ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
16.11.2005                                       Справа N 17/5
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
                  Невдашенко Л.П. - головуючий,
                  Михайлюка М.В.,
                  Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційне
подання   першого  заступника  Генерального  прокурора  України,
касаційні  скарги  Головного  управління  комунальної  власності
м.  Києва  виконавчого органу Київської міської (Ради  Київської
міської  державної адміністрації) та Київської міської  Ради  на
постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від
13.07.2005  року  у  справі  №  17/5  за  позовом  Товариства  з
обмеженою  відповідальністю  „Кінотеатр  “Краків”  до  Головного
управління  комунальної  власності м. Києва  виконавчого  органу
Київської    міської    Ради   (Київської   міської    державної
адміністрації),  треті  особи: Державне комунальне  підприємство
“Кінотеатр “Краків”, Київська міська Рада,
 
про   спонукання до укладення договору оренди,
 
за участю
прокурора –Громадського С.О. (посв. № 76),
представників:
ТОВ “Кінотеатр “Краків” - Забули В.Б. (директор), Терещенка Р.А.
(дов.  від  15.11.2005 р.), Лаференка І.В. (дов. від  15.11.2005
р.),  Гуржій Т.К. (дов. від 15.11.2005 р.), Девятки  О.Г.  (дов.
від 20.08.2005 р.),
Головного  управління комунальної власності м. Києва виконавчого
органу  Київської  міської  Ради  (Київської  міської  державної
адміністрації)  –Брисковської  Т.О.  (дов.  №  042/1/7-1821  від
30.03.2005 р.),
Київської міської Ради - Задорожньої І.О. (дов. № 225-КР-07  від
10.01.2005 р.),
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
 
У  грудні 2004 року позивач –ТОВ „Кінотеатр „Краків” пред’явив у
господарському  суді позов до відповідача –Головного  управління
комунальної  власності  м.  Києва виконавчого  органу  Київської
міської Ради, (Київської міської державної адміністрації), треті
особи:  Державне  комунальне  підприємство  Кінотеатр  „Краків”,
Київська  міська  Рада, - про спонукання до  укладення  договору
оренди.
 
Вказував, що 19.07.2004 року на загальних зборах члени трудового
колективу   Державного   комунального  підприємства   “Кінотеатр
“Краків”   прийняли   рішення   про   створення   господарського
товариства   з   метою  оренди  цілісного  майнового   комплексу
Державного комунального підприємства „Кінотеатр „Краків”, яке  у
жовтні   2004   року  звернулося  до  відповідача  з   письмовою
пропозицією  про  укладення договору оренди,  що  була  залишена
відповідачем без відповіді.
 
Посилаючись  на безпідставну відмову відповідача  від  укладання
договору оренди, позивач просив задовольнити його позовні вимоги
з підстав, що передбачені ст. ст. 5, 6, 8, 9 Закону України “Про
оренду державного та комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
        .
 
Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Кролевець  О.А.)
від 11.04.2005 року позов задоволено.
 
Постановлено   зобов’язати   Головне   управління    комунальної
власності  м. Києва виконавчого органу Київської Ради (Київської
міської  державної  адміністрації) у  10  денний  термін  з  дня
набрання   рішенням  законної  сили  укласти  з  ТОВ  “Кінотеатр
„Краків” договір оренди цілісного майнового комплексу Державного
комунального підприємства „Кінотеатр „Краків” на основі поданого
Товариством проекту.
 
Рішення   мотивоване   наявністю   у   відповідача   повноважень
самостійно,   без   відповідного   рішення   органу    місцевого
самоврядування,  виступати орендодавцем майна,  що  належить  до
комунальної власності, та порушенням ним встановлених п. 1 ст. 6
Закону  України  „Про  оренду державного та комунального  майна”
( 2269-12  ) (2269-12)
          прав  позивача  на  оренду  цілісного  майнового
комплексу ДКП “Кінотеатр “Краків”.
 
Постановою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
13.07.2005  року  (колегія  суддів  у  складі:  Коваленка   В.М.
–головуючого,  Вербицької О.В., Малетича М.М.) рішення  залишено
без змін.
 
У  касаційному поданні Генеральної прокуратури України  прокурор
та  у  касаційній  скарзі відповідач просять  скасувати  рішення
Господарського  суду м. Києва від 11.04.2005 року  та  постанову
Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2005  року
у  справі  №  17/5,  як  постановлені з  порушенням  вимог  норм
матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення,
яким позивачу у задоволенні позовних вимог відмовити.
 
У  касаційній  скарзі  3-тьої  особи  –Київської  міської  Ради,
йдеться  про скасування судових рішення та постанови  з  тих  же
підстав  та про передачу справи на новий розгляд до суду  першої
інстанції.
 
Заслухавши   доповідача,  представників  сторін,  третіх   осіб,
прокурора,    перевіривши   правильність    застосування    норм
матеріального  та  процесуального права, судова  колегія  Вищого
господарського  суду  дійшла висновку, що  касаційні  скарги  та
подання  прокурора підлягають задоволенню, а судові  рішення  та
постанова у справі –до скасування, з наступних підстав.
 
Відповідно  до  роз’яснень Пленуму Верховного Суду  України,  що
викладені в п. 1 Постанови від 29.12. 1976 року № 11 „Про судове
рішення”  ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
        , рішення є законним  тоді,  коли  суд
виконавши  всі  вимоги процесуального законодавства  і  всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з  нормами
матеріального  права,  що  підлягають  застосування   до   даних
правовідносин.
 
Постанова   суду  апеляційної  інстанції  та  рішення  місцевого
господарського суду не відповідають зазначеним вимогам, оскільки
не   відповідають  нормам  матеріального  права,  що  підлягають
застосування до даних правовідносин.
 
Судами  попередніх  інстанцій встановлено,  що  19.06.2004  року
членами  трудового колективу комунального підприємства засновано
Товариство  з  обмеженою відповідальністю  “Кінотеатр  “Краків”,
(зареєстровано  Дніпровською  районною  в  м.  Києві   державною
адміністрацією  8.09.2004  року за №  115450),  з  метою  оренди
цілісного    майнового   комплексу   комунального   підприємства
“Кінотеатр  “Краків”. Спірні правовідносини  виникли  із  спору,
предметом  якого  є спонукання Головного управління  комунальної
власності  м.  Києва виконавчого органу Київської міської  (Ради
Київської міської державної адміністрації) до укладання договору
оренди комунального майна.
 
Задовольняючи   вимоги   позивача  та  покладаючи   на   Головне
управління  комунальної  власності м. Києва  виконавчого  органу
Київської    міської    Ради   (Київської   міської    державної
адміністрації)  зобов’язання укласти  договір  оренди  цілісного
майнового   комплексу   Державного   комунального   підприємства
“Кінотеатр “Краків”, суди попередніх інстанцій виходили з  того,
що  пп.  5.п. 6 та пп. 14 п. 7 Положення про Головне  управління
комунальної власності виконавчого органу Київської міської  ради
(Київської  міської державної адміністрації)  ( ra0584023-03  ) (ra0584023-03)
        
Головне  управління самостійно здійснює повноваження орендодавця
цілісних  майнових комплексів підприємств комунальної  власності
територіальної  громади  м.  Києва за  відсутності  відповідного
рішення Ради, таким чином, відмовою у задоволенні заяви позивача
про   укладення   договору  оренди,  відповідач  порушив   права
останнього  на  укладення  договору оренди  цілісного  майнового
комплексу  ДКП  “Кінотеатр “Краків” на умовах  поданого  проекту
договору.
 
Прот,  погодитися з такими висновками судів не  можна,  оскільки
вони   є   наслідком  неправильного  застосування   вимог   норм
матеріального  права, що регулюють спірні правовідносини  та  не
ґрунтуються на матеріалах справи.
 
Відповідно   до  п.  5  ст.  16  Закону  України  “Про   місцеве
самоврядування”  ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
         від імені та в  інтересах  громад
права суб’єкта комунальної власності здійснюють відповідні Ради.
 
Пунктом  1  ст. 29 Закону України „Про місцеве самоврядування  в
Україні”  ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
         встановлено, що до  відання  виконавчих
органів,  зокрема міських рад, відноситься управління  в  межах,
визначених  радою, майном, що належить до комунальної  власності
відповідних територіальних громад.
 
Пунктом  5  ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування  в
Україні”   ( 280/97-ВР  ) (280/97-ВР)
          встановлено  повноваження   органів
місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних
громад  здавати  об’єкти права комунальної  власності  в  оренду
відповідно до закону.
 
Відповідно  до  ст. 5 Закону України “Про оренду  державного  та
комунального  майна”  ( 2269-12  ) (2269-12)
          орендодавцями   є   органи,
уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном,
-  щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних
підрозділів  та  нерухомого майна, яке перебуває  у  комунальній
власності.
 
Отже,  змістом наведених норм визначено, що орендодавцями майна,
яке  перебуває  у комунальній власності, є органи,  уповноважені
місцевими  Радами (органами місцевого самоврядування)  управляти
відповідним майном.
 
Судами  встановлено,  що  Рішенням Київської  міської  Ради  від
10.07.2003 року № 584/744 було затверджено Положення про Головне
управління  комунальної  власності м. Києва  виконавчого  органу
Київської    міської    ради   (Київської   міської    державної
адміністрації)  ( ra0584023-03 ) (ra0584023-03)
        , яким  визначено  повноваження
останнього,   в   тому  числі  й  щодо  здійснення   повноважень
орендодавця  цілісних  майнових  комплексів  підприємств  (їхніх
структурних підрозділів) комунальних підприємств.
 
Статтею  6 даного Положення визначено основні завдання Головного
управління,  серед  яких, зокрема, в пп. 5 зазначено  здійснення
повноважень орендодавця цілісних майнових комплексів підприємств
(їхніх    структурних    підрозділів)   комунальної    власності
територіальної громади м. Києва.
 
Обсяги повноважень Головного управління, як орендодавця цілісних
майнових комплексів, встановлені пп. 14 п. 7 вказаного Положення
( ra0584023-03  ) (ra0584023-03)
        ,  а  саме:  виступати  орендодавцем  цілісних
майнових   комплексів   підприємств,   організацій   комунальної
власності  територіальної  громади м. Києва  (їхніх  структурних
підрозділів) на виконання відповідних рішень Ради.
 
Викладені  у  рішенні  та постанові судів  попередніх  інстанцій
висновки про те, що рішення Ради про згоду на укладення договору
оренди  майнового комплексу комунального майна не  є  безумовною
вимогою на укладення такого договору слід вважати такими, що  не
відповідають  матеріалам  справи, наведеним  вимогам  закону  та
встановленим  судами  обставинам, за  якими  Головне  управління
комунальної  власності  м.  Києва виконавчого  органу  Київської
міської   ради   (Київської  міської  державної   адміністрації)
здійснює  свої  повноваження орендодавця  комунального  майна  в
межах повноважень, що надані йому Радою.
 
Прийнятими  у  справі судовими рішеннями відповідача  -  Головне
управління  комунальної  власності м. Києва  виконавчого  органу
Київської    міської    Ради   (Київської   міської    державної
адміністрації)  зобов’язано вчинити дії щодо  вирішення  питання
про надання згоди на передачу в оренду майна цілісного майнового
комплексу  підприємства комунальної власності, що не відносяться
до його повноважень.
 
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України ( 435-15  ) (435-15)
        
особа  не  може  бути  примушена до  дій,  вчинення  яких  не  є
обов’язковим для неї.
 
З огляду на викладене, не можна погодитися і з посиланнями судів
попередніх   інстанцій   на   порушення   з   вини   відповідача
передбачених п. 1 ст. 6 Закону України “Про оренду державного та
комунального  майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
         та ч. 4 ст.  8  Закону  України
“Про  оренду державного та комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
          прав
позивача   переважного  перед  іншими  фізичними  та  юридичними
особами    права   створеного   членами   трудового    колективу
господарського  товариства на укладення  договору  оренди  майна
того  підприємства де створене це товариство, оскільки  вони  не
відповідають матеріалам справи, за якими відповідач не наділений
повноваженнями самостійно приймати рішення про передачу об”єктів
комунального майна в оренду.
 
Покладення  на  відповідача зобов”язання  виконати  дії,  що  не
відносяться    до   його   повноважень   суперечать    Положенню
( ra0584023-03  ) (ra0584023-03)
         про Головне управління комунальної  власності
виконавчого  органу  Київської міської Ради  (Київської  міської
державної  адміністрації), яким встановлено цілі його діяльності
та   визначено  повноваження  Головного  управління  комунальної
власності  м.  Києва виконавчого органу Київської  міської  Ради
(Київської   міської  державної  адміністрації)  щодо   передачі
об”єктів комунального майна в оренду.
 
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідного рішення
про  передачу в оренду позивачеві цілісного майнового  комплексу
ДКП  “Кінотерат  “Краків” Київською міською  Радою  прийнято  не
було.
 
Отже,  висновки судів попередніх інстанцій про те,  що  передача
об’єктів  комунального  майна  в  оренду  здійснюється  Головним
управлінням самостійно, а не лише за рішеннями Ради про згоду на
укладення  вказаного  договору,  не  відповідає  нормам  чинного
законодавства  України  та є наслідком неправильно  застосування
наведених  норм права та порушення вимог ст. ст. 16,  60  Закону
України  “Про  місцеве самоврядування в Україні” ( 280/97-ВР  ) (280/97-ВР)
        ,
якими  визначено, що права суб’єктів комунальної власності  щодо
володіння,  користування та розпорядження об’єктами  комунальної
власності здійснюють відповідні Ради.
 
Суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу, в порушення вимог
ст.  104  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         помилок  місцевого  суду  не
виправив,  і  залишаючи  це рішення без  змін,  виклав  у  своїй
постанові припущення та суперечливі висновки про те, що  питання
надання  згоди на укладення договорів оренди комунального  майна
відносяться до компетенції Управління виконавчого органу Ради.
 
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за
правилами  розгляду справи у суді першої інстанції  за  винятком
процесуальних  дій, пов'язаних із встановленням обставин  справи
та  їх  доказуванням, прийняті у справі рішення та постанова  не
відповідають  нормам чинного законодавства і тому підлягають  до
скасування, при цьому у справі належить постановити нове рішення
про відмову у задоволенні вимог позивача за безпідставністю.
 
На   підставі  ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111  10,   111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційні  скарги Київської міської Ради та Головного управління
комунальної  власності  м.  Києва виконавчого  органу  Київської
міської  Ради  Київської  міської  державної  адміністрації   та
касаційне  подання  першого  заступника  Генерального  прокурора
України задовольнити.
 
Постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від
13.07.2005  року  та рішенням Господарського  суду  міста  Києва
11.04.2005 справі № 17/5 скасувати.
 
У    задоволенні   позовної   заяви   Товариства   з   обмеженою
відповідальністю  “Кінотеатр “Краків”  до  Головного  управління
комунальної  власності  м.  Києва виконавчого  органу  Київської
міської Ради (Київської міської державної адміністрації),  треті
особи:  Державне  комунальне підприємство  “Кінотеатр  „Краків”,
Київська  міська  Рада,  про спонукання  до  укладення  договору
оренди відмовити.
 
Головуючий: Невдашенко Л.П.
 
Судді:      Михайлюк М.В.
 
            Дунаєвська Н.Г.