ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.11.2005 Справа N 23/50-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Добролюбової Т.В.
суддів Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
за участю представників сторін:
позивача не з’явилися, повідомлені належним
чином
відповідача не з’явилися, повідомлені належним
чином
розглянувши у відкритому Спеціалізованої державної податкової
судовому засіданні інспекції у Приморському районі
касаційну скаргу м. Одеси
на постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 24.02.2005 року
у справі № 23/50-05
за позовом Заступника прокурора Приморського
району м. Одеси в інтересах держави в
особі Спеціалізованої державної
податкової інспекції у Приморському
районі м. Одеси
До Товариства з обмеженою
відповідальністю “Тасіко”
Про визнання недійсними первинних бухгалтерських документів,
звітності та реквізитів
В С Т А Н О В И В:
Заступник прокурора Приморського району м. Одеси звернувся до
господарського суду Одеської області з позовом в інтересах
держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції у
Приморському районі м.
Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тасіко” про
визнання недійсними первинних бухгалтерських документів
останнього.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.01.2005 року
(суддя Владимиренко С.В.) в прийнятті позовної заяви Заступника
прокурора Приморського району м. Одеси відмовлено на підставі
пункту 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
За апеляційним поданням Заступника прокурора Приморського району
м. Одеси Одеський апеляційний господарський суд (судді:
Беляновський В.В., Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.) переглянув
ухвалу господарського суду Одеської області в апеляційному
порядку та постановою від 24.02.2005 року залишив її без зміни з
тих же підстав, відзначивши при цьому, що спір не підвідомчий
господарському суду, оскільки бухгалтерський документ не є актом
в розумінні змісту пункту 1 статті 12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Спеціалізована державна податкова інспекція у Приморському
районі м. Одеси подала до Вищого господарсько го суду України
касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного госпо
дарського суду, в якій просить ухвалу та постанову у даній
справі скасувати, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.
Скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права, а саме: статтей
1,18,50,62 Закону України “Про господарські товариства”
( 1576-12 ) (1576-12)
, статтей 1,2,12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У касаційній скарзі, зокрема, вказується на те, що відповідно до
статтей 1,2,12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
зазначений спір підвідомчий господарському суду,
оскільки в даному випадку правовідносини виникли між двома
юридичними особами –ТОВ “Тасіко”, яке належним чином
зареєстроване та взяте органом державної податкової служби на
облік як платник податків, та Спеціалізованою державною
податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси.
ТОВ “Тасіко” не скористалося своїм правом на подання відзиву на
касаційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності застосування норм
матеріального та процесуального права судами попередніх
інстанцій, Вищий госпо дарський суд України вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Предметом даного позову є визнання недійсними первинних
бухгалтерських документів з реквізитами ТОВ “Тасіко”.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
визначена підвідомчість спорів господарським судам
України, відповідно до норм якої господарським судам, зокрема,
підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні,
розірванні і виконанні господарських договорів та з інших
підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з
підстав зазначених у законодавстві.
При цьому під актом розуміється юридична форма рішень державного
чи іншого органу, тобто офіційний письмовий документ, який
породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих
чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для
суб’єктів цих відносин, тобто акти ненормативного характеру
породжують певні права та обов’язки суб’єкта (або визначеного
кола суб’єктів), якому вони адресовані.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його
вимогам законодавства та визначеній законом компетенції органу,
який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним
є порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та
охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації -
осіб, яким такий акт адресований.
А відтак, первинні бухгалтерські документи (або звітність)
юридичної особи не носять ознак акта ненормативного характеру, а
спори про визнання їх недійсними не підвідомчі господарським
судам України.
Наведене спростовує доводи, викладені в касаційній скарзі
Спеціалізованої державної податкової інспекції у Приморському
районі м. Одеси.
Зважаючи на викладене, попередні судові інстанції вірно
застосували приписи чинного законодавства, що регулюють спірні
правовідносини, а відтак у касаційної інстанції відсутні
підстави для зміни чи скасування ухвалених у справі судових
рішень.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 108, 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу господарського суду Одеської області від 14.01.2005 року
та постанову Одеського апеляційного господарського суду від
24.02.2005року у справі № 23/50-05 залишити без змін.
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції
у Приморському районі м. Одеси - залишити без задоволення.
Головуючий, суддя Т. Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Л.Продаєвич