликих    державних
підприємств” ( 2171-12 ) (2171-12)
        .
 
Відповідальність   у  разі  невиконання  покупцем   передбачених
договором  купівлі-продажу зобов’язань  передбачена  статтею  23
цього Закону ( 2171-12 ) (2171-12)
        .
 
Відповідальність за повне або часткове невиконання умов договору
купівлі-продажу державних підприємств передбачена ст. 29  Закону
України “Про приватизацію державного майна” ( 2163-12 ) (2163-12)
        .
 
Згідно  до ч. 2 ст. 1 Закону України “Про приватизацію невеликих
державних  підприємств”  ( 2171-12  ) (2171-12)
          (малу  приватизацію)  до
відносин, щодо приватизації невеликих державних підприємств,  не
врегульованих  цим  Законом, застосовується Закон  України  “Про
приватизацію майна державних підприємств” ( 2163-12 ) (2163-12)
        .
 
У   даному  випадку,  відповідальність  покупця  за  невиконання
зобов’язань  за угодою купівлі-продажу від 12.10.04 врегульована
статтею  23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних
підприємств” ( 2171-12 ) (2171-12)
        . Розглядаючи зустрічний позов  ДП  “БСУ
Укрхолдінгс”  суди надали правову оцінку договору від  12.10.04,
зокрема пунктам 7.1, 7.3, 7.7, дійшовши висновку про те,  що  на
підставі   саме  цих  пунктів  договору,  продавець  намагається
розірвати  договір, виконаний повністю сторонами, що  призводить
до  порушення  прав  та охоронюваних законом інтересів  ДП  “БСУ
Укрхолдінгс”.
 
Умови   договору  від  12.10.04  вказала  апеляційна  інстанція,
повністю  відповідають умовам Типового договору, що затверджений
наказом Фонду державного майна України від 18.11.96 № 1398, крім
пунктів 7.1., 7.3, 7.7, що оспорюються ДП “БСУ Укрхолдінгс”.
 
Зважаючи  на  викладене, колегія суддів вважає юридичну  оцінку,
дану місцевим та апеляційним судами обставинам справи такою,  що
грунтується  на  матеріалах справи та  чинному  законодавстві  і
підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.
 
Керуючись  ст.  ст. 111-9, 111-10 Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Постанову   Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
14.06.05 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
 
Головуючий    Л.Невдашенко
 
Судді:        М.Михайлюк
 
              Н.Дунаєвська