ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.11.2005 Справа N 14/156
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Добролюбової Т.В.
суддів Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в
м. Києві касаційну Товариства з обмеженою
скаргу відповідальністю “Нові технології”
на постанову Луганського
апеляційного Господарського суду
від 05.09.2005р.
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю “Нові технології”
до Товариства з обмеженою
відповідальністю Торговий дім “Все для
шиття”
Про стягнення 57508,01 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Ходош В.Ю. д. від 15.08.05
від відповідача: Мартинюк А.П. д. від 9.11.05
Товариством з обмеженою відповідальністю “Нові технології” у
березні 2005р. заявлений позов про стягнення з Товариства з
обмеженою відповідальністю Торговий дім “Все для шиття” 57082,80
грн. боргу за виконані роботи, 365,84 грн. пені, 59,37 грн. –3%
річних за несвоєчасну оплату робіт за контрактом від 18.02.2004
№ 18-02/1. Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 853, 882
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. Позивач посилався на
невиконання відповідачем зобов’язань з оплати виконаних
підрядних робіт за названим контрактом. Водночас позивач
зазначав про відмову відповідача від підписання актів виконаних
робіт.
Рішенням господарського суду Луганської області від
25.05.2005р., ухваленим суддею Лісовицьким Є.А., позовні вимоги
задоволені в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою
відповідальністю Торговий дім “Все для шиття” 57082,80 грн.
боргу, 365,84 грн. пені, 59, 37 грн. –3% річних. Рішення суду
вмотивоване доведеністю матеріалами справи факту заборгованості
ТОВ Торговий дім “Все для шиття” з оплати виконаних підрядних
робіт за контрактом від 18.02.2004 № 18-02/1. Господарський суд,
з урахуванням приписів частини 1 статті 853, частини 4 статті
882 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
дійшов висновку, що
акти приймання виконаних робіт, підписані позивачем в
односторонньому порядку, є підставою для здійснення розрахунків.
Луганський апеляційний господарський суд у складі
головуючого-судді Єжової С.С., та суддів Парамонової Т.Ф.,
Семендяєвої І.В. постановою від 05.09.2005 року скасував рішення
господарського суду Луганської області, у позові відмовив,
апеляційну скаргу ТОВ Торговий дім “Все для шиття” задовольнив.
Постанова апеляційної інстанції вмотивована приписами статей
853, 879, 882 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. При цьому
судом апеляційної інстанції відзначено, що в порушення наведених
приписів суд першої інстанції, не з’ясувавши підстави виконання
спірних робіт поза межами контракту, помилково зробив висновок
про обов’язок відповідача здійснити розрахунки з позивачем. Суд
апеляційної інстанції визнав помилковим і висновок місцевого
суду щодо доведеності фактів повідомлення відповідача про
готовність спірних об’єктів до передачі замовнику, відмови
відповідача від приймання спірних об’єктів та від підписання
актів виконаних робіт.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Нові технології”
звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду
України, в якій просить постанову у справі скасувати, як
ухвалену за неповного з’ясування обставин справи, з порушенням
приписів матеріального і процесуального права. Товариство
просить прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Заявник звертає увагу на приписи пунктів 5 і 8 контракту, які
передбачають поетапні розрахунки за виконані роботи, вважає, що
відповідач не спростовує фактів отримання ним актів виконаних
робіт. При цьому посилається на невиконання ТОВ Торговий дім
"Все для шиття” обов’язку прийняти виконані позивачем роботи та
на відмову підписати акти виконаних робіт, у той час як за
приписами частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, обов’язок з організації та проведення прийому
виконаних робіт покладається на замовника. Водночас скаржник
наголошує, що акти виконаних робіт № 105, № 110, № 108, № 99,
№ 172, № 269 неодноразово надсилались відповідачеві, проте не
були ним підписані.
Від ТОВ Торговий дім “Все для шиття” відзив на касаційну скаргу
судом не отримано.
Вищий Господарський суд України заслухавши доповідь судді
Добролюбової Т.В., пояснення присутніх у засіданні представників
сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної
скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом
приписів чинного законодавств, не вбачає підстав для скасування
постанови у справі з огляду на наступне.
Згідно приписів частини 2 статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
до юрисдикції
касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та
встановлення обставин відхилених господарським судом при
розгляді спору. Господарськими судами встановлено, що 18.02.2004
року між позивачем та відповідачем був укладений контракт
№ 18-02/1 на виконання генпідрядником-Товариством з обмеженою
відповідальністю “Нові технології” підрядних будівельних робіт.
Цей договір, за правовою природою є договором будівельного
підряду тому відносини сторін регулюються параграфом 3 глави 61
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
За умовами пунктів 5.1, 5.3 укладеного контракту сторони
домовилися, що замовник - ТОВ Торговий дім “Все для шиття”
зобов’язується безперервно фінансувати об’єкт та сплатити
виконані генпідрядником роботи упродовж 10 календарних днів
після підписання актів здачі-приймання робіт форми КБ-2в, КБ-3,
які є підставою для розрахунку з генпідрядником. Попереднє
фінансування здійснене замовником у сумі 602908,4 грн.
Заборгованість відповідача за розрахунком позивача становить
57082,8 грн.
Відповідно до частини 1 статті 875 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
за
договором будівельного підряду підрядник зобов'язується
збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші
будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної
документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові
фронт робіт, передати затверджену проектно-кошторисну
документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника,
прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно умов пункту 2 контракту сторони визначили, що договірна
ціна робіт, доручених та прийнятих до виконання генпідрядником,
складає 875 тис. грн. Якщо виникає необхідність змінити
кошторисну вартість робіт, генпідрядник зобов'язаний повідомити
замовника та узгодити з ним дані питання до настання строку
здачі чергового етапу робіт.
Відповідно до частини 1 статті 877 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
підрядник зобов’язаний здійснювати будівництво та пов’язані з
ним будівельні роботи відповідно до проектної документації та
кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний
виконати усі роботи, якщо інше не встановлено договором
будівельного підряду. Згідно приписів частини 3 статті 877 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
підрядник, який виявив у ході будівництва не
враховані проектною документацією роботи і необхідність у
зв’язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення
кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі
неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє
повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з
віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника.
Порядок прийняття робіт визначений у статті 882 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, зокрема частиною першої статті закріплений обов’язок
замовника, який одержав повідомлення підрядника про готовність
до передачі робіт чи етапу виконаних за договором негайно
розпочати їх прийняття. Пунктом 9.5 контракту сторони зумовили,
що генпідрядник передає акти виконаних робіт для підпису
уповноваженому з технагляду представникові замовника не пізніше
30 числа звітного місяця. Таким чином, аналіз зазначених норм
матеріального права та умов контракту свідчить про наявність у
позивача обов’язку повідомити відповідача про готовність
конкретного етапу виконаних робіт для передачі замовникові за
актом при цьому дотримуватись встановленої контрактом вартості
робіт, а в разі збільшення кошторису - вчасно повідомляти
відповідача та узгоджувати з ним подальше ведення будівельних
робіт.
Докази виконання такого обов’язку в матеріалах справи відсутні,
оскільки акти за номерами 99, 105, 108, 110, 172, 269 від
вересня,.10.2004 підписані позивачем в односторонньому порядку,
тому апеляційний суд дійшов правильного висновку, що роботи на
спірну суму не входять до обсягу робіт за контрактом, а відтак
відносини, що виникли між сторонами у справі з цих підстав, є
позадоговірними. Згідно частини 4 статті 877 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, відповідно до якої у разі невиконання підрядником
обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він
позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані
додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків,
якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах
замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло
призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва,
доказів чому позивачем не надано. Як наслідок, апеляційна
інстанція правильно відмовила у задоволенні позовних вимог.
Довід касаційної скарги про те, що відповідачем не заперечується
факт його повідомлення про виконання робіт, спростовується
поясненнями представника відповідача і змістом постанови
апеляційної інстанції /89 аркуш справи/.
Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що апеляційним
господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам
справи, порушень норм матеріального та процесуального права не
вбачається, тому переглянута постанова відповідає чинному
законодавству України та обставинам справи, а касаційна скарга
позивача залишається без задоволення.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від
5.09.2005 у справі № 14/156 залишити без змін.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Нові
технології” залишити без задоволення.