ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.11.2005 Справа N 12/64
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого М. Остапенка,
суддів: Є. Борденюк,
В. Харченка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ)
“Запорізька Зерноторгівельна компанія”
постанову від 21.04.2005 року
Запорізького апеляційного господарського суду
у справі № 12/64
за позовом ТОВ “Запорізька Зерноторгівельна
компанія”
до ТОВ “Платан”
третя особа ТОВ “Зерноторгівельна компанія”
Про стягнення 286 847,66 грн.
В судове засідання з’явились представники сторін:
позивача Пустовіт Ю.В. (дов. від 07.11.2005 року)
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
Позов заявлений про стягнення попередньої оплати, неустойки за
прострочення поставки товару та відсотків за користування чужими
грошовими коштами.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що платіжним дорученнями
№ 494 від 26.10.2004 позивач перерахував відповідачу 200001,60
грн. з призначенням платежу “За соняшник, згідно рахунку № 2119
від 26.10.2004” на виконання укладеного між сторонами контракту
№ 25 с/к від 25.10.2004. Відповідач не виконав умови контракту
щодо поставки насіння соняшника, у зв’язку з чим позивач втратив
інтерес до виконання контракту.
Рішеннями господарського суду Запорізької області від 10.02.2005
(суддя Є.Проценко) позовні вимоги задоволені у частині
присудження до стягнення основного боргу (попередньої оплати),
пені у розмірі 77500,00 грн. У решті вимог відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
21.04.2005 (колегія суддів: Н.Коробка, В.Кричмаржевський,
Т.Мойсеєнко) рішення у справі скасоване, у позові відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що рахунок-фактура № СФ-00249 від
26.10.2004 пред’явлений не позивачу, а ТОВ “Зерноторгівельна
компанія” м. Київ на виконання укладеного між відповідачем та
компанією контракту № 01-23/613 від 20.10.2004 на поставку
врожаю насіння соняшника.
За додатковою накладною № РН-249 від 26.10.2004 насіння
соняшнику у кількості 130,729 тонн на суму 200 001,60 грн. було
отримано представником ТОВ “Зерноторгівельна компанія” м. Київ
за дорученням серії ЯНП № 441306 від 26.10.2004 на ім’я Ткачова
І.О..
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на
неправильне застосування судом при ухваленні оскаржуваної
постанови, норм права.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних
обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України
дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги не
вбачається, виходячи з такого.
Позов заявлений про стягнення боргу із врахуванням встановленого
індексу інфляції, який склався внаслідок здійснення позивачем
попередньої оплати від 26.10.2004 за платіжним дорученням № 494
за контрактом купівлі-продажу № 25 с/п від 25.10.2004, укладеним
між сторонами справі, умова якого щодо поставки відповідачем
насіння соняшнику не виконане, а також відсотків за користування
чужими грошовими коштами та штрафної неустойки. Позивач втратив
інтерес у подальшому виконанні договору.
Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що
платіжним дорученням № 494 позивачем нараховані відповідачу
грошові кошти у сумі 200 001,60 грн. з призначенням платежу: за
соняшник згідно рахунку № 249 від 26.10.04 у т.ч. ПДВ 33 333.60
грн..
Відповідно до п. 5.1 контракту, укладеного між сторонами у
справі, оплата товару, що поставляється проводиться шляхом
перерахування грошових коштів протягом трьох банківських днів з
дати останньої з подій: поставка товару; визначення його якості
і залікової ваги; пред’явлення рахунку; передача покупцю
документів, зазначених у п. 6.1. та 6.2. контракту.
Відповідачем пред’явлений до суду рахунок № 243 від 26.10.2004,
за яким отримані кошти від позивача, та рахунок-фактура
№ СФ-00249 від 26.10.2004, адресований одержувачу –ТОВ
“Зерноторгівельна компанія” м. Київ для оплати за насіння
соняшнику у кількості 130,720 тонн на загальну суму 200 001,60
грн..
Підставою пред’явлення рахунку-фактури до сплати був контракт
№ 01-23/613 від 20.10.2004, укладений між ТОВ “Зерноторгівельна
компанія” м. Київ та ТОВ “Платан” на поставку насіння соняшника.
За видатковою накладною, довіреністю, виданою ТОВ
“Зерноторгівельна компанія” м. Київ, насіння соняшника передане
за замовленнями-рахунок-фактура № СФ-00249 від 26.10.2004 за
умовами продажу-попередня оплата.
ТОВ “Зерноторгівельна компанія” м. Київ є засновником
підприємства позивача –ТОВ “Запорізька Зерноторгівельна
компанія”.
Зважаючи на те, що перерахування позивачем коштів здійснене за
пред’явленим рахунком, реквізити якого відповідають
рахунку-фактурі одержувача ТОВ “Зерноторгівельна компанія”
м. Київ, що спростовує посилання позивача у позовній заяві на
здійснення попередньої оплати за правом боржника виконати свій
обов’язок достроково, та недоведенням останнім наявності
аналогічного рахунку-фактурі, пред’явленому безпосередньо йому
для оплати, висновок суду апеляційної інстанції, викладений в
оскаржуваній постанові про оплату позивачем рахунку-фактури
третьої особи, відповідає положенням ст. 528 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Вимога про сплату штрафної неустойки через невиконання
відповідачем зобов’язання з поставки насіння соняшника, можливо
у межах оцінки виконання сторонами укладеного між ними
контракту, тоді як правовідносини сторін у спорі оцінені судами
як такі, що склалися поза межами контрактових зобов’язань.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ “Запорізька зерноторгівельна компанія”
залишити без задоволення.
Постанову від 21.04.2005 Запорізького апеляційного
господарського суду у справі № 12/64 залишити без зміни.
Головуючий, суддя М. Остапенко
Судді: Є. Борденюк
В. Харченко