ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.11.2005 Справа N 9/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді Муравйова О.В.,
суддів: Полянського А.Г.,
Фролової Г.М..,
розглянувши у Державного міського підприємства
відкритому “Івано-Франківськтеплокоиуненерго”
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 16.06.05
у справі № 9/13
господарського Івано-Франківської області
суду
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Прикарпаттяобленерго”
до Державного міського підприємства
“Івано-Франківськтеплокоиуненерго”
Про стягнення 68825,55 грн.
за участю представників від:
позивача не з’явилися,
відповідача Кобець С.Ф. дов.№ 537-2105 від 31.10.05р.,
Кобилянський М.В. дов.№ 563-2105 від 09.11.05р.
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до господарського суду Івано-Франківської
області з позовом до Державного міського підприємства
“Івано-Франківськтеплокоиуненерго” про стягнення чотирикратної
вартості різниці між фактично спожитими та граничними обсягами
електричної енергії за листопад 2003р. по договору № 397 від
18.02.2000р., що становить 68825,55 грн., в тому числі
54949,98грн. –нарахування за перевищення граничних величин
електроспоживання, 7256,41грн. –пені, 1436,81грн. –3% річних,
5182,35грн. –інфляційних.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
12.04.05 (суддя Фанда О.М.) в задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що на час проведення перевірки договір
№ 397 від 18.02.2000р. не передбачала умов коригування величин
споживання до рівня оплаченого обсягу електричної ене6ргії, та
тим, що в спірний період відповідач здійснив споживання
електроенергії в межах встановленого договором ліміту, а тому
підстави для стягнення боргу за понаддоговірне споживання
електричної енергії відсутні.
За результатом перегляду справи в апеляційному порядку
Львівським апеляційним господарським судом (колегія суддів у
складі: головуючого-судді Духа Я.В., суддів: Зданкевича З.І.,
Краєвської М.В.) була винесена постанова від 16.06.05р., якою
рішення місцевого господарського суду скасовано, позов
задоволено частково та стягнуто з відповідача 54949,98 грн. за
понаддоговірне використання електричної енергії.
Постанова мотивована наявним в матеріалах справи договором № 397
від 18.02.2000р. про надання послуг з електропостачання (а.с.9-
33).
Не погодившись з винесеною постановою, відповідач звернувся до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить: - відновити пропущений строк для подання касаційної
скарги; - скасувати постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 16.06.05р., у справі № 9/13 в частині
стягнення з нього 54949,98грн.
Касаційна скарга мотивована посиланням на порушення судом норм
матеріального права, а саме: ст. 26 Закону України “Про
електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, приписів Постанови КМУ від
09.04.02 № 475 “Про внесення змін до Порядку постачання
електричної енергії споживачам” ( 475-2002-п ) (475-2002-п)
.
Позивач не реалізував процесуальне право на участь у судовому
засіданні касаційної інстанції.
Відзив на касаційну скаргу відповідачем не надано.
Заслухавши представника відповідача, перевіривши повноту
встановлення обставин справи, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів
Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанцій, між сторонами укладено договір № 397 від
18.02.2000р., який набрав чинності з дня його підписання. Згідно
договору, позивач зобов'язався постачати відповідачу електричну
енергію у відповідності з встановленими договором умовами та
величинами споживання електричної енергії, а відповідач
–сплачувати за спожиту електричну енергію у строки, які
передбачені договором та додатками до договору.
Відповідно до умов укладеного договору (п. 7.1, п. 7.2) та
додатків до нього, відповідач зобов'язаний щомісячно до 25 числа
подавати позивачу звіт про використану електроенергію за
розрахунковий місяць та отримувати документи на оплату вартості
електроенергії, вносити оплату самостійно в п’ятиденний строк
після дати, зазначеної в платіжному документі, але не пізніше 31
числа розрахункового місяця, тобто за спожиту електроенергію за
фактичними показниками засобу обліку електричної енергії на
початку періоду, наступного за розрахунковим.
Однак, відповідач свої зобов’язання не виконав: не подав звіт
про обсяг спожитої електричної енергії до 25.10.04. Позивачем
було знято контрольний показник із засобів обліку відповідача,
яким встановлено понаддоговірне споживання 54462 кВт/год
електроенергії за листопад 2003р. Відповідачу було виставлено до
оплати рахунок № 9-28 від 27.01.04 на 54949,98 грн. з
застосуванням чотирикратного тарифу, що підтверджується реєстром
відправлення рекомендованих листів від 31.01.04 (а.с.50-51).
Зазначений факт було встановлено та досліджено апеляційним
господарським судом.
Згідно з пунктом 11 Порядку постачання електричної енергії
споживачам, затвердженим Постановою КМУ від 09.04.02 № 475
( 475-2002-п ) (475-2002-п)
, граничні величини споживання електричної енергії
та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у
терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною
організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є
невід'ємною частиною договору. За підсумками місяця гранична
величина споживання електричної енергії для споживачів
коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини
її споживання.
Оскільки споживач прострочив термін оплати, що було встановлено
місцевим та апеляційним судами, то встановлена на листопад
2003р. договірна величина електроспоживання позивачем була
скоригована до 54462кВт/год про що складено акт (а.с.48).
Щодо відповідальності за перевищення договірної (граничної)
величини споживання електричної енергії за розрахунковий
період.10.2004 р., передбаченої статтею 26 Закону України “Про
електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
від 16.10.97р. в редакції на
момент прийняття рішення та постанови, пунктом 7.27 Правил
користування електричною енергією ( z0417-96 ) (z0417-96)
, затверджених
постановою НКРЕ від 31.07.96 № 28, договором № 470 від 15.04.04,
то апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відповідач
повинен сплатити позивачу чотирикратну вартість різниці фактично
спожитої і договірної величини. Тому сума санкцій за перевищення
ліміту споживання електричної енергії у листопаді 2003р.
становить 54949,98 грн.
Доводи касаційної скарги про те, що договір № 397 не був
укладений 15.04.04, спростовуються наявним в матеріалах справи
договором № 397 від 18.02.2000р. (а.с.9-19), підписаним
сторонами та скріпленим їх печатками, а відтак, господарський
суд касаційної інстанції вважає постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 16.06.05 законною та
обґрунтованою і не вбачає правових підстав для її скасування.
Однак, приймаючи до уваги встановлені факти, Вищий господарський
суд, керуючись пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та статтею 233 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, дійшов висновку про необхідність
зменшення суми санкції до 27474,99 грн., враховуючи, що
відповідач є державним міським підприємством до діяльності
якого, зокрема відноситься постачання населенню тепла. Тому
судовий акт в частині стягнення суми санкції підлягає зміні, а в
іншій частині –залишенню без змін.
Враховуючи викладене, керуючись пунктом 3 ст. 83, ст.ст. 111-5,
111-7, пунктом 5 частини 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного міського підприємства
“Івано-Франківськтеплокомуненерго” задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
16.06.05р. в частині стягнення суми змінити, зменшивши її розмір
до 27474,99грн.; в іншій частині постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 16.06.05р. у справі № 9/13
залишити без змін.
Доручити господарському суду Івано-Франківської області видати
відповідний наказ.
Головуючий О.В. Муравйов
Судді А.Г. Полянський
Г.М. Фролова