ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.11.2005 Справа N 16/1669
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.І. –головуючого,
Грека Б.М.,
Стратієнко Л.В.,
за участю повноважних представників:
позивача Андрущенко О.О.,
відповідача Мезенцева Ю.В.,
розглянувши у відкритому Споживчого товариства “Будгарант-2000”
засіданні касаційну
скаргу
на постанову від 15.06.2005 року
Київського міжобласного апеляційного
господарського суду
у справі № 16/1669
за позовом Кредитної спілки “Кредит-Союз”
До Споживчого товариства “Будгарант-2000”
Про зобов’язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
В березні 2005 року позивач звернувся до господарського суду
Черкаської області з позовом до відповідача про зобов’язання
виконати договір, посилаючись на те, що останній ухиляється від
виконання договору на участь у частковому будівництві.
25.04.2005 року відповідач звернувся до господарського суду з
зустрічним позовом про визнання договору на участь у частковому
будівництві від 10.09.2003 року недійсним, з підстав порушення
вимог ст. ст. 48, 57 УРСР, тобто укладення угоди з порушенням
вимог закону та внаслідок обману.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 5.05.2005
року (суддя Спаських Н.М.) в задоволенні первісного позову
відмовлено, а в частині зустрічного позову провадження у справі
припинено за відсутності предмету спору.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 15.06.2005 року рішення господарського суду скасовано
та прийнято нове рішення про задоволення первісного позову, а в
задоволенні зустрічного позову відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач просить постанову апеляційної
інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального і
процесуального права, скасувати, а рішення господарського суду
Черкаської області від 05.05.2005 року залишити без змін.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить в її задоволенні
відмовити, а постанову апеляційної інстанції залишити без змін,
оскільки остання прийнята відповідно до вимог закону.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин,
проаналізувавши правильність застосування апеляційним
господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови, а
також при прийнятті рішення господарським судом, норм
матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку
підставою для скасування рішення місцевого або постанови
апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом
за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним
чином про час та місце засідання суду.
Пунктом 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах
України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду
України № 75 від 10.12.2002 року ( v0075600-02 ) (v0075600-02)
, передбачено,
що ухвала про призначення справи до розгляду в день її прийняття
надсилається всім учасникам з повідомленням про вручення.
Матеріали справи не містять доказів того, що апеляційним
господарським судом належним чином виконано обов’язок повідомити
сторони про час та місце розгляду справи.
При нез’явленні відповідача в судове засідання та відсутності
належних доказів про повідомлення останнього про час та місце
розгляду справи, апеляційний господарський суд, в порушення
вимог ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не вирішив питання про
відкладення розгляду справи в межах строків, передбачених ст. 69
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Розглянувши справу у відсутності відповідача, не повідомленого
належним чином про час і місце засідання суду, апеляційний
господарський суд позбавив останнього можливості надати докази в
захист своїх інтересів, що протирічить вимогам ст. ст. 42, 43,
22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, що визнати законним і обгрунтованим
не можна.
Крім того, розглянувши справу у відсутності відповідача,
апеляційний господарський суд допустив неповноту у дослідженні
доказів у справі.
Зокрема, апеляційний господарський суд не звернув увагу та не
дав належної правової оцінки тій обставині, що як на час
звернення позивача до суду, так і на час розгляду справи спірні
приміщення були продані відповідачем іншій юридичній особі, яка
є власником даних приміщень і за вказаних обставин доцільно було
б вирішити питання про залучення власника спірних приміщень до
участі у справі.
Поряд з цим, постанова апеляційної інстанції в частині відмови
відповідачу в задоволенні зустрічного позову не відповідає
вимогам ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки прийняте
рішення в цій частині не мотивоване, хоч позов заявлявся з двох
підстав: невідповідності угоди вимогам закону та внаслідок
обману.
Вищевказані обставини не були предметом дослідження і суду
першої інстанції.
Тому, постанова апеляційного та рішення господарського судів, як
прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права
не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню.
При новому розгляді справи господарському суду необхідно
врахувати наведене, більш повно та всебічно з’ясувати обставини
справи, суть позовних вимог і заперечень, їх обгрунтованість,
зібраним у справі доказам дати правову оцінку і вирішити спір
відповідно до вимог закону.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 15.06.2005 року та рішення господарського суду
Черкаської області від 5.05.2005 року скасувати, частково
задовольнивши касаційну скаргу.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Черкаської області в іншому складі суду.
Головуючий, суддя В.Дерепа
Б.Грек
Л.Стратієнко