ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.2005 Справа N 18/164-26/175
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Плахотнюк С.О.,
суддів: Панченко Н.П. ,
Савенко Г.В.,
розглянувши матеріали
касаційної скарги ДП “Фірма “Екотехніка –М”
на постанову від 14.06.2005 Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 18/164-26/175
за позовом ЗАТ “Беарс”
до ДП “Фірма “Екотехніка –М”
третя особа: Акціонерне виробничо-комерційне
товариство відкритого типу “Рівненська
кондитерська фабрика
про стягнення 216260,32 грн.,
та зустрічним позовом ДП “Фірма “Екотехніка –М”
до ЗАТ “Беарс”
Про стягнення збитків в сумі 274085,57 грн.,
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача –Панцюк Т.В.,
- відповідача –Олійник С.А., Висоцька Т.А.,
- третьої особи –не з’явився,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 19.07.2004 у справі
№ 18/164 (суддя Мандриченко О.В.) первісний позов задоволено
частково. Стягнуто з ДП фірма “Екотехніка-М” 216260,32 грн.
заборгованості, 1700 грн. держмита, 118 грн. - витрати ІТЗ. В
решті первісного позову провадження у справі припинено.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
07.10.2004 у справі № 18/164 апеляційна скарга ДП фірма
“Екотехніка-М” на рішення господарського суду м. Києва від
19.07.2004 залишена без задоволення, рішення залишено без змін
(склад суду: головуючий Зеленій В.О., су дді Репіна Л.О.,
Григорович О.М.).
Касаційна скарга ДПФ “Екотехніка-М” до Вищого господарського
суду України на вказані рішення та постанову у справі № 18/164
задоволена.
Постанова від 07.10.2004 Київського апеляційного господарського
суду у справі № 18/164 та рішення від 19.07.2004 господарського
суду міста Києва скасовані. Справа передана на новий розгляд до
господарського суду міста Києва.
Постанова Вищого господарського суду України від 18.01.2005р.
мотивована тим, що в порушення вимог ст.ст. 42, 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
судами попередній інстанцій не досліджені в повному
обсязі фактичні обставини і матеріали справи, не проаналізовані
умови договору, зокрема:
відповідач у відзиві на позов та у зустрічному позові посилався
на те, що в процесі випробувань придбаної сировини виявлені
приховані недоліки і це унеможливлювало виготовлення продукції,
оскільки цукерки з начинкою “Іллексао 30-61” плавилися в момент
виробництва, що неякісність продукції (сировини) для виробництва
цукерок призвело до зупинки виготовлення кондвиробів і звернення
Рівненської кондитерської фабрики до ДПФ “Екотехніка-М” із
заявою про відшкодування збитків. З метою встановлення
відповідності отриманої від позивача сировини стандартам
відібрані зразки були передані на дослідження до
науково-дослідних лабораторій: інституту біохімії
ім. О.В.Паладіна НАН України, ЗАТ “Запорізький олієжировий
комбінат”, Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя,
які і встановили невідповідність державному стандарту показників
по жирних кислотах пальмового масла.
Суд першої інстанції ухвалою від 30.06:2004 зобов'язав сторони
здійснити відбір зразків продукції (рафінованої фракції
пальмового масла - жир Іллексао 30-61) для проведення додаткової
експертизи, що й було виконано. Але без призначення експертизи
19.07.2004 господарським судом м Києва зроблено висновок про
недоведеність відповідачем своїх вимог за зустріч ним позовом з
посиланням на ст.ст. 33, 66 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Рішенням господарського суду м. Києва від 20.04.05 у справі
№ 18/164-26/175 (суддя Пінчук В.І.) первісний позов задоволено.
Стягнуто з дочірнього підприємства фірми “Екотехніка-М” на
користь закритого і акціонерного товариства “Беарс” 216260,32
грн. заборгованості, 1700 грн. держмита та 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видано
наказ. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
14.06.05 у справі № 18/164-26/175 рішення господарського суду
м. Києва від 20.04.05 залишено без змін з тих же підстав.
У касаційній скарзі ДПФ “Екотехніка-М” до Вищого господарського
суду України ставить питання про скасування постанови
апеляційної інстанції та рішення господарського суду м. Києва
від 14.06.05 та від 20.04.05, передачу справи на новий розгляд,
посилаючись на порушення судами норм матеріального та
процесуального права, а саме: ст.ст. 614, 615, 648 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, ст.ст. 41, 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм
матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд
України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно зі ст. 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
вказівки, що
містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для
суду першої інстанції під час судового розгляду справи.
У постанові Вищого господарського суду України від 18.01.2005
року у справі № 18/164 зверталася увага суду на те, що
клопотання відповідача щодо необхідності проведення експертизи у
справі не було задоволено. Без призначення експертизи судом
першої інстанції зроблено висновок про недоведеність
відповідачем своїх вимог за зустрічним позовом.
Як вбачається з мотивів рішення та постанови у справі № 18/164
суд першої інстанції дійшов висновку, який підтримано
апеляційною інстанцією, що проведення експертизи у справі є
недоцільним, оскільки термін придатності поставленої позивачем
сировини – 12 місяців з моменту її виготовлення скінчився. Такий
висновок суду першої інстанції Вищий господарський суд України
вважає таким, що суперечить вимогам ст.ст. 42,43,31,41,42,65
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а
також змісту ухвали господарського суду м. Києва від 30.06.2004
у справі № 18/164, у якій зазначено про необхідність призначення
експертизи, оскільки питання, які виникли в ході розгляду
зустрічної позовної заяви відповідача за первісним позовом,
потребують спеціальних знань. Колегія суддів також вважає, що
без спеціальних знань питання, які ставилися відповідачем у
зустрічному позові щодо неможливості виготовлення кондитерських
виробів із сировини, яка поставлена позивачем, суд першої
інстанції не міг зробити самостійно і висновок викладений в
рішення про те, що “залучений відповідачем за первісним позовом
протокол випробування продукції від 27.01.2004 не є висновком
про результати проведених досліджень, а лише фіксує порядок
проведення досліджень” зроблено за межами його повноважень.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова
апеляційної інстанції та рішення господарського суду м. Києва у
справі № 18/164-26/175 підлягають скасуванню, а справа –передачі
на розгляд до господарського суду м. Києва.
Враховуючи, що ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
встановлені
межі перегляду справи в касаційній інстанції, відповідно до якої
касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин
справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної
інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна
інстанція не має право встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДП “Фірма “Екотехніка –М” на постанову від
14.06.2005 Київського апеляційного господарського суду у справі
№ 18/164-26/175 задовольнити.
Постанову від 14.06.2005 Київського апеляційного господарського
суду у справі № 18/164-26/175 та рішення господарського суду
міста Києва від 20.04.2005 скасувати. Справу передати на розгляд
до господарського суду міста Києва.