ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.11.2005 Справа N 19/47(05)-21/85
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі:
Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у
справі),
Ткаченко Н.Г.,
Бур’янової С.С.
розглянувши касаційну ДПІ у Гуляйпільському районі Запорізької
скаргу області
на постанову від 19.05.2005 р. Запорізького
апеляційного господарського суду
та ухвалу від 28.03.2005 р. господарського суду
Запорізької області
у справі № 19/47(05)-21/85 господарського суду
Запорізької області
за заявою ДПІ у Гуляйпільському районі Запорізької
області
до ТОВ “Стасіс”
Про банкрутство
представники сторін в судове засідання не з’явились
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.02.2005
р. за заявою ДПІ у Гуляйпільському районі Запорізької області
порушено справу № 19/47(05) про банкрутство ТОВ “Стасіс” на
підставі ст. 52 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.03.2005
р. (суддя Черкаський В.І.) припинено провадження у справі.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
19.05.2005 р. (судді: Кричмаржевський В.А. –головуючий, Коробка
Н.Д., Радченко О.П. ) залишено без задоволення апеляційну скаргу
ДПІ у Гуляйпільському районі Запорізької області, а ухвалу
господарського суду Запорізької області від 28.03.2005 р. –без
змін.
Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, ДПІ у
Гуляйпільському районі Запорізької області звернулася до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського
суду від 19.05.2005 р. і ухвалу господарського суду Запорізької
області від 28.03.2005 р. та передати справу на новий розгляд до
суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судом
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального
права, зокрема, ч. 1 ст. 52 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
(далі –Закон ( 2343-12 ) (2343-12)
) та ст. 40 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні
матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи
з наступного.
Стаття 52 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
передбачає особливості банкрутства
відсутнього боржника.
Згідно з ч. 1 вказаної статті незалежно від розміру вимог до
боржника та строку виконання зобов'язань кредитором може бути
подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього
боржника у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або
керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її
місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року
до органів державної податкової служби згідно із законодавством
податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а
також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність
підприємницької діяльності боржника.
Отже за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути
порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а
також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність
підприємницької діяльності боржника.
Тобто у суді має бути доведений факт нездійснення боржником
підприємницької діяльності у зв’язку з його відсутністю.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, боржник має
податковий борг у розмірі 170,00 грн., що підтверджується
рішенням господарського суду Запорізької області від 01.09.2003
р. у справі № 6/179.
Однак, керівні органи боржника знаходяться за юридичною адресою,
боржник подає до відповідної податкової інспекції податкові
декларації (річні податкові декларації за 2004 рік, податкові
декларації за І квартал 2005 р.) та має майно.
Боржник тимчасово не здійснює підприємницьку діяльність у
зв’язку з вилученням правоохоронними органами всіх документів,
пов’язаних з здійсненням ним підприємницької діяльності, по
кримінальній справі.
Зазначені обставини є об’єктивним фактором, що перешкоджає
здійсненню підприємницької діяльності боржником.
Таким чином, підстав для здійснення провадження у справі про
банкрутство боржника відповідно до ст. 52 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
не
має.
У зв’язку з чим, попередні судові інстанції дійшли законного та
обґрунтованого висновку щодо припинення провадження у справі на
підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідно до ст. 5 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
провадження у справах про
банкрутство регулюється цим Законом, ( 2343-12 ) (2343-12)
Господарським
процесуальним кодексом України, ( 1798-12 ) (1798-12)
іншими законодавчими
актами України.
Отже, поряд з положеннями Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
господарський суд у
справі про банкрутство має право застосовувати норми
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, які
передбачають, зокрема, припинення провадження у справі.
Тому, доводи касаційної скарги щодо порушення судами норм
процесуального права є безпідставними.
Також необґрунтованими визнаються посилання заявника скарги на
відсутність у боржника банківських рахунків, зареєстрованих
транспортних засобів та нерухомого майна, а також надання ним
звітності з нульовими показниками.
Вказані обставини не свідчать про відсутність боржника та
нездійснення ним підприємницької діяльності у розумінні ст. 52
Закону. ( 2343-12 ) (2343-12)
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувані
ухвала та постанова відповідають нормам чинного законодавства та
підстав для їх зміни або скасування не вбачається.
Беручи до уваги викладене та керуючись ст. ст. 5, 52 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
та ст. ст.
80, 111-5, 111-7, 111-9 –111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ДПІ у Гуляйпільському районі Запорізької
області залишити без задоволення.
2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
19.05.2005 р. та ухвалу господарського суду Запорізької області
від 28.03.2005 р. у справі № 19/47(05)-21/85 залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді Н.Г. Ткаченко
С.С. Бур’янова