ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.11.2005 Справа N 2-2/2177-2005(2-2/13700-04)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грека Б.М.,
суддів: Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М.
розглянувши Сімферопольського міжрайонного
касаційне подання природоохоронного прокурора
на постанову від 09.06.2005 Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі № 2-2/2177-2005 (2-2/13700-2004)
господарського суду АР Крим
за позовом Сімферопольського міжрайонного
природоохоронного прокурора в інтересах
держави в особі Ялтинської міської ради
до ТОВ “Васіл”
Про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
за участю представників сторін
від позивача: у засідання не прибули
від відповідача: у засідання не прибули
від ГПУ: Макогон Ю.І., посв.
В С Т А Н О В И В:
Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся
до господарського суду АР Крим з позовом в інтересах держави в
особі Ялтинської міської ради до ТОВ “Васіл” про повернення
позивачу самовільно зайнятої земельної ділянки площею 135 м2,
розташованої на території Масандровського пляжу, та приведення
її у придатний до використання стан шляхом зносу самовільно
збудованих споруд.
Позов мотивовано відсутністю у відповідача правовстановлюючих
документів на спірну земельну ділянку.
Рішенням від 27.01.2005 господарський суд АР Крим (суддя Толпиго
В.І.) позов задовольнив у повному обсязі, визнавши викладені у
ньому доводи обґрунтованими.
Постановою від 09.06.2005 Севастопольський апеляційний
господарський суд (колегія суддів у складі: Видашенко Т.С.
–головуючий, Заплава Л.М., Маслова З.Д.) рішення суду першої
інстанції скасував, а позов у справі залишив без розгляду на
підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Постанова мотивована відсутністю у прокурора повноважень щодо
звернення з позовом в інтересах ради.
Ухвалою від 02.11.2005 Вищий господарський суд України порушив
касаційне провадження за касаційним поданням Сімферопольського
міжрайонного природоохоронного прокурора, в якому заявлені
вимоги про скасування постанови суду апеляційної інстанції та
залишення без змін рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Генеральної
прокуратури України, перевіривши матеріали справи, судова
колегія вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню
частково з наступних підстав.
Прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах
держави в особі Ялтинської міської ради про повернення позивачу
самовільно зайнятої відповідачем земельної ділянки площею 135
м2, розташованої на території Масандровського пляжу, та
приведення її у придатний до використання стан шляхом зносу
самовільно збудованих споруд.
Предмет позову свідчить про захист інтересів територіальної
громади у здійсненні права власності на землю, яке від її імені
здійснює орган самоврядування. Звільнення самовільно зайнятої
земельної ділянки позивачем обґрунтовано ст.ст. 211, 212 ЗК
України ( 2768-14 ) (2768-14)
з вимогами, які відповідні цивільній
відповідальності, зазначеній у ст. 16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи позов без розгляду,
послався на відсутність у прокурора повноважень щодо звернення з
позовом в інтересах Ялтинської міської ради. З таким висновком
суду не можна погодитись з огляду на наступне.
Згідно зі ст.ст. 5, 7 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
носієм
суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ
здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та
органи місцевого самоврядування. В Україні визнається і
гарантується місцеве самоврядування.
Відповідно до ст. 140 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
місцеве
самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку,
встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи
місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх
виконавчі органи.
Стаття 32 Закону України “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
визначила,
що суб'єктами права комунальної власності є
адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних,
районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.
Суб'єктами права державної власності на землю виступають:
Верховна Рада України –на землі загальнодержавної власності
України; Верховна Рада Республіки Крим –на землі в межах
території Республіки, за винятком земель загальнодержавної
власності; обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради
народних депутатів –на землі в межах їх територій, за винятком
земель, що перебувають в загальнодержавній власності.
Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
до
повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних
відносин на території сіл, селищ, міст належить:
а) розпорядження землями територіальних громад;
б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність
громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу
( 2768-14 ) (2768-14)
;
в) надання земельних ділянок у користування із земель
комунальної власності відповідно до цього Кодексу ( 2768-14 ) (2768-14)
;
г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності
відповідно до цього Кодексу ( 2768-14 ) (2768-14)
;
ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про місцеве самоврядування”
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
виконавчі органи рад –органи, які відповідно до
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та цього Закону створюються
сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх
створення) радами для здійснення виконавчих функцій і
повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та
іншими законами. Пунктом 3 ст. 10 Закону України “Про місцеве
самоврядування в Україні” ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
визначено, що
представницькі органи місцевого самоврядування, сільські,
селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого
самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у
порядку і межах, визначених цим та іншими законами.
Структура виконавчих органів самоврядування зазначена у ст. 11
цього ж закону ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, а повноваження виконавчого
комітету, в разі його утворення радою –ст. 33 вказаного закону
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, зокрема: здійснення контролю за дотриманням
земельного та природоохоронного законодавства, використанням і
охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та
місцевого значення, відтворенням лісів.
Повноважень по захисту та відновленню права територіальної
громади в разі самовільного користування землею виконавчому
комітету ради цим Законом ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
не надано.
Відповідно до п. 2 ст. 152 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
власник
земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення
будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення
не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою,
і відшкодування завданих збитків.
Виходячи з аналізу наведених вище норм та положення п. 1 ст. 10
Закону України “Про місцеве самоврядування” ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
сільська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє
відповідні територіальні громади та здійснює від їх імені та в
їх інтересах функції і повноваження органу місцевого
самоврядування, визначені Конституцією України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
,
цим та іншими законами.
Як представницький орган територіальної громади рада у земельних
відносинах за законом набуває повноважень суб'єкта права
комунальної власності на землю, виконуючи надані їй
територіальною громадою повноваження і, відповідно, набуває
статусу виконавчого органу влади у системі органів
самоврядування на території населеного пункту, як це визначено у
мотивувальній частині та п. 2 резолютивної частини рішення
Конституційного Суду України від 08.04.1999 № З-рп/99.
Оскільки Конституційний Суд України не обмежив представництво
прокурора в інтересах органу самоврядування в особі виконавчого
органу влади, що не тотожне з поняттям виконавчого комітету
ради, судова колегія не погоджується з висновком суду
апеляційної інстанції про відсутність у прокурора права
представництва ради щодо захисту права власності на землю
територіальної громади, а також усунення перешкод у здійсненні
радою такого права.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач,
звертаючись з апеляційною скаргою у справі, доводив обставини
наявності у нього права на користування спірною земельною
ділянкою на підставі рішення 26 сесії 4 скликання Ялтинської
міської ради № 239 від 11.01.2005 та договору оренди земельної
ділянки від 28.01.2005.
Судом апеляційної інстанції не надано жодної правової оцінки
вищевказаним доказам, доданим до апеляційної скарги.
Судом першої інстанції справа розглянута за відсутності
представника відповідача за наявними у ній матеріалами у зв’язку
з ненаданням відповідачем відзиву на позов та витребуваних
документів, а також відмовою в задоволенні клопотання про
відкладення розгляду справи.
При цьому суд встановив, що 29.06.2004 державною
Азово-Чорноморською екологічною інспекцією була проведена
перевірка виконання вимог природоохоронного законодавства
України. В результаті перевірки було установлено, що ТОВ “Васіл”
розпочав використання земельної ділянки на території
Масандровського пляжу під будівництво спортивно-оздоровчого
комплексу без правовстановлюючих документів.
29.07.2004 вищезазначеною інспекцією прийнято постанову про
накладення адміністративного стягнення, складено протокол про
адміністративне правопорушення за № 000730-35-01/53. На
зворотньому боці цього протоколу керівник ТОВ “Васіл” здійснив
напис: “зобов’язуюсь усунути порушення”.
На підставі вищевикладеного суд першої інстанції дійшов висновку
про відсутність у відповідача права на користування спірною
земельною ділянкою.
Вказаний висновок суду не можна визнати таким, що ґрунтується на
всебічному та повному розгляді в судовому процесі всіх обставин
справи, оскільки при вирішенні спору суд виходив лише з обставин
притягнення керівника відповідача до адміністративної
відповідальності в липні 2004, не дослідивши обставини щодо
фактичної наявності або відсутності у відповідача відповідних
правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку на
момент розгляду справи судом. Посилання на відповідні надані
сторонами у справі докази відсутності таких документів на момент
вирішення спору в рішенні суду першої інстанції відсутні.
Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про
скасування рішення та постанови у справі через недотримання
судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права, а справа підлягає передачі на новий
розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи слід повно встановити всі фактичні
обставини у справі, надати правову оцінку всім доводам як
позивача, так і відповідача.
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційне подання задовольнити частково.
2.Рішення господарського суду АР Крим від 27.01.2005 та
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
09.06.2005 у справі № 2-2/2177-2005(2-2/13700-2004) скасувати, а
справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Б.Грек
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький