ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.2005 Справа N 40/124
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т.Б. Дроботової - головуючого
Н.О. Волковицької
Л.І. Рогач
за участю представників:
позивача Галкін І.В. –директор
Біла С.І. –дов. від 14.11.2005 року
відповідачів не з’явились (про час і місце судового
засідання повідомлені належно)
Колосова М.В. –дов. від 10.06.2005 року
Міміношвілі Н.М. –дов. від 10.06.2005 року
розглянувши у Державного підприємства “Донецька вугільна
відкритому судовому енергетична компанія”
засіданні касаційну
скаргу
на постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 07.09.2005 року
у справі № 40/124 господарського суду Донецької
області
за позовом Приватного малого підприємства “Яспис”
до - Державного підприємства “Донецька вугільна
коксівна компанія”;
- Державного підприємства “Донецька вугільна
енергетична компанія”
Про стягнення 114466 грн.
В С Т А Н О В И В:
Приватне мале підприємство “Яспіс” звернулось до господарського
суду Донецької області з позовом про стягнення з ДП “Донецька
вугільна коксівна компанія”, як правонаступника державного
відкритого акціонерного товариства “Шахта ім. О.О.Скочинського”
суми 114 466 грн. заборгованості за простими векселями від
08.02.2002р. № 66334323547785, № 66334323547783,
№ 66334323517784, що були видані останнім в якості часткового
виконання зобов’язання по оплаті виконаних робіт.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.06.2005р.
до участі в справі в якості відповідача залучено Державне
підприємство “Донецька вугільна енергетична компанія”.
Рішенням господарського суду Донецької області від 14.06.2005
(суддя Підченко Ю.О.) у задоволенні позовних вимог відмовлено в
повному обсязі з тих підстав, що організаційно-економічне
перетворення Державного підприємства “Донецьквугілля” (до складу
якого в якості структурного підрозділу входила Шахта
ім. О.О.Скочинського до Наказу Міністерства палива та енергетики
України від 18.04.2004р.) до наступного часу не завершене, ДП
“Донецьквугілля” не виключено з ЄДРПОУ.
Також суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість
позову за невизначеності матеріально-правової вимоги та
законодавства, яке підлягає застосуванню у спірних
правовідносинах, та безтоварність векселів від 08.02.2002р.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
07.09.2005 року (головуючий –Шевкова Т.А., суддів Старовойтова
Г.Я., Стойка О.В.) рішення господарського суду Донецької області
від 14.06.2005р. у справі № 40/124 скасовано; позовні вимоги
приватного малого підприємства “Яспис” задоволено за рахунок
Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична
компанія”, з якого стягнуто 114 466грн.00коп. заборгованості та
1834грн.89коп. судових витрат.
Постанова суду мотивована узгодженням сторонами договору порядку
погашення боргу за виконані роботи шляхом передачі векселів на
суму боргу та визнанням Державного підприємства “Донецька
вугільна енергетична компанія” правонаступником за спірними
зобов’язаннями та належним відповідачем у даній справі.
Державне підприємство “Донецька вугільна енергетична компанія”
подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на
постанову Донецького апеляційного господарського суду, просить
її скасувати, а рішення у справі 40/124 залишити без змін.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, заявник зазначив про порушення
господарським судом апеляційної інстанції приписів статті 4
Закону України “Про обіг векселів в Україні” ( 2374-14 ) (2374-14)
,
оскільки договір на виконання робіт не містить письмової умови
про застосування вексельної форми розрахунків; також заявник
вважає, що він не є повноправним правонаступником прав та
обов’язків щодо відокремленого підрозділу “Шахта ім. О.О.
Скочинського” та належним відповідачем у даній справі.
Відповідач –ДП “Донецька вугільна коксівна компанія” –відзив по
суті касаційної скарги не надіслав; правом на участь
представника в судовому засіданні не скористався.
Позивач –ПМП “Яспис” - направив відзив на касаційну скаргу, в
якому просить залишити постанову апеляційної інстанції без змін
з огляду на її відповідність нормам матеріального та
процесуального права.
Заслухавши доповідь судді –доповідача та пояснення присутніх в
судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та
постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході
здійснення судового провадження, ДВАТ “Шахта
ім. О.О.Скочинського” (що на вказаний момент мала статус
юридичної особи) на суму визначеної актом звірки станом на
01.01.2002р. заборгованості ДВАТ “Шахта ім. О.О.Скочинського”
перед позивачем. було передано позивачу прості векселі від
08.02.2002р. №№ 66334323547783, 66334323547784 номінальною
вартістю 40 000грн. кожний та № 66334323547785 номінальною
вартістю 34 466грн.00коп. , всього на суму 114 466грн.00коп. ,
за актом прийому-передачі векселів від 08.02.2002р., із строком
платежу по пред’явленню.
На підставі Уніфікованого закону про простий та переказний
вексель позивач звернувся до правонаступника векселедавця з
матеріально-правовою вимогою про оплату вищевказаних векселів.
Відповідно до ст. 21 Закону України “Про цінні папери і фондову
біржу” ( 1201-12 ) (1201-12)
, вексель –це цінний папір, який засвідчує
безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після
настання строку визначену суму грошей власнику векселя
–векселедержателю.
Вимоги до простого векселя визначено статтею 75 Уніфікованого
закону про простий та переказний вексель ( 995_009 ) (995_009)
запровадженого Женевською конвенцією 1930р., до якої Україна
приєдналась з 06.07.1999р.; простий вексель повинен містити
назву “простий вексель”, яка включена в текст документа і
висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне
зобов’язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку
платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений
платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути
здійснений платіж; зазначення дати й місця складання простого
векселя; підпис особи, яка видає вексель (векселедавець).
Заперечення скаржника проти платежу за вище перерахованими
векселями не містять жодних посилань на порушення при його
видачі вимог до простого векселя, не вказують на визнання
векселів у судовому порядку недійсними чи такими, що не
підлягають виконанню.
Доводам ДП “Донецька вугільна енергетична компанія” про
безтоварність пред’явлених за позовом векселів надано правову
оцінку в постанові Донецького апеляційного господарського суду,
якою встановлено, що спірні векселі було видано в якості
часткових розрахунків за договорами субпідряду на ремонт
обладнання від 02.09.2000р. та 10.10.2000р. № 41/2000 та
№ 45/2000, укладеними між ПМП “Яспис” та ДВАТ “Шахта
ім. О.О.Скочинського” та за наявності первинних документів, що
підтверджують виконання робіт за договорами (підписані сторонами
договору акти приймання виконаних робіт у листопаді 2000р. по
капітальному ремонту котла ДКВР-10/13, котла ДКВР-20/13
котельної шахти ім. Абакумова Е.Т. вартістю 298 736
грн.00коп. ); при проведенні звірки взаємних розрахунків станом
на 01.01.2002р. сторони встановили заборгованість по оплаті
даних робіт в розмірі 114 466грн.00коп.
Первісно відповідачем у даній справі згідно позовної заяви було
зазначено Державне підприємство “Донецька вугільна коксівна
компанія”, м. Макіївка, якого, на підставі Наказу Міністерства
палива та енергетики України № 493 від 18.08.2004р.,було
встановлено правонаступником прав та обов’язків ДП
“Донецьквугілля”, пов’язаних з діяльністю його структурних
підрозділів згідно переліку, в тому числі й “Шахти
ім. О.О.Скочинського”.
Донецьким апеляційним господарським судом було правомірно
встановлено, що належним відповідачем у даній справі є Державне
підприємство “Донецька вугільна енергетична компанія”, передача
якій структурного підрозділу “Шахта ім. О.О.Скочинського” з
усіма правами й обов’язками, пов’язаними з його діяльністю, від
ДП”Донецька вугільна коксівна компанія” здійснена на підставі
Наказу Міністерства палива та енергетики України № 238 від
26.05.2005р. (пункти 3.1 та 6) та передавального балансу від
01.06.2005р.
Заперечення відповідача у касаційній скарзі щодо недодержання
передбаченого законодавством порядку здійснення його
правонаступництва з огляду на не завершення процедури припинення
діяльності ДП “Донецьквугілля” як юридичної особи, до складу
якої первісно входив структурний підрозділ “Шахта
ім. О.О.Скочинського” судом відхиляються, поза як підстави та
обсяги правонаступництва скаржника визначено уповноваженим
державним органом та жодним чином не пов’язано з припиненням
діяльності ДП “Донецьквугілля”.
Статтею 4 Закону України “Про обіг векселів в Україні”
( 2374-14 ) (2374-14)
(в редакції, чинній на момент видачі векселів)
передбачено, що умова щодо проведення розрахунків із
застосуванням векселів обов’язково відображається у відповідному
договорі; у разі видачі (передачі) векселя відповідно договору
припиняються зобов’язання щодо платежу за цим договором та
виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем.
Водночас станом на 08.02.2002р. письмова форма відображення
такої умови Законом не встановлювалась; недодержання сторонами
форми угоди може бути підставою для її недійсності лише у
випадку, коли такий наслідок недодержання форми угоди прямо
передбачений у законі (стаття 45 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
), чинного на
момент видачі векселя). За статтею 44 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
недодержання сторонами простої письмової форми угоди позбавляє
сторони права в разі спору посилатись на покази свідків;
наслідків у вигляді недійсності угоди про вексельний порядок
розрахунків у разі не вчинення її у письмовій формі
законодавством не передбачено.
Отже, висновок апеляційної інстанції про доведеність узгодження
сторонами договору порядку погашення боргу по оплаті за виконані
роботи згідно актів приймання виконаних робіт та акту звірки
взаємних розрахунків за станом на 01.01.2002р. шляхом передачі в
рахунок оплати боргу векселів на суму боргу ґрунтується на
повному та всебічному дослідженні обставин справи та відповідає
діючому законодавству.
Враховуючи викладене, колегія суддів визнає прийняту у справі
постанову такою, що відповідає нормам матеріального та
процесуального права, підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9,
статтями 111-10, 111-11Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного підприємства “Донецька вугільна
енергетична компанія” залишити без задоволення.
Постанову від 07.09.2005р. Донецького апеляційного
господарського суду у справі № 40/124 господарського суду
Донецької області залишити без змін.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л. Рогач