Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого Стратієнко Л.В., суддів Бенедисюка І.М., Грека Б.М., з участю представників: позивача: Кризський Ю.Ю., відповідача: Кифак О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Техмашекспорт" на рішення господарського суду Одеської області від 17 травня 2005 р. (v27_1805-05) та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28 липня 2005 р. у справі N 27/116-05-2809 (v2809805-05) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техмашекспорт" до товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатранс" про відшкодування збитків у розмірі 69768,42 грн., В С Т А Н О В И В:

У лютому 2005 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача збитків у розмірі 69768,42 грн., заподіяних неналежним виконанням зобов'язань за договором про транспортно-експедиційне обслуговування від 23.12.2003 р. N 009/12/2003 з метою доставки комплексу горизонтально направленого буріння марки "Straight Line 2462".

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.05.2005 р. (v27_1805-05) (суддя Семенюк Г.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2005 р. (v2809805-05) (головуючий - Бєляновський В.В., судді - Мирошниченко В.А., Шевченко В.В.) рішення господарського суду Одеської області від 17.05.2005 р. (v27_1805-05) змінено шляхом виключення з його мотивувальної частини міркування суду щодо пропуску ТОВ "Техмашекспорт" строку позовної давності. В решті рішення залишено без змін.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2005 р. (v2809805-05) та постановити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2005 р. (v2809805-05) без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 23.12.2003 р. між сторонами було укладено договір N 009/12/2003 про транспортно-експедиторське обслуговування, предметом якого є забезпечення виконавцем за дорученням і за рахунок замовника транспортно-експедиторського обслуговування експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів замовника, а також надання інших, не передбачених цим договором послуг, які сторони можуть надавати одна одній за взаємним погодженням.

22.10.2003 р. ТОВ "Техмашекспорт" видало ТОВ "Альфатранс" довіреність N 01/01-491 на отримання, експедирування та доставку в м. Київ контейнера з комплексом горизонтального направленого буріння "Стрейтлайн 2462", що прибув у Іллічівський порт за коносаментом ZIMUORF 37020-800. При цьому відповідальним за приймання вантажу був визначений Кравченко Д.В., який не є працівником відповідача.

23.01.2004 р. контейнер з вантажем було доставлено до в м. Київ до місця призначення, де після огляду вантажу позивачем було встановлено, що комплекс має механічні ушкодження та відсутній двигун марки "Хонда" установки "Тайфун", про що складено акт N 01 про фактичну якість та комплектність товару.

На ремонт комплексу позивачем було затрачено 69768,42 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення з відповідача вказаної суми як збитків, заподіяних неналежним виконанням зобов'язань за договором транспортно-експедиційного обслуговування, суд правильно виходив з того, що він за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування і відносини сторін за ним регулюються ст. 316 ГК України (436-15) та ст. 929 ЦК України (435-15) .

Відповідно до ч. 3 ст. 316 ГК України (436-15) обов'язок експедитора перевірити кількість та стан вантажу виникає за умови передбачення договором транспортного експедирування надання такої додаткової послуги.

Надання відповідачем такої послуги договором від 23.12.2003 р. N 009/12/2003 не передбачено.

В матеріалах справи відсутні будь-які інші угоди між сторонами, з яких би випливав такий обов'язок відповідача.

Суд відповідно до вимог ст. 43 ГПК України (1798-12) дав належну оцінку довіреності N 01/01-491 від 22.10.2003 р. та прийшов до правильного висновку, що вона також не є підставою для покладення на відповідача обов'язку з перевірки кількості та стану вантажу при отриманні його в порту.

Будь-які докази про те, що втрата чи пошкодження вантажу сталися під час транспортування з Одеського морського порту до м. Києва, відсутні.

Під час приймання вантажу в м. Києві ушкоджень упаковки товару встановлено не було.

За таких обставин суд правильно зазначив, що позивачем не доведено порушення договірних зобов'язань відповідачем, а тому, виходячи з положень ст.ст. 614, 623 ЦК України (435-15) , відсутні підстави для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності.

Також судом апеляційної інстанції обрунтовано виключено з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції міркування щодо пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки він ним не був пропущений.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують і підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Клопотання відповідача про розподіл судових витрат згідно з п. 11 ст. 111-11 ГПК України (1798-12) та стягнення з позивача витрат відповідача з оплати послуг адвоката за участь справи у Вищому господарському суду у розмірі 5000 грн. задоволенню не підлягає, оскільки вказана норма передбачає новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення, а даною постановою оскаржуване рішення залишено без змін.

Крім того, вирішення цього питання пов'язане з дослідженням нових доказів (договору, рахунку, платіжного доручення), що згідно зі ст. 111-7 ГПК України (1798-12) виходить за межі перегляду справи в касаційній інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Техмашекспорт" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 17 травня 2005 р. (v27_1805-05) та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28 липня 2005 р. у справі за N 27/116-05-2809 (v2809805-05) - без змін.