ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
16.11.2005                                     Справа N 20-10/085
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
                     Божок В.С. –головуючого,
                     Костенко Т.Ф.,
                     Коробенко Г.П.
розглянувши          приватного підприємства “А. Гранд”
касаційну скаргу
на постанову         Севастопольського апеляційного господарського
                     суду від 08.09.2005 р.
у справі             господарського суду міста Севастополя
за позовом           відкритого       акціонерного      товариства
                     “Енергетична компанія “Севастопольенерго”
до                   приватного підприємства “А. Гранд”
 
Про   врегулювання спору, який виник при укладенні договору
 
за участю представників:
позивача: Пономарьов П. О. –дов. № 8570/16 від 07.12.2005р.
відповідача: не з’явився
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  господарського  суду м. Севастополя  від  21.07.2005р.
залишеним  без  змін  постановою Севастопольського  апеляційного
господарського  суду  від  08.09.2005р.  задоволений  позов  ВАТ
“Енергетична   компанія  “Севастопольенерго”  про   врегулювання
спору, який виник при укладенні договору.
 
Додаток № 1 до договору на постачання електричної енергії № 1383
від 10.05.2005р. викладений судом в наступній редакції:
 
“Обсяг  постачання  електричної енергії споживачу  -  приватному
підприємству   “А.  Гранд”  на  приєднання  електроустановок   з
дозволеною потужністю 60,0 кВт/г. В тому числі:
 
- обсяг постачання електроенергії по ринку 50-річча СРСР складає
290,0  МВт/г  за  2005  рік, в тому числі  по  місяцям  (МВт/г):
січень-23,0;     лютий-23,0;    березень-23,0;     квітень-26,0;
травень-26,0;   червень-26,0;  липень-26,0;  серпень   -   26,0;
вересень-26,0;   жовтень-23,0;  листопад-23,0;  грудень-23,0   з
дозволеною потужністю 50 кВт/г;
 
-  обсяг  постачання електроенергії по авторинку  по  вулиці  Н.
Островської  складає  3,0 МВт/г за 2005 рік,  в  тому  числі  по
місяцям   (МВт/г):   січень-0,25;   лютий-0,25;   березень-0,25;
квітень-0,25;   травень-0,25;  червень-0,25;  липень   -   0,25;
серпень-0,25;    вересень-0,25;   жовтень-0,25;   листопад-0,25;
грудень-0,25 з дозволеною потужністю 10 кВт/г.
 
Судові   рішення  мотивовані  ст.  ст.  179,   275,   276,   181
Господарського  кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
        , ст.  24,  26  Закону
України  “Про  електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
        ,  п.  7  Порядку
постачання  електричної  енергії,  затверджених  Постановою   КМ
України від 24.03.1999р. № 441 ( 441-99-п ) (441-99-п)
         та п. 2.1, 2.21, 6.3
Правил   користування  електричною  енергією   ( z0417-96   ) (z0417-96)
        ,
затверджених   постановою   Національної   комісії   з    питань
регулювання  електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р.  та
зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за № 417/1442  від
02.08.1996р.
 
Не  погоджуючись з рішенням та постановою, позивач  звернувся  з
касаційною скаргою до Вищого господарського суду України в  якій
просить  їх  скасувати, а справу направити на новий  розгляд  до
суду  1-ї  інстанції, мотивуючи скаргу тим,  що  судові  рішення
винесені  з  порушенням  норми матеріального  та  процесуального
права,  зокрема  ст.  277 ГК України ( 436-15  ) (436-15)
        ,  ст.  105  ГПК
України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          ст.  277  ГК  України  ( 436-15  ) (436-15)
        ,  та
неправильним  застосуванням  норм матеріального  права,  зокрема
ст. 276 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
        .
 
Колегія  суддів,  приймаючи до уваги  межі  перегляду  справи  в
касаційній  інстанції,  проаналізувавши  на  підставі  фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права   при  винесенні  оспорюваних  судових  рішень,  знаходить
необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.
 
Судами  встановлено,  що 24.05.2005р. у відповідності  до  вимог
ст.  275, 276 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
         та ст. 24, 26 Закону України
“Про  електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
         від відповідача на адресу
позивача  надійшов  договір  на постачання  електричної  енергії
№  1383  з протоколом розбіжностей по додатку № 1 до договору  в
якому  передбачені  обсяги  постачання  електричної  енергії  та
потужності споживачу на приєднання електроустановок з дозволеною
потужністю  110,0  квт.  Обсяги постачання  електричної  енергії
загалом за 2005 рік: по п. п 1 —360,0 квт, по п.п. 2 - 10,0 квт.
 
Розглянувши  наданий протокол розбіжностей, позивач направив  на
адресу  відповідача пропозицію про прийняття спірного додатку  в
своїй  редакції  постачальника, згідно з якою  обсяг  постачання
електричної  енергії споживачу на приєднання електроустановок  з
дозволеною  потужністю  60,0 квт. Обсяги постачання  електричної
енергії загалом за 2005 рік: по п. п 1 -294,0 квт, по п.п. 2-3,0
квт.
 
Приймаючи  рішення на користь позивача суди 1-ї та 2-ї інстанцій
правильно  застосували  норми  чинного  законодавства,  а   саме
Правила    користування   електричною   енергією,   затверджених
постановою    Національної   комісії   з   питань    регулювання
електроенергетики   України   №   28   від    31.07.1996р.    та
зареєстрованих  в Міністерстві юстиції України  №  417/1442  від
02.08.1996р. ( z0417-96 ) (z0417-96)
         / далі Правила ( z0417-96 ) (z0417-96)
        /.
 
Так,  відповідно  до  пункту 6.3 Правил ( z0417-96  ) (z0417-96)
          істотною
умовою  договору на постачання електричної енергії  є  договірна
(гранична),   дозволена   та  приєднана  потужність,   договірна
(гранична) величина споживання електричної енергії.
 
Згідно  з  п. 2.1 Правил ( z0417-96 ) (z0417-96)
         технічні умови  приєднання
нових  електроустановок, збільшення електричної  потужності  або
зміни вимог споживачів до надійності електропостачання видаються
електропередавальною  організацією  (основним  споживачем),   до
мереж якої приєднуються нові чи додаткові потужності.
 
П.  2.21  Правил  ( z0417-96  ) (z0417-96)
         передбачено,  що  замовник  має
забезпечити виконання технічних умов енергопостачання об’єкта  в
повному  обсязі  та  усунути виявлені при обстеженні  порушення,
звернувши  особливу  увагу на технічний  стан  електроустановок,
організацію розрахункового обліку електричної енергії, наявність
резервних джерел електропостачання та їх технічний стан.
 
Судами  встановлено і це підтверджується матеріалами справи,  що
20.10.1998р.   ПП  “А.Гранд”  звернулося  до  ВАТ   “Енергетична
компанія  “Севастопольенерго” з проханням видати технічні  умови
на  електропостачання ринку площі 50-річча СРСР зі  встановленою
потужністю  100  кВт та 2 категорією надійності постачання,  які
09.12.1998р.   були   йому   видані.   Однак   узгодженням   від
10.02.1999р.,  позивачем  були  припинені  дії  пунктів  3  і  4
технічних умов та обмежено споживання відповідачем потужності до
50  кВт,  у зв’язку з невиконанням останнім реконструкції  мереж
ділянки  живлення  6 кВт, доказів проведення  якої  відповідачем
судам попередніх інстанцій надано не було.
 
Твердження  відповідача у скарзі щодо неправильного застосування
судом   Правил  в  силу  відсутності  їх  реєстрації   Кабінетом
Міністрів  України, обов’язковість якої встановлена ст.  277  ГК
України  ( 436-15  ) (436-15)
        ,  колегія вважає безпідставними,  оскільки
Господарський  кодекс  України ( 436-15  ) (436-15)
          набрав  чинності  з
01.01.2004р.   і   не   містить  положень   про   перереєстрацію
нормативних   актів,   що   були  прийняті   і   затверджені   у
встановленому законом порядку до набрання чинності цим  кодексом
( 436-15 ) (436-15)
        .
 
Наведене  спростовує доводи касаційної скарги щодо неправильного
застосування  апеляційним господарським судом норм матеріального
права,  які  по  суті  зводяться до  оспорювання  висновку  суду
стосовно доведеності обставин справи.
 
Посилання  відповідача в касаційній скарзі на  порушення  судами
норм процесуального права не приймаються до уваги з тих підстав,
що  процесуальні порушення не в будь-якому випадку  є  підставою
для скасування судового рішення, а лише у випадках, передбачених
ч.  2  ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , та в разі, якщо  такі
порушення  призвели до прийняття неправильного рішення,  чого  в
даному випадку не відбулось.
 
Зважаючи  на  викладене,  колегія  суддів  дійшла  висновку,  що
господарськими судами повно з’ясовані фактичні обставини справи,
порушень   норм   матеріального  та  процесуального   права   не
вбачається,  судові  рішення відповідають чинному  законодавству
України  та  обставинам справи, отже підстави для їх  скасування
відсутні.
 
Керуючись   ст.   111-5,  111-7,  111-9,  111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України, -
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
 
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
08.09.2005р. у справі № 20-10/085 залишити без змін.
 
Головуючий    В.С. Божок
 
Судді:        Т.Ф. Костенко
 
              Г.П. Коробенко