ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 10.11.2005                                         Справа N 3/489
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 09.03.2006
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого - М.Остапенка
     суддів: Є.Борденюк, В.Харченка
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
Приватної фірми (ПФ) "Рубін-А"
     на постанову від  04.07.2005  року  Львівського  апеляційного
господарського суду
     у справі N 3/489
     за позовом СПД - фізичної особи Ч.А.Р.
     до Товариства       з       обмеженою        відповідальністю
торгово-виробничого підприємства   (ТОВ   ТВП)   "Спаринг   і  К",
ПФ "Рубін-А"
 
     про   визнання недійсним договорів та стягнення 11 307,00 грн.
     В судове засідання з'явились представники сторін:
     позивача - Чопенко Андрій Романович
     відповідача Янкевич В.М. (дов. від 16.05.2005 року)
     Заслухавши суддю-доповідача     -    Є.Борденюк,    пояснення
представників  сторін  та  перевіривши  матеріали  справи,   Вищий
господарський суд України В С Т А Н О В И В:
 
     СПД - фізична особа Ч.А.Р. звернувся до господарського суду з
позовом про визнання недійсними  на  підставі  ст.  48  Цивільного
кодексу  УРСР  ( 1540-06  ) (1540-06)
          договору  про  співпрацю  N  045 від
01.09.1999, що, відповідно до матеріалів справи, укладений між ТОВ
ТВП  "Спаринг  і  К"  та  СПД  -  фізичною особою Ч.І.К.,  а також
укладеного між позивачем та  ПФ  "Рубін-А"  договору  про  надання
торгового  місця  від  01.01.2001,  як  таких,  що не відповідають
вимогам  закону;  крім  того  позивач  просить  господарський  суд
стягнути з відповідачів зайво сплачені за спірними договорами,  на
його думку, грошові кошти у розмірі 11 307 грн.
 
     Невідповідність укладених    договорів     вимогам     закону
обґрунтовується тим,  що за даними договорами відповідачі надавали
позивачеві  комунальні   послуги,   зокрема,   щодо   забезпечення
електроенергією,   опаленням,   газопостачанням,   централізованим
водопостачанням та водовідведенням і т.і.,  на здійснення яких ТОВ
ТВП  "Спаринг  і  К"  та  ПФ "Рубін-А" не мали права,  у зв'язку з
відсутністю у  них  ліцензії  (дозволу)  на  надання  вищевказаних
послуг.  До того ж, позивач посилається на відсутність виставлених
йому рахунків за надані комунальні послуги з визначенням  вартості
кожної  з  них.  За  таких  обставин,  СПД  - фізична особа Ч.А.Р.
вважає,  що визначена  у  спірних  договорах  плата  за  утримання
торгового місця,  надання комунальних та інших побутових послуг не
відповідає вимогам закону, а кошти сплачені за спірними договорами
перевищують плату за суборенду орендованого майна всупереч вимогам
Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
 
     Рішенням господарського суду Івано-Франківської  області  від
09.12.2002  у  справі  N  3/489 (суддя М.  Шпилька) позовні вимоги
задоволені частково,  визнаний недійсним договір  від  01.01.2001,
укладений між СПД - фізичною особою Ч.А.Р.  та ПФ "Рубін-А",  з ПФ
"Рубін-А" стягнуто 5 832 грн.  основного боргу,  а також на  нього
покладені судові витрати;  провадження у справі в частині позовних
вимог до ТОВ ТВП "Спаринг і К" зупинено.
 
     Постановою Львівського апеляційного господарського  суду  від
04.07.2005 (колегія   суддів:   Г.Мельник,  О.Михалюк,  Д.Новосад)
рішення  господарського  суду   Івано-Франківської   області   від
09.12.2002 у справі N 3/489 залишене без зміни.
 
     Судові рішення  в частині зупинення провадження у справі щодо
ТОВ  ТВП  "Спаринг  і  К"  на  підставі  ст.   79   Господарського
процесуального   кодексу   України   ( 1798-12  ) (1798-12)
          до  завершення
порушеного ухвалою господарського суду Івано-Франківської  області
від  28.05.2002  року провадження у справі N Б-11/186 про визнання
ТОВ ТВП "Спаринг і  К"  банкрутом  мотивовані  положеннями  Закону
України  "Про  відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12  ) (2343-12)
          щодо  розгляду  вимог  кредиторів  в
провадженні   про  визнання  суб'єкта  підприємницької  діяльності
банкрутом.
 
     При ухваленні  оскаржуваних  судових  рішень   господарськими
судами   попередніх   інстанцій   встановлено,  що  укладений  між
позивачем та ПФ "Рубін-А" договір про надання торгового місця  від
01.01.2001  є  за  своєю  юридичною  природою  договором  підряду,
істотною умовою якого відповідно до  ст.  334  Цивільного  кодексу
УРСР  ( 1540-06 ) (1540-06)
         визначено наявність кошторису,  який встановлює
вид або характер кожної послуги та визначає її вартість.
 
     Однак, в договорі від 01.01.2001 не обумовлені  вищезазначені
умови,  зокрема,  крім надання торгового місця, види, кількість та
вартість послуг договором не передбачена, до того ж не передбачено
механізму  відшкодування  відповідачеві позивачем послуг тепло- та
водопостачання,  які надавалися відповідачу комунальними службами,
а позивач користувався ними.
 
     Крім того,  господарський суд апеляційної інстанції зауважує,
що розглядає оскаржуваний договір як договір про  надання  послуг,
тобто  договір  побутового підряду,  відповідно до якого підрядник
надає послуги по обслуговуванню робочого місця, а замовник повинен
їх оплатити.
 
     За наведених обставин господарський суд першої та апеляційної
інстанції  дійшли  висновку  про   невідповідність   оскаржуваного
договору  вимогам чинного законодавства,  а отже наявність підстав
для визнання його недійсним на підставі ст.  48 Цивільного кодексу
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
     Також, на  підставі  ч.  2  ст.  48  Цивільного  кодексу УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
         задоволена вимога про повернення грошових коштів в тій
частині, що сплачені ПФ "Рубін-А" в межах терміну дії договору.
 
     Звертаючись до   суду  з  касаційною  скаргою,  ПФ  "Рубін-А"
посилається на порушення судом при ухваленні оскаржуваних  судових
рішень норм права.
 
     Перевіряючи юридичну   оцінку  встановлених  судом  фактичних
обставин справи та їх повноту,  Вищий  господарський  суд  України
дійшов  висновку,  що  касаційна  скарга  підлягає  до задоволення
частково, виходячи з такого.
 
     Обставини справи свідчать,  що господарськими судами прийняті
до  розгляду  позовні  вимоги  СПД  -  фізичної  особи Ч.А.Р.  про
визнання недійсним договору про співпрацю N  045  від  01.09.1999,
укладеного  між  ТОВ  ТВП  "Спаринг  і К" та СПД - фізичною особою
Ч.І.К.,  в частині  даних  позовних  вимог  провадження  у  справі
стосовно ТОВ ТВП "Спаринг і К" зупинено.
 
     Однак, Вищий  господарський  суд  України вважає за необхідне
зазначити,  що відповідно до ст.  1 Господарського  процесуального
кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
         до господарського суду мають право
звертатися  підприємства,  установи,  організації,  інші  юридичні
особи   (у   тому   числі  іноземні),  громадяни,  які  здійснюють
підприємницьку  діяльність  без  створення  юридичної  особи  і  в
установленому  порядку  набули  статусу  суб'єкта  підприємницької
діяльності  (далі  -  підприємства  та  організації),   згідно   з
встановленою  підвідомчістю  господарських справ за захистом своїх
порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а
також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на
запобігання правопорушенням.
 
     Враховуючи наведені   нормативні   положення,    судами    не
обґрунтовані  правові підстави для звернення СПД - фізичною особою
Ч.А.Р. до господарського суду з позовом в інтересах СПД - фізичної
особи Ч.І.К.  Зокрема,  господарськими судами попередніх інстанцій
при прийнятті до розгляду позову в цій частині  не  встановлено  в
чому полягають порушені або оспорювані права і охоронювані законом
інтереси позивача.
 
     Отже, в  частині  розгляду  позовних   вимог   про   визнання
недійсним договору про співпрацю N 045 від 01.09.1999,  укладеного
між ТОВ ТВП "Спаринг і К" та СПД - фізичною особою Ч.І.К.,  справу
слід направити на новий розгляд.
 
     Також, Вищий  господарський  суду  України  не погоджується з
висновками   господарських   судів   попередніх   інстанцій   щодо
непогодження  сторонами  договору  про надання торгового місця від
01.01.2001 істотних умов, необхідних для договорів такого виду.
 
      Відповідно до  п.  1.1.  вищевказаного  договору   підрядник
(ПФ "Рубін-А")  надає,  а  замовник  (СПД  - фізична особа Ч.А.Р.)
приймає у тимчасове платне користування  послуги  по  забезпеченню
торгівлі  на  торговому  місці  (надалі  ТМ)  у  торговому будинку
(критий ринок) на пр.  Грушевського,  12 у місті Коломия,  а саме:
3-й поверх, секція N 1, ТМ 1, 2, 3.
 
     Слід зазначити,   що   підрядник   є   орендарем   зазначених
приміщень, і фактично здає їх замовникові в суборенду.
 
     Даний договір за своєю правовою природою є частково договором
суборенди і частково договором побутового підряду.
 
     Умовами даного договору (п.  2.7.) сторонами погоджено,  що в
вартість плати за надання послуг входить оплата за електроенергію,
опалення,  робота вентилятора,  за користування ліфтом, прибирання
прилеглої  території,  організація  охорони  торгового  будинку  у
неробочі   години   і   дні,   проведення  поточного  ремонту  для
забезпечення комфортних умов праці.
 
     Тобто ПФ "Рубін-А" та СПД - фізична особа  Ч.А.Р.  домовились
про   визначення  вартості  послуг  за  спірним  договором  шляхом
включення  до  неї  крім  плати  за  суборенду  приміщення,  також
вартості інших, вищеперерахованих послуг за даним договором.
 
     ПФ "Рубін-А"  за  оскаржуваним договором виступає особою,  що
забезпечує  замовнику  можливість   користування   та   споживання
комунальних послуг, але не є постачальником даних послуг.
 
     За таких  обставин,  повернення  позивачеві вартості спожитих
ним послуг за оскаржуваним  договором,  підстав  для  визнання  не
дійсним якого не вбачається, є неправильним.
 
     Отже, в   задоволенні   позовних  вимог  в  частині  визнання
недійсним договору про надання  торгового  місця  від  01.01.2001,
укладеного  між СПД - фізичною особою Ч.А.Р.  та ПФ "Рубін-А",  та
стягнення  з  ПФ  "Рубін-А"  5  832  грн.  основного  боргу   слід
відмовити,  а  оскаржувані судові рішення в цій частині підлягають
до скасування.
 
     Керуючись ст.ст.  111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу ПФ "Рубін-А" задовольнити частково.
 
     Постанову Львівського апеляційного  господарського  суду  від
04.07.2005  року  у  справі  N 3/489,  рішення господарського суду
Івано-Франківської  області  від  09.12.2002  у  справі  N   3/489
скасувати.
 
     В частині  позовних вимог про визнання недійсним договору про
надання торгового місця  від  01.01.2001,  укладеного  між  СПД  -
фізичною  особою  Ч.А.Р.  та  ПФ  "Рубін-А",  та  стягнення  з  ПФ
"Рубін-А" 5 832 грн. основного боргу у позові відмовити.
 
     В частині розгляду  позовних  вимог  про  визнання  недійсним
договору  про  співпрацю N 045 від 01.09.1999,  укладеного між ТОВ
ТВП "Спаринг  і  К"  та  СПД  -  фізичною  особою  Ч.І.К.,  справу
направити    на    новий    розгляд    до    господарського   суду
Івано-Франківської області.
 
     Господарському суду   Івано-Франківської    області    видати
відповідний наказ.
 
 Головуючий, суддя                                     М.Остапенко
 
 Судді:                                                 Є.Борденюк
                                                        В.Харченко