ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.2005 Справа N 5/131
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І. А. –головуючий у засіданні (доповідач)
Панченко Н. П. , Плахотнюк С. О.
розглянувши Закритого акціонерного товариства “Енерговугілля”
касаційну скаргу
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 10.06.2005 р.
у справі № 5/131 господарського суду Кіровоградської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Етика”
до 1. Регіонального відділення Фонду державного майна
України по Кіровоградській області
2. Закритого акціонерного товариства “Енерговугілля”
про визнання недійсними договорів оренди цілісних
майнових комплексів
Касаційну скаргу розглянуто за участю представників сторін:
позивача –не з’явилися;
відповідачів –1.Турський Г.Е.;
2.Осипенко Д.О.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від
25.02.2005 р. задоволено позовні вимоги ТОВ “Етика”, та визнано
недійсними на майбутнє договори оренди цілісних майнових
комплексів розрізу Костянтинівський, Димитрівської брикетної
фабрики, ТЕЦ-3, Олександрійського рудоремонтного заводу та
Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного
обладнання –структурних підрозділів ДХК “Олександріявугілля” від
23.04.2005 р. за № 12-59, № 13-59, № 14-59, № 15-59, № 16-59,
укладених між відповідачами. Рішенням суду також було
зобов’язано ЗАТ “Енерговугілля” повернути іншому відповідачеві
майно, яке було отримане за вказаними договорами оренди.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 10.06.2005р. рішення суду першої інстанції залишене без
змін.
ЗАТ “Енерговугілля” в касаційній скарзі просить суд касаційної
інстанції рішення суду першої інстанції та постанову Донецького
апеляційного господарського суду скасувати, оскільки вказані
документи, на думку скаржника, прийняті з порушеннями норм
матеріального та процесуального права. Скаржник просить також
суд касаційної інстанції провадження у справі припинити. В
обґрунтування свої скарги ЗАТ “Енерговугілля” посилається на
порушення судами першої та апеляційної інстанції ст. 22 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 208 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, ст. 9 Закону України “Про оренду державного і
комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи та повноту
їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами
норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга ЗАТ
“Енерговугілля” підлягає частковому задоволенню, а рішення та
постанова, що оскаржуються –скасуванню з передачею справи на
новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно з ч. 7 ст. 9 Закону України “Про оренду державного і
комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
(в редакції, що була чинною
станом на дату укладення оспорених угод), за наявності заяв про
оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його
структурного підрозділу (за умови відсутності заяви
господарського товариства, створеного членами трудового
колективу підприємства, його структурного підрозділу) або заяв
про оренду нерухомого майна (за умови відсутності заяви
бюджетної установи, організації) від двох або більше фізичних чи
юридичних осіб орендар визначається орендодавцем на конкурсних
засадах.
В той же час, у відповідності до норм ч. 2 ст. 9 Закону України
“Про оренду державного і комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
, у разі
надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового
комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого
майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів
господарських товариств, створених у процесі приватизації
(корпоратизації), орендодавець у п'ятиденний строк після дати
реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу,
уповноваженому управляти відповідним майном. Орган,
уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому
матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження
надсилає орендодавцеві висновки про можливість оренди та умови
договору оренди. Як вбачається з матеріалів справи, станом на
дату укладення угод –23.04.2004 р. –Міністерство палива та
енергетики України не надало згоди позивачеві на передачу йому в
оренду вказаних цілісних майнових комплексів. Про це свідчить
лист Міністерства палива та енергетики України від 20.04.2004 р.
№ 04/12-923. Судами першої та апеляційної інстанції не
з’ясовано, чи може вважатися поданою заява про оренду цілісного
майнового комплексу з урахуванням того, що заявникові не надано
згоди органом, уповноваженим управляти відповідним майном.
Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 9 Закону України “Про
оренду державного і комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
у випадку,
якщо підприємство, його структурний підрозділ, щодо цілісного
майнового комплексу якого надійшла заява про оренду, або
ініціатор укладення договору оренди згідно із законодавством
займають монопольне становище на ринку,
внаслідок укладення договору оренди підприємець або група
підприємців можуть зайняти монопольне становище на ринку,
сумарна вартість активів або сумарний обсяг реалізації товарів
(робіт, послуг), що належать об'єкту оренди та ініціаторові
укладення договору оренди, перевищують показники, визначені
законодавством, орендодавець також зобов’язаний був надіслати
матеріали до органу Антимонопольного комітету України.
Орган Антимонопольного комітету України розглядає надіслані йому
матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження
надсилає орендодавцеві висновки про можливість оренди та умови
договору оренди.
У відповідності до переліку Антимонопольного комітету України
від 12.03.99 р. № 31-29/04-904 ( v-904226-99 ) (v-904226-99)
,
Олександріявугілля включене в перелік підприємств –монополістів.
Таким чином, для укладення договору оренди необхідно отримати
згоду антимонопольних органів.
З матеріалів справи не вбачається, чи було надано позивачеві
згоду органом Антимонопольного комітету України на укладення
договору оренди.
Судами першої та апеляційної інстанції також не надано належної
правової оцінки доводам скаржника щодо неповноти поданого
позивачем до Регіонального відділення Фонду державного майна
України по Кіровоградській області пакету документів, що мають
додаватися до заяви про укладення договорів оренди.
Під час прийняття рішення та постанови, що оскаржуються, судами,
всупереч вимогам ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не надано
ретельної правової оцінки вказаним обставинам, що стосуються
предмету спору, а згідно імперативних вимог ст. 111-7 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
В зв’язку з цим, при новому розгляді справи господарському суду
необхідно ретельно перевірити доводи скаржника щодо неповноти
поданого позивачем до Регіонального відділення Фонду державного
майна України по Кіровоградській області пакету документів, що
мають додаватися до заяви про укладення договорів оренди, а
також з’ясувати чи було надано позивачеві згоду органом
Антимонопольного комітету України на укладення договору оренди.
В той же час касаційна інстанція відхиляє вимоги скаржника про
припинення провадження у справі, оскільки встановлений у ст. 80
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
перелік підстав для припинення
провадження є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, а
неправильне застосування норм процесуального та матеріального
права до таких підстав не відноситься.
Зважаючи на наведене, судова колегія на підставі ч. 2 ст. 111-5
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
дійшла висновку про неповне встановлення
обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної
юридичної оцінки всім обставинам справи, в зв’язку з чим справа
підлягає направленню на новий розгляд для достовірного
з’ясування інших обставин, які мають істотне значення для
правильного вирішення спору, та їх подальшого врахування в
сукупності з фактичними обставинами, встановленими судом першої
інстанції.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 –111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства
“Енерговугілля” задовольнити частково.
2.Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 10.06.2005р. та рішення господарського суду Кіровоградської
області від 25.02.2005 р. у справі № 5/131 скасувати.
3.Справу № 5/131 передати на новий розгляд до господарського
суду Кіровоградської області.
Суддя, головуючий у засіданні І.Плюшко
Судді Н.Панченко
С.Плахотнюк