ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
15.11.2005                                       Справа N 8/312
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шульги О. Ф. - головуючого, Козир Т.П. , Семчука В.В.,
за участю представників сторін:
позивача –Бакуменко Г. О., Шевеленко Т. В.,
відповідача –Дзюби Г. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу   ЗАТ  транснаціональної  фінансово-промислової  нафтової
компанії “Укртатнафта”
на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 22.07.2005 року
у справі господарського суду Полтавської області
за позовом Полтавського ВАТ “Облагропостач”
до ЗАТ транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії
“Укртатнафта”
 
про   стягнення боргу,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
У  серпні 2001 року Полтавське ВАТ “Облагропостач” звернулось до
суду  з  позовом  до ЗАТ транснаціональної фінансово-промислової
нафтової  компанії “Укртатнафта” про стягнення боргу  в  сумі  2
883120 гривень 34 коп.
 
Рішенням  господарського суду Полтавської області від 18.09.2001
року  позовні  вимоги  Полтавського ВАТ “Облагропостач”  до  ЗАТ
транснаціональної   фінансово-промислової   нафтової    компанії
“Укртатнафта” задоволені.
 
З  відповідача на користь позивача стягнено 2240128  гривень  32
коп.  основного  боргу, 201954 гривні 87 коп.  акцизного  збору,
200232 гривні 14 коп. пені і 331005 гривень 22 коп. відсотків.
 
Ухвалою  господарського суду Полтавської області від  26.09.2001
року  між сторонами затверджено мирову угоду, за якою відповідач
зобов’язався      сплатити      ВАТ      “Облагропостач“вартість
невідвантажених нафтопродуктів в сумі 1882565 гривень 45 коп. за
певним  графіком, а позивач відмовився від вимог  про  стягнення
155131  гривні 97 коп. пені, 331005 гривень 22 коп. збитків  від
сплати відсотків за кредит і акцизного збору.
 
Ухвалою  господарського суду Полтавської області від  25.04.2005
року  видано  наказ  на  виконання рішення  господарського  суду
Полтавської  області від 18.09.2001 року у справі  №  8/312  про
стягнення  з відповідача на користь позивача 402667  гривень  17
коп.  та  поновлено пропущений строк для пред’явлення наказу  до
виконання.
 
Постановою  Київського міжобласного апеляційного  господарського
суду від 22.07.2005 року апеляційну скаргу ЗАТ транснаціональної
фінансово-промислової  нафтової компанії “Укртатнафта”  залишено
без   задоволення,  а  ухвалу  господарського  суду  Полтавської
області від 25.04.2005 року без зміни.
 
У   касаційній   скарзі  заявник  просить  скасувати   постанову
Київського  міжобласного  апеляційного господарського  суду  від
22.07.2005   року  та  ухвалу  господарського  суду  Полтавської
області  від  25.04.2005  року та прийняти  нове  рішення,  яким
відмовити  ВАТ  “Облагропостач”  в  задоволенні  клопотання  про
поновлення  пропущеного  строку та видачі  наказу  та  припинити
провадження у справі.
 
ЗАТ   транснаціональна  фінансово-промислова  нафтова   компанія
“Укртатнафта”   посилається  на  порушення   судом   апеляційної
інстанції ст. 220 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        , ст. 35, 80, 111-21,  119,
120 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Вислухавши  пояснення представників сторін,  обговоривши  доводи
касаційної  скарги, вивчивши матеріали справи,  суд  вважає,  що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Як  встановлено судом, за мировою угодою позивач відмовився  від
вимог  про  стягнення  пені, збитків  від  сплати  відсотків  за
користування  кредитом і акцизного збору. І лише  щодо  цих  сум
сторони визначили, що вони сплаті не підлягають, зобов’язання  в
даній  частині  припиняються  і  позивач  не  має  претензій  до
відповідача.
 
Що  стосується суми основного боргу, то сторони в мировій  угоді
лише встановили графік оплати частини цього боргу.
 
Від вимог щодо тієї частини боргу, яка перевищує суму оплати  за
графіком,  позивач не відмовлявся і сторони в мировій  угоді  не
обумовлювали  припинення цієї частини зобов’язання,  визначеного
рішенням суду.
 
Таким  чином,  мирова  угода, укладена між сторонами  в  процесі
примусового  виконання і затверджена судом,  не  охопила  402667
гривень 17 коп. основного боргу, стягненого за рішенням суду.
 
Отже, рішення суду в цій частині підлягає виконанню.
 
У  березні  2005  року позивач звернувся до господарського  суду
Полтавської області з заявою про видачу наказу у справі №  8/312
про   стягнення   з   ЗАТ  “Укртатнафта”   402667   гривень   17
коп. основного боргу, не охоплених мировою угодою, та поновлення
строку дії наказу.
 
Як  встановлено  судом, рішення господарського суду  Полтавської
області від 18.09.2001 року не змінене і не скасоване. Наказ  на
примусове стягнення спірної частини суми судом своєчасно  видано
не було.
 
Статтею  115  ГПК  України ( 1798-12 ) (1798-12)
         встановлено,  що  рішення
господарського  суду, що набрало законної сили,  є  обов’язковим
для виконання.
 
Відповідно до ст. 116 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         виконання  рішення
господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу,
який  є  виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві  або
надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.
 
Згідно  ст.  119  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          господарський  суд
наділений  правом  поновити пропущений  строк  для  пред’явлення
наказу до виконання.
 
Вирішуючи питання про видачу наказу і поновлення строку для його
пред’явлення до виконання, суд всебічно перевірив доводи сторін,
повно  встановив  обставини  справи, зокрема,  причини  пропуску
строку   для   пред’явлення  наказу  до   виконання,   правильно
застосував  ст.ст.  116  і  119  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
           і
обґрунтовано задовольнив заяву Полтавського ВАТ “Облагропостач”.
 
За  таких обставин доводи заявника про порушення судом ст.ст. 80
п.  1,  120,  111-21  ГПК  України ( 1798-12  ) (1798-12)
          і  неправильне
застосування ст. 220 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         в судовому  засіданні
свого підтвердження не знайшли.
 
Враховуючи    зазначене,   постанова   Київського   міжобласного
апеляційного  господарського суду відповідає  вимогам  закону  і
обставинам справи, а тому зміні не підлягає.
 
Керуючись  ст.ст.  111-5, 111-7 - 111-9,  111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу  ЗАТ  транснаціональної  фінансово-промислової
нафтової  компанії  “Укртатнафта” залишити  без  задоволення,  а
постанову  Київського  міжобласного апеляційного  господарського
суду від 22.07.2005 року - без зміни.