ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
15.11.2005                                         Справа N 6/454
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого            Удовиченка О.С.
суддів:                Яценко О.В. (доповідач у справі)
                       Панової І.Ю.
розглянувши касаційну  Управління  Пенсійного  фонду   України   в
скаргу                 Заводському районі м. Миколаєва
на постанову           Одеського апеляційного господарського  суду
                       від 01.06.2005р.
у справі               №  6/454  господарського суду Миколаївської
                       області
за позовом             Управління  Пенсійного  фонду   України   в
                       Заводському районі м. Миколаєва
                       Відкритого      акціонерного     товариства
до                     “Український  науково-  дослідний  інститут
                       технології    суднового   машинобудування”,
                       м. Миколаїв
 
про   стягнення 28580,90грн.
 
в судовому засіданні   Сябренко  А.М. № 10853/06 від 27.10.2005р.
взяли участь           та
представники сторін    Смирнова    С.Г.    дов.№  9239/06    від
від позивача           12.09.2005р.
від відповідача        Ревнюк П. Я. - директор
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням   господарського   суду   Миколаївської   області   від
01.03.2005р. у справі № 6/454 (суддя Ткаченко О.В.) в задоволені
позову  Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі
м.  Миколаєва до Відкритого акціонерного товариства “Український
науково    -    дослідний    інститут    технології    суднового
машинобудування”, м. Миколаїв про 28580,90грн. відмовлено.
 
Не  погодившись  з  даним рішенням Управління  Пенсійного  фонду
України  в  Заводському  районі м. Миколаєва  подало  апеляційну
скаргу  в якій просило рішення господарського суду Миколаївської
області від 01.03.2005р. у справі № 6/454 скасувати.
 
Постановою  Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
01.06.2005р. у справі № 6/454 (судді Бєляновський В.В.; Шевченко
В.В.;    Мирошниченко   М.А.)   рішення   господарського    суду
Миколаївської області від 01.03.2005р. у справі № 6/454 залишено
без  змін,  а  апеляційну  скаргу  Управління  Пенсійного  фонду
України в Заводському районі м. Миколаєва без задоволення.
 
Не  погоджуючись з даною постановою Управління Пенсійного  фонду
України  в  Заводському  районі м. Миколаєва  подало  до  Вищого
господарського  суду України касаційну скаргу,  в  якій  просить
скасувати  постанову Одеського апеляційного господарського  суду
від  01.06.2005р. по даній справі, як прийняту з порушенням норм
матеріального права.
 
01.11.2005р.   в   судовому  засіданні  оголошено   перерву   до
15.11.2005р.
 
Судова   колегія,   заслухавши  доповідь  судді   Яценко   О.В.,
розглянувши   наявні   матеріали  справи,   обговоривши   доводи
касаційної  скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин  справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального
права  дійшла  висновку, про відсутність  правових  підстав  для
задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
 
Відповідно  до  п.  6  ст.  24 Закону  України  “Про  наукову  і
науково-технічну  діяльність”  ( 1977-12  ) (1977-12)
          (в   редакції   до
07.02.2002р.)  різниця  між  сумою  призначення  пенсії-за   цим
Законом   та  сумою  пенсії,  обчисленою  відповідно  до   інших
законодавчих  актів,  на яку має право дана особа,  фінансується
для   наукових   (науково-педагогічних)  працівників   бюджетних
установ  і  організацій  за рахунок державного  бюджету,  а  для
наукових (науково-педагогічних) працівників інших підприємств  і
організацій - за рахунок коштів цих підприємств і організацій  у
порядку, визначеному Кабінетом Міністрів.
 
Згідно  пункту  6  Постанови  Кабінету  Міністрів  України   від
13.12.2000 року № 1826 ( 1826-2000-п ) (1826-2000-п)
        , яка втратила чинність на
підставі Постанови КМ № 372 від 24.03.2004 року ( 372-2004-п  ) (372-2004-п)
        ,
у  разі  ліквідації  або зміни власника підприємства,  установи,
організації  фінансування різниці у розмірі пенсії  здійснюється
за рахунок коштів їх правонаступників.
 
Відповідно  до ст. 37 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         (в редакції  1963р.)
юридична  особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації
(злиття,  поділу  або приєднання. При злитті і поділі  юридичних
осіб  майно  (права  і  обов'язки)  переходить  до  нововиниклих
юридичних  осіб.  При  приєднанні  юридичної  особи   до   іншої
юридичної  Особи  її  майно  (права і обов'язки)  переходить  до
останньої.  Майно  переходить  в день  підписання  передаточного
балансу,  якщо  інше не передбачене законом або  постановою  про
реорганізацію.
 
Згідно  з  ч. 5 ст. 59 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
         у разі перетворення
одного   суб'єкта  господарювання  в  інший  до   новоутвореного
суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки
попереднього суб'єкта господарювання.
 
Як  досліджено судами попередніх інстанцій, наукові  працівники,
які  отримали  стягувану  різницю між сумами  пенсій,  працювали
раніше  в  Південному відділенні “Всесоюзного науково-дослідного
інституту    технології   суднового   машинобудування”    (наказ
Мінсудпрому  СРСР  від  10.05.1978  р.  №  0239),  який  діяв  з
01.05.1978р.  до  01.07.1988р., Південному філіалі  “Всесоюзного
науково-дослідного      інституту      технології      суднового
машинобудування”  (наказ  Мінсудпрому  СРСР  від  15.06.1088  р.
№  167),  який  діяв  з  01.07.1988  р.  до  01.10.1991  р.,  та
Українському  науково-дослідному інституті технології  суднового
машинобудування  (наказ  Мінсудпрому  СРСР  від  04.10.1991   р.
№ 306), який діяв з 01.10.1991р.
 
Відповідно   до   Статуту  ВАТ  “Український   науково-дослідний
інститут  технології  і  суднового  машинобудування”  товариство
засновано  згідно  з  наказом  регіонального  відділення   Фонду
державного   майна   України   по  Миколаївській   області   від
25.03.1999р.  № 225 шляхом перетворення державного  підприємства
„Український  науково-дослідний  інститут  технології  суднового
машинобудування”,,  створеного  згідно  з  наказом  Міністерства
машинобудування,  військово-промислового комплексу  і  конверсії
України від 12.11.1993 р. № 635 та є його правонаступником.
 
Судами    попередніх   інстанцій   встановлено,   що    Державне
підприємство “Український науково-дослідний інститут  технології
суднового   машинобудування”  зареєстроване   як   новостворений
господарюючий   суб'єкт   виконкомом   Миколаївської   міськради
15.12.1993  р.  №  821/1,  не  є  правонаступником  Українського
науково-дослідного      інституту      технології      суднового
машинобудування,  створеного  за наказом  Мінсудпрому  СРСР  від
04.10.1991р. № 306.
 
Як зазначено судами, вказане державне підприємство було створено
відповідно  до  Закону  України “Про підприємства,  установи  та
організації  союзного підпорядкування, розташовані на  території
України” від 10.09.1991р. № 1540 ( 1540-12 ) (1540-12)
        , згідно якого майно
та  фінансові  ресурси  об'єктів союзного  підпорядкування  були
визнані  власністю  України і правонаступником  якого  визначено
Фонд державного майна України.
 
Суд  першої та апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку,
що   ВАТ   “Український  науково-дослідний  інститут  технології
суднового  машинобудування”  не може вважатися  правонаступником
Українського  науково-дослідного інституту технології  суднового
машинобудування,      Південного      філіалу       “Всесоюзного
науково-дослідного      інституту      технології      суднового
машинобудування    та    Південного   відділення    “Всесоюзного
науково-дослідного      інституту      технології      суднового
машинобудування”.
 
Висновок  суду попередньої інстанції, що відповідач  не  повинен
здійснювати виплату різниці в пенсіях за рахунок своїх коштів  є
вірним і відповідає нормам чинного законодавства.
 
Суд  апеляційної  інстанції, обґрунтовано не  прийняв  до  уваги
доводи  позивача  про те, що підтвердженням правонаступництва  є
записи   в   трудових  книжках  колишніх  наукових  працівників.
Оскільки  частиною 2 ст. 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         встановлено,
що  обставини  справи,  які відповідно до законодавства  повинні
бути   підтверджені  певними  засобами  доказування,  не  можуть
підтверджуватись   іншими   засобами   доказування.    Наявність
правонаступництва  юридичної  особи  визначається  на   підставі
законодавства та її установчих документів.
 
Таким  чином,  судами  попередніх  інстанцій  у  повному  обсязі
з’ясовані   матеріали   справи  та   вірно   застосоване   чинне
законодавство.
 
За  таких  обставин, судова колегія суддів Вищого господарського
суду   України  дійшла  до  висновку,  що  Одеським  апеляційним
господарським  судом  вірно застосовані норми  матеріального  та
процесуального  права,  у зв’язку з чим підстав  для  скасування
постанови   Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
01.06.2005р. не вбачається.
 
Зважаючи  на вищевикладене та, керуючись статтями 111-5,  111-7,
111-9-111-11   Господарського  процесуального  кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.Касаційну  скаргу  Управління  Пенсійного  фонду   України   в
Заводському   районі   м.  Миколаєва  на   постанову   Одеського
апеляційного  господарського  суду  від  01.06.2005р.  у  справі
№ 6/454 залишити без задоволення.
 
2.Постанову  Одеського  апеляційного  господарського  суду   від
01.06.2005р. у справі № 6/454 залишити без змін.
 
Головуючий    О.С. Удовиченко
 
Судді         О.В. Яценко
 
              І.Ю. Панова