ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.11.2005 Справа N 23/77
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді: Добролюбової Т.В.,
суддів: Гоголь Т.Г.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державного підприємства Науково
–технологічний центр “Реактивелектрон”
Національної академії наук України,
м. Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області від
22.06.2005р.
та постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 25.08.2005р.
зі справи № 23/77
за позовом Державного підприємства Науково
–технологічний центр “Реактивелектрон”
Національної академії наук України,
м. Донецьк
До Товариства з обмеженою відповідальністю
“Веси”, м. Донецьк
третя особа на
стороні позивача, яка
не заявляє Товариство з обмеженою відповідальністю
самостійних вимог на “Транспортна будівельна компанія”,
предмет спору м. Авдіївка Донецької області
Про стягнення 62 031, 00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Затворницький А.М. (дов. від
29.07.2005р.)
від відповідача: не з’явилися, належно повідомлені
про час і місце засідання суду
від третьої особи: не з’явилися, належно повідомлені
про час і місце засідання суду
Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним чином
повідомленні про час і місце засідання суду (ухвала Вищого
господарського суду України від 21.10.2005р., надіслана сторонам
у справі –27.10.2005р.).
Доповідач: Продаєвич Л.В.
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство “Науково–технологічний центр
“Реактивелектрон” Національної академії наук України, м. Донецьк
звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до
Товариства з обмеженою відповідальністю “Веси” про стягнення
збитків у сумі 62 031, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.12.2004р. працівниками
відповідача при проведенні будівельних робіт у районі заводу
“Хімреактив” пошкоджений струмонесучий кабель, який живить
дослідне виробництво позивача.
В результаті аварійного відключення електроенергії, відновлення
живлення якої відбулося 27.12.2004р., нанесені матеріальні
збитки, які позивач просить стягнути на підставі ст. 1166
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та ст.ст. 216, 217, 222,
224, 225 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.06.205р. до
участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача
без самостійних вимог на предмет спору залучене ТОВ “Транспортно
–будівельна компанія”.
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.06.2005р.
(суддя: Забарющий М.І.), залишеним без змін постановою
Донецького апеляційного господарського суду від 25.08.2005р.
(судді: Скакун О.А. –головуючий, Колядко Т.М., Москальова І.В.)
- у задоволенні позову відмовлено з огляду на те, що позивачем
не надано до суду доказів того, що пошкодження кабелю сталося з
вини працівників відповідача та на недоведеність розміру
завданих збитків.
ДП “Науково –технологічний центр “Реактивелектрон” Національної
академії наук України, м. Донецьк звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою у якій ставить
питання про скасування рішення та постанови та про передачу
справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Вважає, що
вказані рішення винесені з порушенням норм матеріального та
процесуального права, є такими, що порушують Міжнародні
зобов’язання України, встановлені у статтях 6 та 13 Конвенції
про захист прав людини та основних свобод ( 995_004 ) (995_004)
. Скаржник
посилається на:
- ненадання судами оцінки доказам, які містяться в матеріалах
справи;
- прийняття рішення, що стосується прав та обов’язків особи, яка
не була залучена до участі у справі –ТОВ “Транспортно
"будівельна компанія”;
- невиконання ухвали суду про витребування доказів, що виключило
можливість їх отримання та “встановлення істини у судовому
процесі”.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника
позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів
Вищого господарського суду України дійшла висновку про
задоволення касаційної скарги з огляду на таке:
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у п. 6 постанови від 29.12.1976р. № 11 “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, мотивувальна частина рішення повинна
містити встановлені судом обставини, які мають значення для
справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів...
Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.
Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на
закон та інші нормативні акти, на підставі яких визначено права
та обов’язки сторін у спірних правовідносинах.
Прийняті у справі судові рішення цим вимогам не відповідають.
У позовній заяві позивач посилався на вчинення відповідачем дій
(проведення будівельних робіт), які призвели до пошкодження
струмонесучого кабелю та відповідно до зупинки виробництва на
дослідному заводі, чим спричинена шкода. Вимоги до відповідача
про стягнення 62 031, 00грн. у відшкодування шкоди підприємство
пред’явило на підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
та відповідних статтей Господарського кодексу.
Як вбачається з мотивувальної частини рішення суду першої
інстанції, залишеного без змін оскаржуваною постановою, суд не
дав належної юридичної оцінки наведеному позивачем
нормативно–правовому обґрунтуванню заявлених вимог, не дав
правової оцінки доводам позивача стосовно допущених при
проведенні робіт порушень з боку ТОВ “Транспортно –будівельна
компанія”, з якою у відповідача укладений договір підряду від
25.08.2004р. № 244/5.
Суди попередніх інстанції не звернули увагу на те, що відповідач
проти факту пошкодження кабелю не заперечував, при цьому
посилався на проведення будівельних робіт іншою організацією, з
якою у нього укладений договір підряду.
До зобов’язання із заподіяння шкоди, що виникли з набранням
чинності Цивільним кодексом України ( 435-15 ) (435-15)
, застосовуються
положення глави 82 цього кодексу ( 435-15 ) (435-15)
. При заподіянні
позадоговірної шкоди відбувається порушення правоохоронних
правовідносин, в яких абсолютним правом суб’єктів цивільного
права кореспондує пасивний обов’язок боржника не порушувати ці
права.
Рішення суду не відповідають вимогам ст. 1166 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, відповідно до якої особа, яка завдала шкоди
звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди
завдано не з її вини. При цьому поведінка заподіювача шкоди
визнається протиправною незалежно від того, знав чи не знав
правопорушник про неправомірність своєї поведінки.
Відповідно до ч. 1 ст. 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для скасування або зміни
рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або
постанови апеляційного господарського суду є порушення або
неправильне застосування норм матеріального та процесуального
права.
Враховуючи викладене, ухвалені по справі судові рішення
підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до
суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду слід врахувати вищенаведене,
всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги
та заперечення сторін, врахувати роз’яснення Пленуму Верховного
Суду України, викладені в постанові від 27.03.1992р. № 6 “Про
практику розгляду судами цивільних справ за позовами про
відшкодування шкоди” ( v0006700-92 ) (v0006700-92)
та вирішити спір відповідно
до закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9–111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 22.06.2005р.
та
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
25.08.2005р.зі справи № 23/77–скасувати.
Справу передати до господарського суду Донецької області на
новий розгляд.
Касаційну скаргу Державного підприємства Науково –технологічний
центр “Реактивелектрон” Національної академії наук України,
м. Донецьк –задовольнити.
Головуючий, суддя Т. Добролюбова
Суддя Т. Гоголь
Суддя Л. Продаєвич