ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.2005 Справа N 9/249
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Овечкіна В.Е.,
суддів Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційне подання
Криворізького міжрайонного природоохоронного
прокурора Дніпропетровської області
на постанову від 28.03.05 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі № 9/249 господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом Криворізького міжрайонного природоохоронного
прокурора Дніпропетровської області в інт.
держави в особі Криворізької районної
державної адміністрації Дніпропетровської
області
До Селянського (фермерського) господарства
“Тріскало”
Про стягнення 5 240,00 грн.
У справі взяли участь представники сторін:
від позивача: не з’явилися
від відповідача: не з’явилися
від Генеральної Прокуратури України –ст. прокурор Сахно Н.В.,
посв.№ 99
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
01.10.04 позовні вимоги Криворізького міжрайонного
природоохоронного прокурора Дніпропетровської області задоволено
частково, стягнуто з відповідача 3368 грн. збитків, заподіяних
державі самовільним без відповідного дозволу (ордеру) знесенням
на території СФГ “Тріскало” 5-ти дерев породи тополя (суддя
Подобед І.М.).
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 28.03.05 рішення суду першої інстанції скасовано, у позові
відмовлено. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що
відповідач не здійснював протиправних дій, за які наступає
відповідальність, встановлена законом, оскільки безпосереднім
утримувачем цих зелених насаджень була сільська рада, яка надала
дозвіл на вирубку дерев без наявності спеціального дозволу
(ордеру) (колегія суддів у складі: Євстигнеєв О.С.–головуючого,
Лотоцька Л.О., Бахмат Р.М.).
В касаційному поданні Криворізький міжрайонний природоохоронний
прокурор Дніпропетровської області просить скасувати постанову
апеляційної інстанцій, та залишити в силі рішення господарського
суду від 01.10.04.
Скаржник посилається на те, що відповідачем порушено вимоги
п. 4.6 Правил утримання зелених насаджень міст та інших
населених пунктів України, затверджених наказом
Держжитлокомунгоспом України від 29.07.1994 № 70, де
передбачено, що знесення, пересадка дерев...., може
здійснюватись лише у разі наявності спеціального дозволу
(ордера). В поданні зазначено, що хоча вказані дерева
знаходяться на балансі Глеюватської сільської ради, яка є їх
утримувачем, але відповідно до п. 3.3 Правил утримання зелених
насаджень міст та населених пунктів України до обов’язку СФГ
“Тріскало” відноситься забезпечення збереження насаджень. Також
скаржник наголошує на тому, що відповідно до ч. 4ст. 22 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися
в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості,
полагодження речі тощо). Укладення з КП “Зелене господарство”
договору підряду на виконання робіт по насадженню плодових дерев
не означає фактичне виконання цих робіт.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
дійшла висновку, що касаційне подання підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Попередні судові інстанції встановили наступне.
11.06.2004 року Державним управлінням екології та
природних ресурсів в Дніпропетровській області був складений акт
перевірки виконання природоохоронного законодавства України.
Перевіркою було встановлено порушення працівниками СФГ
“Тріскало” Закону України “Про рослинний світ” ( 591-14 ) (591-14)
та
Правил утримання зелених насаджень міст таінших населених
пунктів України, а саме: на ділянці біля тракторної бригади СФГ
“Тріскало” його працівниками знесено 5 дерев породи тополя без
належного дозволу (ордеру).
25-26.04.2004 року відповідач здійснив висадку 16 саджанців
плодово-ягідних дерев з метою заміни знищених зелених насаджень.
26.05.2004 року відповідач звернувся із заявою до сільського
голови Глеюватської сільської Ради Криворізького району
Дніпропетровської області із заявою про надання дозволу на
вирубку дерев породи тополя в кількості п'яти штук. Свою заяву
відповідач обґрунтовував тим, що дерева при цвітінні виділяють
пух, який викликає вогненебезпечну ситуацію на бригаді. У заяві
відповідачем також було зазначено, що в заміну цих дерев було
висаджено 25-26.04.2004 року 16 плодових дерев.
26.05.2004 року, виконавчим комітетом Глеюватської сільської
Ради Криворізького району Дніпропетровської області було
прийнято рішення “Про надання згоди на вирубку 5 дерев. Пунктом
2 цього рішення було визначено, що це рішення слід погодити з
Криворізькою райдержадміністрацією (а.с.21).
Зазначене рішення сільської Ради є діючим, не скасовано і
недійсним в установленому законом порядку не визнавалося.
Відповідно до ст. 25 Закону України „Про рослинний світ”
( 591-14 ) (591-14)
від 09.04.1999 року № 591 охорона рослинного світу
передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на
збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної
різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охорону
умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження,
захист від шкідників і хвороб, а також невиснажливе
використання.
Охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими
органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування,
власниками та користувачами (в тому числі орендарями) земельних
ділянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного світу, а також
користувачами природних рослинних ресурсів.
Статтею 27 зазначеного закону ( 591-14 ) (591-14)
встановлено, що
підприємства, установи, організації та громадяни, діяльність
яких пов'язана з розміщенням, проектуванням, реконструкцією,
забудовою населених пунктів, підприємств, споруд та інших
об'єктів, а також введенням їх в експлуатацію, повинні
передбачати і здійснювати заходи щодо збереження умов
місцезростання об'єктів рослинного світу.
Таким чином, діюче законодавство покладає на підприємства,
установи, організації і громадян обов'язок щодо збереження умов
місцезростання об'єктів рослинного світу, до якого відносяться і
дерева. Відповідно до ст. 40 цього Закону ( 591-14 ) (591-14)
відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ
несуть особи винні у протиправному знищенні або пошкодженні
об'єктів рослинного світу.
Відповідно до пункту 4.6 Правил утримання зелених насаджень міст
та інших населених пунктів України, затв. наказом Державного
комітету України по житлово-комунальному господарству від
29.07.1994 № 70, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України
14.12.1994 № 301/511, ( z0301-94 ) (z0301-94)
знесення дерев допускається
лише при наявності спеціального дозволу (ордеру), який видається
на підставі обстеження зелених насаджень, погодженого з
місцевими органами Мінекобезпеки України і рішення місцевого
органу державної виконавчої влади.
Знаходження вказаних дерев на балансі Глеюватської сільської
ради, яка є їх безпосереднім утримувачем, не звільняє
відповідача, як утримувача цих насаджень, від безпосереднього
обов’язку їх збереження відповідно до п. 3.3 Правил утримання
зелених насаджень міст та інших населених пунктів україни.
( z0301-94 ) (z0301-94)
Судом першої інстанції було вірно зазначено, що відповідачем був
порушений встановлений чинним законодавством порядок,
спеціальний дозвіл (ордер) на вирубку дерев був відсутній, а
тому відповідно до ст. 69 Закону України “Про охорону
навколишнього природного середовища” ( 1264-12 ) (1264-12)
відповідач мав
здійснити відшкодування збитків, спричинених рослинному світу і
навколишньому природному середовищу внаслідок знищення зелених
насаджень.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що
постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як
така, що прийнята при неправильному застосуванні норм
матеріального права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційне подання Криворізького міжрайонного природоохоронного
прокурора Дніпропетровської областізадовольнити.
2.Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 28.03.05 у справі № 9/249 господарського суду
Дніпропетровської області -скасувати.
3.Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
01.10.04 –залишити в силі.
Головуючий В. Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун