ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.11.2005 Справа N 5/221
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи
В.І. –головуючого (доповідача), Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,
за участю представників: позивача –Байрак В.В., Байрак Л.Г.,
відповідача –
розглянувши касаційну скаргу ТзОВ спільного
німецько-британо-українського підприємства “Трансгазбуд” на
рішення господарського суду Дніпропетровської області від
30.06.2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 9.08.2005 року у справі за позовом
Суб’єкта підприємницької діяльності Байрак В.В. до ТзОВ
спільного німецько-британо-українського підприємства
“Трансгазбуд”
про стягнення 17134, 10 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
30.06.2005 року позов задоволений. Стягнуто з відповідача на
користь позивача 17134, 10 грн. основного боргу, судові витрати.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 9.08.2005 року рішення суду залишене без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТзОВ спільне
німецько-британо-українське підприємство “Трансгазбуд” просить
їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами
норм матеріального і процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи,
суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Як правильно встановлено судами, 17.06.2004 року між сторонами у
справі був укладений договір на надання автопослуг, відповідно
до умов якого виконавець зобов’язався надавати замовнику послуги
по перевезенню щебеню, а замовник –прийняти та оплатити вартість
наданих послуг.
За умовами укладеного договору вартість послуг встановлено
виходячи з розрахунку 0,28 грн. за один тонно-кілометр.
Додатковою угодою від 11.09.2004 року до договору сторони
збільшили вартість послуг до 0,29 грн. за один тонно-кілометр.
Згідно п. 3 розділу 3 укладеного договору, замовник сплачує
вартість наданих послуг протягом 5-ти банківських днів після
підписання актів виконаних робіт.
На виконання зобов'язання, позивач надав відповідачеві послуги
на суму 43624, 77 грн., що підтверджується актами здачі-прийому
наданих послуг.
Відповідач свій обов’язок по проведенню розрахунків за надані
йому послуги виконав частково, перерахувавши суму 26490, 67 грн.
Решта сума заборгованості становить 17134, 10 грн., що
підтверджується наявним у матеріалах справи актом звірки
взаєморозрахунків від 05.11.2004 року.
Відповідно до ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має
виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та
вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за
відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що місцевий господарський
суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, у рішенні вірно
застосував норми матеріального права і обгрунтовано задовольнив
позовні вимоги суб’єкта підприємницької діяльності Байрак В.В.
Крім того, приймаючи оскаржувані судові рішення господарські
суди дійшли вірного висновку про те, що спірний договір за своєю
правовою природою є договором на надання послуг, а не договором
перевезення і правильно визнали безпідставними посилання
скаржника на норми закону, що регулює правовідносини по договору
перевезення вантажу.
За таких обставин, судові рішення відповідають вимогам закону і
обставинам справи, тому підстав для їх зміни немає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
30.06.2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 9.08.2005 року залишити без змін, а
касаційну скаргу ТзОВ спільного німецько-британо-українського
підприємства “Трансгазбуд” – без задоволення.
Головуючий, суддя В.Дерепа
Судді Б.Грек
Л.Стратієнко