ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.11.2005 Справа N 2-3/2634.1-2005
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 09.03.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого), Вовка І.В., Гончарука П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний торговельний
дім" на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 09.06.2005 року у справі N 2-3/2634.1-2005 за позовом
Малого підприємства "Апогей" до Товариства з обмеженою
відповідальністю "Південний торговельний дім", третя особа -
Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим
про стягнення заборгованості
У С Т А Н О В И В:
У лютому 2003 року позивач звернувся до господарського суду
Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача про
стягнення заборгованості в сумі 72 449 грн., посилаючись на те, що
останній порушив зобов'язання з розрахунків за отримані боргові
зобов'язання Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим
перед ним.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач
уточнив заявлені вимоги і зазначив про невизначеність строку
виконання відповідачем зобов'язання з розрахунків, і тому,
посилаючись на застосування до спірних правовідносин ст. 165
ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
вважає, що ним не було пропущено строку
позовної давності.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
19.04.2005 року (суддя Соколова І.О.) в позові відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 09.06.2005 року (судді Щепанська О.А., Прокопанич Г.К.,
Плут В.М.) зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та
позов задоволено.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що апеляційним судом
порушено і неправильно застосовано норми матеріального та
процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову
скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відзиви на касаційну скаргу від позивача та третьої особи до
суду не надходили.
Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали
справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 1999 року в
центрі обслуговування системи електронних розрахунків Мінфіну
Автономної Республіки Крим була проведена операція по продажу
позивачем належних йому боргових зобов'язань Міністерства фінансів
Автономної Республіки Крим відповідачу, що було оформлено сліпом
N 006043 від 27.12.1999 року на суму 72 449 грн.
Відповідно до ст. 151 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
в силу зобов'язання
одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи
(кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу,
сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор
має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з договору або інших підстав,
зазначених у статті 4 цього Кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Згідно зі ст. 161 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання повинні
виконуватись належним чином і в установлений строк та у
відповідності до вказівок закону, договору, а при відсутності
таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем було
передано відповідачу боргові зобов'язання Міністерства фінансів
Автономної Республіки Крим на суму 72 449 грн. і при цьому строк
розрахунків сторонами не було визначено, а відповідачем після
отримання вимоги від позивача зобов'язання щодо розрахунків за них
не виконано, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями
Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим і ТзОВ "Об'єднана
платіжна система України".
Отже, апеляційний господарський суд дійшов правильного
висновку про невиконання відповідачем зобов'язань з розрахунків за
отримані від позивача боргові зобов'язання Міністерства фінансів
Автономної Республіки Крим за спірною угодою та обґрунтовано
задовольнив позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі
72 449 грн., скасувавши рішення суду першої інстанції.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків
апеляційного господарського суду.
За таких обставин, прийнята у справі постанова апеляційного
господарського суду відповідає матеріалам справи та вимогам
закону, і тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без
задоволення.
Разом з тим, посилання в мотивувальній частині постанови
апеляційного господарського суду на ст. 469 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
є
зайвим, і тому підлягає виключенню з постанови суду.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, 121-1 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Південний торговельний дім" залишити без задоволення, а постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
09.06.2005 року - без змін, виключивши з її мотивувальної частини
посилання на ст. 469 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Поновити виконання постанови Севастопольського апеляційного
господарського суду від 09.06.2005 року.
Головуючий В.Перепічай
Судді І.Вовк
П.Гончарук