ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.11.2005 Справа N 18/22
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. –головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної
касаційну скаргу особи Кирличенко Олени Володимирівни
м. Донецьк
на постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 08.09.2005 р.
у справі господарського суду Донецької області
за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної
особи Кирличенко Олени Володимирівни
м. Донецьк
до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної
особи Луценко Лілії Олексіївни
м. Донецьк
Про стягнення вартості витрат на проведення капітального
ремонту орендованого приміщення у розмірі 10642,00 грн.
за участю представників сторін:
позивача: не з’явився
відповідача: Васильченко О.П. –дов. № 10/4 від 09.11.2005р.,
Пашинська О.М. –дов. № 10/4 від 09.11.2005р., Кашпоров В.В.
–дов. № 4313 від 27.05.2005р.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 26.05.2005р. господарського суду Донецької області
(суддя –Мєзєнцева Є.І.) у задоволенні позовних вимог Суб’єкта
підприємницької діяльності –фізичної особи Кирличенко Олени
Володимирівни відмовлено.
Постановою від 08.09.2005р. Донецького апеляційного
господарського суду України (у складі колегії суддів: Акулової
Н.В. - головуючого, суддів Кондаратьєвої С.І., М’ясищева А.М.)
рішення від 26.05.2005р. господарського суду Донецької області
залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що проведення позивачем
капітального ремонту орендованого приміщення здійснене без
дозволу Орендодавця в супереч умовам договору оренди / п. 2.2.5
Договору/.
Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного
господарського суду позивач звернулась з касаційною скаргою до
Вищого господарського суду України в якій просить постанову
апеляційного господарського суду та рішення місцевого
господарського суду у даній справі скасувати, мотивуючи скаргу
тим, що постанова винесена внаслідок невідповідності висновків,
викладених в ній, фактичним обставинам справи, та неправильного
застосування норм матеріального і процесуального права, зокрема
п. 2 ст. 264 ЦК УСРС ( 1540-06 ) (1540-06)
, пп. 3 п. 2 ст. 768 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, п. 1.6 Наказу Міністерства економіки та з питань
європейської інтеграції України від 24.07.2002р. № 219 “Про
затвердження Правил роботи закладів (підприємств) громадського
харчування” ( z0680-02 ) (z0680-02)
.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити судові
рішення в силі, а касаційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм
матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваних
судових рішень, знаходить необхідним в задоволенні касаційної
скарги відмовити.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій 05.12.2003
року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди
не житлового вбудованого приміщення площею 50 м2, розташованого
у будинку 163 по вул. Артема у м. Донецьку /надалі Договір/,
який підпадає під правове регулювання норм статей 256-272 ЦК
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 Договору не житлове приміщення
має бути переданим у стані, що дозволяє його нормальну
експлуатацію, крім того, закріплено застереження стосовно того,
що не житлове приміщення використовуватиметься під кафе.
Згідно п. 2.2.5 Договору право позивача на проведення
капітального ремонту виникає лише у разі надання дозволу
Орендодавцем.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на п. 1.2
Договору та на лист Орендодавця до Донецького міського голови,
зареєстрований Донецькою міською радою 20.06.2003 р. за вхідним
номером 01/12-6089 з проханням щодо перепрофілювання приміщення
для використання під кафе –через зміну цільового призначення не
житлового приміщення, з перукарні на кафе.
Однак означені посилання, як правильно було встановлено
попередніми судами, не мають належного доказового значення,
оскільки:
- зміст п. 1.2 Договору свідчить про домовленості сторін на
майбутнє щодо призначення та мети використання орендованого
майна, а не про згоду Орендодавця на проведення Орендарем
капітального ремонту не житлового приміщення;
- лист до Донецького міського голови підписаний не Орендодавцем,
а іншим суб’єктом господарювання –ПП “Центр Довголіття”, а
прохання, виражене в цьому листі щодо профілювання перукарні під
кафе, не містить жодних посилань на те, що реконструкція
(ремонт) має проводитись позивачем, відсутні відомості про те,
які саме роботи мають бути здійснені для переобладнання
приміщення та яка вартість робіт запланована для здійснення
капітального ремонту.
До того ж, відповідь на цей лист від міського голови з дозволом
на проведення таких робіт, обов’язковість якого встановлена
Законом України “Про основи містобудування” ( 2780-12 ) (2780-12)
,
сторонами у справі отриманий не був.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які
вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли правильного
висновку щодо недоведеності наявності письмового дозволу
Орендодавця на здійснення капітального ремонту орендованого
приміщення, а відтак –безпідставності вимог позивача щодо
відшкодування вартості витрат на проведення капітального ремонту
орендованого приміщення.
Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо неправильного
застосування апеляційним господарським судом норм матеріального
права, які по суті зводяться до оспорювання висновку суду
стосовно доведеності обставин справи.
Зважаючи на викладене, колегія не вбачає порушення судами першої
і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального
права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу
обов’язків доказування, належності й припустимості доказів,
порядку збирання і дослідження доказів, та вважає судові рішення
такими, що відповідають чинному законодавству України та
обставинам справи, отже і підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
08.09.2005 року у справі № 18/22 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко