ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.2005 Справа N 5/72
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Удовиченка О.С.
суддів: Панової І.Ю.
Яценко О.В.
розглянувши касаційну ВАТ “Дніпровський металургійний
скаргу комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського”
на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 18.07.2005р.
у справі № 5/72
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом комунального виробничого підприємства
Дніпродзержинської міської Ради
“Дніпродзержинськводоканал”
До ВАТ “Дніпровський металургійний
комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського”
Про стягнення 1136051,32 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача Єрохіна Н.О.
відповідача Казак Д.А.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
29.04.2005 р. (суддя Шевченко С.Л.) у задоволенні позову про
стягнення вартості води, обрахованої згідно з п. 9.6 Правил
користування системами комунального водопостачання і
водовідведення в містах і селищах України, у сумі 1 136 051,32
грн. відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що позивач не мав підстав для
нарахування витрат води згідно з п. 2.4 договору та п. 9.6
Правил.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 18.07.2005р. (судді: Белінська В.О. –головуючий, Тищик І.В.,
Швець В.В.) рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 29.04.2005 р. скасовано, стягнуто з відповідача на
користь позивача вартість спожитої води у сумі 1 136 0581,32
грн. та 7498,26 грн. витрат по справі.
ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського”
звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 18.07.2005р. скасувати, в
позові відмовити.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на
порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної
постанови норм матеріального та процесуального права, зокрема:
ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність
застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, скасовуючи рішення суду
першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної
інстанції виходив, зокрема, з того, що для розрахунку витрат
води по п. 9.6 Правил достатньо лише наявності визначеного факту
зриву пломби.
Однак з такими висновками суду апеляційної інстанції не можна
погодитись виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанцій, 03.12.2003р. між КП „Дніпродзержинське
виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”
та ВАТ „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.
Дзержинського” був укладений договір № 1-1/2004/23-2665-02 на
надання послуг з водопостачання та водовідведення, відповідно до
якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з
водопостачання та водовідведення (приймання стічних вод), а
відповідач - здійснювати оплату наданих послуг відповідно до
діючих на момент оплати тарифів в узгоджені сторонами строки.
При цьому сторони зобов'язалися керуватись нормами чинного
законодавства, у тому числі, діючими Правилами користування
системами комунального водопостачання і водовідведення в містах
і селищах України (надалі Правила).
Згідно з п. 2.3 договору кількість води, що використовується
відповідачем, визначається за показниками водолічильника,
встановленого за рахунок абонента.
Відповідно до п. 2.4 договору при неможливості вести облік води
по водолічильнику з причин, які не залежать від Абонента
(лічильник вийшов з ладу, знято на перевірку), тимчасово витрати
води визначаються по середньодобовій витраті за попередні два
місяці. Якщо протягом двох місяців облік води не відновлено,
витрати води Абонентом визначаються згідно з п. 9.6 Правил
-„Розрахунок обсягу використаної води виконується по пропускній
спроможності труби вводу при швидкості руху води в ній 2м/сек. і
дії її повним перетином на протязі 24 години на добу”.
Судом першої інстанції встановлено, що 13.05.2004р. сторонами
було складено акт про розпломбування водомірного вузла, яким
передбачено поновлення обліку водоспоживання в строк до
13.07.2004р., засувка вводу була опломбована.
14.07.2004р. позивачем за участю представників відповідача
складений акт з приводу опломбування засувки, в зв’язку з
неприйняттям водолічильника в експлуатацію з причин неможливої
перевірки його виправності, при цьому в акті зазначено, що
водолічильник пройшов державну перевірку.
22.11.2004р. при обстеженні водопровідного вводу представником
позивача було встановлено, що пломба на засувці зірвана, прилад
обліку води в експлуатацію не прийнятий, здійснюється самовільне
водокористування. Представник відповідача зазначив, що вхідна
засувка знаходилась в закритому стані та питна вода на комбінат
не поступає. Викладене підтверджується актом № 455 від
22.11.2004р., підписаним представниками обох сторін (а.с.12).
Враховуючи ті обставини, що в акті від 14.07.2004р. не зазначена
причина неможливої перевірки виправності приладу та не вказано,
що перевірка неможлива з вини відповідача, а також у зв’язку з
відсутністю в акті від 22.11.2004р. посилання на те, в якому
стані знаходилась засувка - закритому чи відкритому (в той час
як відповідачем вказаний стан засувки), суд першої інстанції
дійшов вірного висновку стосовно того, що дані протиріччя
позбавляють акт від 22.11.2004р. доказової сили, у зв’язку з чим
позивач був позбавлений підстав для нарахування витрат води
згідно з п. 2.4 та пункту 9.6 Правил.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що оскаржувана постанова винесена з
порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку
з чим підлягає скасуванню, а рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 29.04.2004р. –залишенню без змін.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат
ім. Ф.Е. Дзержинського” задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 18.07.2005р. у справі № 5/72 скасувати.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
29.04.2005р. у справі № 5/72 залишити без змін.