ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
16.11.2005                 Справа N 4/4170-13/310(4/858-13/114)
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий   Невдашенко Л.П.
             Михайлюка М.В.,
             Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у відкритому      Державного спеціалізованого
судовому засіданні касаційну  підприємства “Чорнобильська АЕС”
скаргу
на ухвалу                     від 04.05.2005 Львівського
                              апеляційного господарського суду
у справі                      № 4/4170-13/310 (4/858-13/114)
                              господарського суду Львівської
                              області
за позовом                    Державного спеціалізованого
                              підприємства “Чорнобильська атомна
                              станція”
До                            ВАТ “НПК- Галичина”
                              ТОВ “Імекс-Енерго”
 
Про   стягнення 1495260 грн.
 
за участю представників сторін:
позивача      Гребець О.А.
відповідача 1 Сивуляка Н.Б.
відповідача 2 не з’явились
 
Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.09.2004  у
справі за № 4/4170-13/310 (4/858-13/114), рішення господарського
суду   Львівської  області  від  28.03.2002  по   перегляду   за
нововиявленими обставинами залишено без змін.
 
Місцевий господарський суд приймаючи рішення виходив з того,  що
оскільки  згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  підставою
звільнення  від доказування є вирок суду з кримінальної  справи,
який набрав законної сили, а заявником не подано інформації щодо
вироку   суду,   а   сам  факт  порушення  кримінальної   справи
№  155-01104  і висновки експертів даних в ході її розслідування
не  можуть  бути  безперечним доказом  і  ознакою  нововиявлених
обставин.
 
ВАТ  “НПК-Галичина” оскаржило вказану ухвалу суду в апеляційному
порядку.
 
Львівським  апеляційним господарським судом  від  04.05.2005,  в
процесі  розгляду  скарги,  винесено ухвалу  про  направлення  в
прокуратуру   Львівської  області  для   проведення   з’ясування
обставин зазначених в ухвалі.
 
Апеляційне  провадження у справі № 4/4170-13/310  (4/858-13/114)
зупинено до закінчення перевірки органами прокуратури.
 
Не  погоджуючись з вказаною ухвалою позивач звернувся до  Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить
її  скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального
та процесуального права.
 
Перевіривши   матеріали   справи,  доводи   касаційної   скарги,
правильність  застосування норм матеріального та  процесуального
права,  колегія  суддів  дійшла висновку,  що  касаційна  скарга
підлягає задоволенню виходячи з наступного.
 
Як  встановив та зазначив у своїй ухвалі Львівський  апеляційний
господарський   суд,   рішення  місцевого  господарського   суду
ґрунтується  на тому, що згідно договору № 12-8т від  18.11.1999
та  акта прийому-передачі від 17.11.1999 ВП “Чорнобильська  АЕС”
передала,  а  ВАТ “НПК-Галичина” прийняло 1000  тонн  мазуту  на
відповідальне зберігання.
 
Даний  мазут,  зазначено  в рішенні суду,  згідно  договору  від
22.11.1999  за  №  61/154  був проданий ВП  “Чорнобильська  АЕС”
товариством  з  обмеженою  відповідальністю  “Імекс-Енерго”,  що
підтверджено матеріалами справи.
 
Відповідно,  зазначає  місцевий господарський  суд,  переказовим
дорученням   №   4-26   від  24.11.1999  (угода   про   списання
заборгованості  ТзОВ  “Імекс-Енерго” перед  ЧАЕС  за  поставлену
електроенергію)      товариство     “Імекс-Енерго”      зменшило
заборгованість   за   поставлену   електроенергію    перед    ВП
“Чорнобильська АЕС” на суму 1495260 грн. 00 коп.
 
При  розгляді справи в суді першої інстанції, ВАТ “НПК-Галичина”
заперечувалися  позовні вимоги тим, що ні договір  №  12-8т  від
18.11.1999,   ні   акт  прийому-передачі   від   17.11.1999   не
підписувався  представниками  товариства,  і  печатки  на  даних
документах не ставилися.
 
Однак,   матеріали  справи  не  містять  доказів  того,   що   у
відповідності  до вимог ст.ст. 41,43 ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
коло  цих обставин, які мають істотне значення для справи,  було
з’ясовано місцевим господарським судом.
 
Тому,  відкрите акціонерне товариство звернулось  з  заявою  про
перегляд рішення місцевого господарського суду за нововиявленими
обставинами.
 
Поряд  з  цим,  не  було з'ясовано при розгляді  спору  і  інших
обставин,  які  у  відповідності до вимог  ст.  43  ГПК  України
( 1798-12  ) (1798-12)
         повинні були бути з'ясовані місцевим господарським
судом, а саме:
 
ТзОВ  “Імекс-Енерго”  і ОП Чорнобильська АЕС  НАЕК  “Енергоатом”
укладено  договір  на  поставку  1000  тонн  мазуту  за  умовами
поставки  ЕХW  -  завод-виготовлювач ВАТ “НПК-Галичина”.  Однак,
товариство  не  є виготовлювачем мазуту і могло тільки  придбати
його  в  іншій  організації. Зважаючи на те,  в  даному  випадку
місцевим господарським судом, при запереченні ВАТ “НПК-Галичина”
в  укладенні  договору  зберігання №  12-8т  від  18.11.1999  та
підписанні  акта прийому-передачі від 17.11.1999  потрібно  було
витребувати  в  ТзОВ “Імекс-Енерго” документальні  докази  права
власності  на  мазут, який товариство продало  ОП  Чорнобильська
АЕС.  Докази придбання цього мазуту і в кого, докази, яким чином
і   на   підставі   чого  вказаний  мазут   знаходився   в   ВАТ
“НПК-Галичина”.
 
На  час  перегляду  ухвали  суду  в  апеляційному  порядку  ТзОВ
“Імекс-Енерго”  ліквідовано і виключено  з  державного  реєстру.
Тому,    апеляційний   господарський   суд   позбавлений   права
витребувати  вказані  докази в товариства.  Такі  докази  можуть
витребувати органи прокуратури опитавши колишніх посадових  осіб
ТзОВ “Імекс-Енерго”, які знаходяться в м. Києві.
 
В   судовому  засіданні  під  час  перегляду  ухвали   місцевого
господарського  суду  в  апеляційному  порядку  встановлено,  що
провести  судову експертизу, проти якої не заперечують  сторони,
немає   можливості,  оскільки  в  матеріалах   справи   відсутні
оригінали   договору   №   12-8т   від   1811.1999    та    акта
прийому-передачі  від  17.11.1999, що знаходяться  в  матеріалах
кримінальної справи № 155-01104.
 
На   запит  Львівського  апеляційного  господарського  суду  від
28.03.2005  прокуратура Львівської області  листом  за  №  05-78
вих-05 від 14.04.2005 повідомила про те, що відповідно до  вимог
КПК України, не може надати оригінали згаданого договору та акта
прийому-передачі,   які   знаходяться  у   кримінальній   справі
№ 155-0104, як речові докази.
 
За  таких обставин, суд апеляційної інстанції вважав за доцільне
направити   матеріали  даної  справи  в  прокуратуру  Львівської
області   для  вирішення  питання  про  призначення  комплексної
кримінальної  експертизи  для з’ясування  ідентичності  підписів
opedqr`bmhj3b ВАТ “НПК-Галичина” та печатки на договорі №  12-8т
від 18.11.1999 та акта прийому-передачі від 17.11.1999.
 
Окрім  того,  суд апеляційної інстанції, зважаючи на  можливості
досудового слідства, просив з'ясувати та повідомити  суд  -  ким
саме  було  доставлено  договір № 12-8т від  18.11.1999  та  акт
прийому-передачі  від 17.11.1999 на ВП “Чорнобильська  АЕС”;  чи
належним  чином посадовими особами ВП “Чорнобильська  АЕС”  були
з'ясовані  повноваження осіб, які доставили згаданий договір  та
акт прийому-передачі; чи відповідав хтось із посадових осіб ТзОВ
“Імекс-Енерго” за дану господарську операцію і якщо  відповідав,
то  які обставини справи йому відомі, оскільки згадані обставини
стосуються суті спору.
 
Однак  погодитись з таким висновком апеляційного  господарського
суду неможливо, виходячи з наступного.
 
Як  зазначив у своїй касаційній скарзі позивач, що у направленні
матеріалів справи до прокуратури Львівської області немає ніякої
потреби,   тому  що  в  цій  прокуратурі  знаходяться  оригінали
договірних  документів, з приводу яких йде судовий спір  та  які
були необгрунтовано вилучені у ДСП ЧАЕС прокура турою Львівської
області згідно протоколів виїмки від 02.04.2001 та 05.04.2001 ще
задовго до відкриття кримінальної справи.
 
Відповідно  ст.  35  ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  обов’язковим  для
господарського  суду  при  вирішенні  спору  є  вирок   суду   з
кримінальної  справи, що набрав законної сили. З цього  витікає,
що  інших  підстав для зупинення провадження у справі,  як  факт
порушення  криміна льної справи та інших, не може бути підставою
для зупинення провадження у справі.
 
Як  зазначив скаржник, ВАТ НПК “Галичина”, ініціювала справу про
перегляд   рішення   гос  подарського  суду  за   нововиявленими
обставинами   та   ініціювала  відкриття   кримінальної   справи
Дрогобицькою   прокуратурою   щодо   достовірності    договірних
документів, не надала до Львівського апеляційного господарського
суду  та  до  господарського суду Львівської  об  ласті  жодного
доказу, чи триває слідство з кримінальної справи, чи призупинено
слідство  по  справі, чи подовжений ким і на який  термін  строк
досудового  слідства, встановлений у ст. 120 КПК  України.  Адже
кримінальну  справу порушено 21.05.2003 і всі строки  досудового
слідства  вже  давно  закінчились. Також Львівським  апеляційним
господарським судом не взято до уваги той факт, що  в  постанові
про  відкриття кримінальної справи від 21.05.2003 йде  мова  про
невстановлених  осіб,  що ніби-то склали  договір  №  12-8Т  від
17.11.1999.  А  в  ч. 5 ст. 120 КПК України записано:  “Правила,
викладені  в цій статті, не поширюються на спра ви,  в  яких  не
встановлено особу, що вчинила злочин. Перебіг строку слідства  в
таких  справах починається з дня встановлення особи, що  вчинила
злочин.”  Тобто, вищезазначена криміна льна справа, як  зазначив
скаржник, є по суті безстроковою.
 
Також,  як  зазначив  скаржник,  в  таких  умовах,  по-перше,  є
незаконним  зупинення провадження у справі  ухвалою  Львівського
апеляційного  господарського суду від  04.05.2005,  а  по-друге,
Справа N 4/4170-13/310 є по суті та ж Справа N 4/858-13/114,  що
вже  була  розглянута  всіма судовими  інстан  ціями,  включаючи
Bepunbmhi Суд України, Постанова якого є остаточною і оскарженню
не  підлягає. Під час розгляду справи № 4/858-13/114, що тривала
з  07.02.2002 до 25.03.2003 у ВАТ НПК “Галичина” було  достатньо
часу, щоб заявити про недійсність договору, але на той час таких
сумнівів  не виникало. А тепер ВАТ НПК “Галичина” та  Львівський
апеляцій  ний  господарський суд ставить під  сумнів  законність
постанови Вищого господарського су ду України від 18.12.2002  та
постанови  Верховного  Суду України  від  25.03.2003  по  справі
№ 4/858-13/114.
 
Однак  апеляційний  господарський суд, зупиняючи  провадження  у
справі, на вказані обставини уваги не звернув.
 
Крім  того,  статті 79, 86. 99 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  якими
керувався   Львівський  апеляційний  господарсь  кий   суд   при
винесенні  оскаржуваної ухвали, не містять в  собі  підстав  для
зупинення прова дження у даній господарській справі.
 
За   таких  обставин  справи,  ухвала  Львівського  апеляційного
господарського  суду  від  04.05.2005  підлягає  скасуванню,   а
матеріали   справи  направленню  для  розгляду  до   Львівського
апеляційного господарського суду.
 
Керуючись  ст.ст.  111-7, 111-9, 111-10,  111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1. Касаційну скаргу задовольнити.
 
2. Скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду
від  04.05.2005р.  у  справі № 4/4170-13/310  (4/858-13/114),  а
справу   направити  для  розгляду  до  Львівського  апеляційного
господарського суду.