ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.2005 Справа N 26/79-05-1935
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Палій В.М.,
судді Васищака І.М.
судді Грека Б.М.,
розглянувши касаційну скаргу Приватного малого підприємства
“Вента”
на рішення господарського суду Одеської області від 12.04.2005р.
у справі № 26/79-05-1935
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Синтез-Груп”
до Приватного малого підприємства “Вента”
про стягнення 11 171,37 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився,
від відповідача: не з’явився,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Синтез-Груп” звернулося
до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного
малого підприємства “Вента” і просило суд стягнути з останнього
11 171,37 грн., з них 6000,0 грн. основного боргу, 2731,17 грн.
штрафу у розмірі 15% від повної вартості товару згідно пункту 9
договору, 2440,20 грн. пені.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем 18.03.2004р. на
підставі укладеного між сторонами договору поставки від
09.03.2004р. № 9/03/04-2 поставлено відповідачу товар на
загальну суму 18207,83 грн. Враховуючи вимоги п. 5.1. договору
та п. 2 додатку до нього, граничний строк розрахунків за
отриманий товар 16.04.2004р. (протягом 30-ти днів з моменту
поставки товару).
Відповідач свої зобов’язання за договором виконав частково,
перерахувавши позивачу за отриманий ним товар лише 12207,83 грн.
Пунктом 9 договору передбачено, що в разі порушення покупцем
(відповідачем) строків розрахунку, зазначеного в додатку до
договору, останній сплачує пеню у розмірі 0,2% від несплаченої
суми за кожен день прострочки. В разі коли партія товару не була
оплачена повністю більше ніж на 10 днів з дати кінцевого
розрахунку, покупець, крім пені, сплачує штраф у розмірі 15% від
повної вартості партії товару згідно додатку.
Рішенням господарського суду Одеської області від 12.04.2005р.
(суддя Никифорчук М.І.) позов задоволено з мотивів його
обґрунтованості.
В апеляційному порядку вказане рішення не переглядалось.
Доповідач: Палій В.М.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить суд його скасувати.
У своїй касаційній скарзі скаржник стверджує про не повідомлення
відповідача належним чином про час і місце розгляду даної справи
у суді першої інстанції. Окрім того, на час ухвалення
оскаржуваного рішення залишок боргу 25.02.2005р. був погашений
відповідачем.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи
застосування судом норм матеріального та процесуального права
при ухваленні оскаржуваного судового акта, знаходить касаційну
скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та ст. 42 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, однією з засад
судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед
законом і судом. Зміст даного принципу полягає, зокрема, у
встановленні для сторін рівних можливостей для здійснення своїх
процесуальних прав і виконання обов’язків.
В силу ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, сторони користуються
рівними процесуальними правами. До прав сторін, зокрема,
належать право брати участь у судових засіданнях; подавати
докази, брати участь у дослідженні доказів.
Проте, вирішуючи даний спір по суті, господарський суд першої
інстанції не забезпечив відповідачу можливості реалізувати
вказані процесуальні права, оскільки розглянув справу за
відсутності його повноважного представника.
У своєму рішенні суд першої інстанції зазначає, що відповідач
належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Між тим, такі твердження суду не ґрунтуються на матеріалах
справи.
Так, ухвала суду від 18.02.2005р. про порушення провадження у
справі і призначення її до слухання 15.03.2005р., згідно
штемпеля канцелярії суду на звороті вказаної ухвали надіслана
сторонам 03.03.2005р. (через 12 днів від дня її прийняття).
Згідно повідомлення про вручення поштового вкладання вона
отримана позивачем 14.03.2005р. (а.с.20). Інше повідомлення, що
знаходиться у матеріалах справи (а.с.19), взагалі не містить
поштових відміток про відправлення на адресу відповідача ухвали
суду від 18.02.2005р.
Ухвалою суду від 15.03.2005р. розгляд справи відкладено на
12.04.2005р. (а.с.23). Згідно штемпеля канцелярії суду на
звороті цієї ухвали вона, в порушення вимог ст. 87 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, надіслана сторонам лише 06.04.2005р. (через 21 день
від дня її прийняття), а згідно повідомлення про вручення
поштового вкладання вказана ухвала отримана позивачем
13.04.2005р. (а.с.20). Доказів отримання відповідачем вказаної
ухвали матеріали не містять.
Колегія суддів зважає і на те, що своїми ухвалами від
18.02.2005р. та від 15.03.2005р. явку представників сторін суд
визнав обов’язковою.
Проте, за обставин не явки представників обох сторін у судове
засідання, суд першої інстанції не вирішив питання про
відкладення розгляду даної справи (ст. 77 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
) та надіслання їм відповідної ухвали з дотриманням
строків, передбачених ст. 87 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, що дало б
можливість сторонам використати належним чином свої процесуальні
права у повному обсязі, зокрема на участь у судовому засіданні
суду, подання і дослідження доказів.
Наведене підтверджує доводи скаржника (відповідача) про те, що
дану справу було розглянуто судом за відсутності його
представника, не повідомленого належним чином про час і місце
засідання суду, що в силу ч. 2 п. 2 ст. 111-10 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
є в будь-якому випадку підставою для скасування
рішення місцевого господарського суду.
Інші обставини, наведені у касаційній скарзі, мають суттєве
значення для вирішення даного спору по суті заявлених вимог,
оскільки могли б вплинути на розмір заявленої до стягнення
позивачем суми боргу за отриманий товар, але їх встановлення, з
огляду на приписи ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, виходить за
межі компетенції суду касаційної інстанції. Тому ухвалене у
даній справі судове рішення підлягає скасуванню з передачею
справи на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої
інстанції необхідно всебічно і повно з’ясувати всі фактичні
обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне
значення для її розгляду і вирішення спору по суті, з’ясувати
дійсні права та обов’язки сторін і в залежності від
встановленого правильно застосувати матеріальний закон, що
регулює спірні правовідносини, та ухвалити обґрунтоване судове
рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу Приватного малого підприємства “Вента”
задовольнити.
2. Рішення господарського суду Одеської області від 12.04.2005р.
у справі № 26/79-05-1935 скасувати.
3. Справу передати до господарського суду Одеської області на
новий розгляд.
Головуючий, суддя В.М.Палій
Суддя І.М.Васищак
Суддя Б.М.Грек