Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представника відповідача В. Томашевського (дов. від 29.06.06), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу акціонерного товариства “Українська автомобільна корпорація” на постанову від 16.03.2006 року Київського апеляційного господарського суду у справі № 31/318-14/613 за позовом закритого акціонерного товариства “Завод “Ремсчотмаш” до акціонерного товариства “Українська автомобільна корпорація” про стягнення 46 954 грн. 52 коп. ,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2004 року відкрите акціонерне товариство “Завод “Ремсчотмаш” звернулось до господарського суду з позовом до акціонерного товариства “Українська автомобільна корпорація” про стягнення суми боргу, який виник внаслідок порушення відповідачем умов договору від 12.07.2002 року.

В ході вирішення спору позивач збільшив позовні вимоги в частині розміру стягнення індексу інфляції і трьох процентів річних.

Рішенням від 30.07.2004 року господарського суду м. Києва позов задоволено в частині стягнення суми боргу - 2 921 грн. 95 коп. , з урахуванням індексу інфляції - 318 грн. 20 коп. та річних - 92 грн. 70 коп. з мотивів невиконання договірних зобов’язань.

Постановою від 23.09.2004 року Київського апеляційного господарського суду рішення скасовано та постановлено нове, яким стягнуто суму боргу - 46 954 грн. 52 коп. , з урахуванням індексу інфляції - 4 419 грн. 39 коп. та річних - 1 489 грн. 68 коп.

Постановою від 10.05.2005 року Вищого господарського суду України постанову від 23.09.2004 року Київського апеляційного господарського суду у справі № 31/318 скасовано в частині стягнення 4 419 грн. 39 коп. інфляційних витрат та 1 489 грн. - річних, і в цій частині справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва; в іншій частині постанову залишено без змін.

Постанова касаційної інстанції мотивована тим, що апеляційний господарський суд, стягуючи суму боргу з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних, не вказав, яка правова природа цих стягнень, а відтак, чи підлягають вони віднесенню до господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України (436-15) .

При новому розгляді господарський суд м. Києва (суддя Н. Калатай) ухвалив рішення від 25.11.2005 року, яким позов в частині стягнення індексу інфляції і трьох процентів річних задовольнив.

Постановою від 16.03.2006 року Київського апеляційного господарського суду рішення залишено без змін.

Акціонерне товариство “Українська автомобільна корпорація” просить зазначену постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом статті 625 Цивільного кодексу України (435-15) , пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) , а також пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень Господарського кодексу України (436-15) , статей 22, 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) та передати справу на новий розгляд.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте позивач право на подання відзиву на касаційну скаргу не використав і його представник в судове засідання не з’явився.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі аналізу статей 224-226, 230-232, 235-237 Господарського кодексу України (436-15) суди дійшли правомірних висновків про те, що річні та індекс інфляції не відносяться до господарських санкцій, а є самостійними способами захисту цивільних прав.

Обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, виникає із закону - статті 625 Цивільного кодексу України (435-15) .

Встановивши факт прострочення відповідачем грошового зобов’язання, господарські суди правомірно задовольнили позов і в частині стягнення інфляційних сум, а також процентів річних.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і суди правильно застосували норми матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Постанову від 16.03.2006 року Київського апеляційного господарського суду у справі № 31/318-14/613 залишити без змін, а касаційну скаргу акціонерного товариства “Українська автомобільна корпорація” без задоволення.