ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2005 Справа N 37/01-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Уліцького А.М.,
суддів: Жаботиної Г.В.,
Савенко Г.В.
розглянувши ТОВ “Явал Україна”
касаційну скаргу
на постанову від 21.06.2005 Харківського апеляційного
господарського суду
та на рішення від 19.04.2005
у справі № 37/01-05
господарського суду Харківської області
за позовом Харківського міжрайонного природоохоронного
прокурора в інтересах держави в особі
Харківської міської ради
до ТОВ “Явал Україна”
Про стягнення 84195,25 грн.
за участю представників сторін
від позивача: у засідання не прибули
від відповідача: у засідання не прибули
від ГПУ: Сахно Н.В., посв.
В С Т А Н О В И В:
Харківський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до
господарського суду Харківської області з позовом в інтересах
держави в особі Харківської міської ради до ТОВ “Явал Україна”
про стягнення основної суми заборгованості у розмірі 83659,93
грн. та пені у розмірі 535,32 грн., що виникла з договору оренди
землі від 08.02.2001 № 13/01.
В обґрунтування позовних вимог позивач доводив, що відповідач
неналежним чином виконує зобов'язання за договором оренди
земельної ділянки № 13/01 від 08.02.2001, яка знаходиться за
адресою: м. Харків, пр. 50-річчя ВЛКСМ, 30, загальною площею
0,7281 га в частині сплати орендних платежів.
Відповідач проти позову заперечує, зокрема, посилаючись на те,
що Виконавчим комітетом Харківської міської ради 23.05.2001 було
розглянуто клопотання відповідача та надано згоду на
проектування та реконструкцію виробничого корпуса по пр.
50-років ВЛКСМ, про що було зазначено в рішенні Виконавчого
комітету Харківської міської ради, а згідно з умовами договору
оренди земельної ділянки № 13/01 від 08.02.2001 відповідачу було
надано земельну ділянку для експлуатації та обслуговування
виробничого комплексу.
Також відповідач у відзиві на позовну заяву просив залучити до
участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача,
яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Раду з питань
спеціального режиму інвестиційної діяльності на території
м. Харкова при виконавчому комітеті Харківської міської ради.
Розглянувши вказане клопотання відповідача щодо залучення
третьої особи, господарський суд відхилив його, оскільки визнав
його безпідставним.
Рішенням від 19.04.2005 господарського суду Харківської області
(суддя Доленчук Д.О.) позовні вимоги задоволені повністю.
Рішення мотивовано доведенням обставин наявності заборгованості
відповідача перед Харківською міською радою по договору оренди
земельної ділянки та обов’язку сплати неустойки з суми
заборгованості.
Постановою від 21.06.2005 Харківського апеляційного
господарського суду (колегія суддів у складі: Івакіна Б.О.
–головуючий, Сіверін В.І., Токар М.В.) рішення суду першої
інстанції залишено без змін.
Ухвалою від 24.10.2005 Вищий господарський суд України порушив
касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, в якій
заявлені вимоги про скасування рішення і постанови у справі та
прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Скаржник посилається на те, що судами при прийнятті оскаржуваних
рішення та постанови не були враховані доводи відповідача та
порушені норми матеріального права, а саме: те що 23.05.2001
виконком Харківської міської ради розглянув клопотання ТОВ “Явал
Укаїна” та своїм рішенням змінив умови оренди земельної ділянки.
Крім того, Законом України “Про спеціальний режим інвестування
діяльності на території міста Харкова” ( 1714-14 ) (1714-14)
передбачений
спеціальний режим діяльності, який звільняє від плати за землю
на період освоєння земельної ділянки.
Заслухавши суддю-доповідача Уліцького А.М., пояснення
представника Генеральної прокуратури України, перевіривши
матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 08.02.2001
між позивачем та відповідачем на підставі рішення Виконавчого
комітету Харківської міської Ради від 22.11.2000 № 1644 був
укладений договір оренди земельної ділянки № 13/01. Відповідно
до цього договору відповідачу було надано у тимчасове платне
користування на умовах оренди земельну ділянку за адресою:
м. Харків, проспект 50-річчя ВЛКСМ, 30, загальною площею 0,7281
га згідно з планом земельної ділянки строком до 01.01.2025 для
експлуатації та обслуговування виробничого корпусу.
Відповідно до п. 2.1 зазначеного договору орендна плата повинна
сплачуватись відповідачем щомісячно у вигляді орендної плати у
грошовій формі у розмірі 2657,57 грн. до 31.12.2001, а з
01.01.2002 –3913,54 грн. не пізніше 15 числа наступного місяця.
Пунктом 1 рішення Харківської міської ради XII сесії XXIV
скликання від 26.02.2003 № 45 погоджено укладання додаткової
угоди до договору оренди земельної ділянки, реєстраційний
№ 13/01 та на період з 28.11.2002 до 01.12.2003 відповідача
звільнено від орендної плати.
Відповідачем не були своєчасно внесені зміни до договору щодо
орендної плати, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка
згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості по
орендній платі за спірним договором за період з 01.12.2001 до
01.10.2004 складає суму в розмірі 83659,93 грн.
Крім того, пунктом 5.1 договору № 13/01 від 08.02.2001
передбачено, що за несвоєчасну сплату орендної плати відповідач
сплачує пеню у розмірі 0,3% від суми недоїмки за кожний день
прострочення, яка відповідно до суми заборгованості становить
535,32 грн.
Задовольняючи позов, суди виходили з того, що відповідач не
виконав зобов’язання по сплаті орендної плати за орендовану
земельну ділянку і відповідно до ст.ст. 526, 530, 611 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
міська рада –позивач у справі правомірно вимагає
стягнення заборгованості та пені за прострочку такої плати.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про плату за землю”
( 2535-12 ) (2535-12)
користування землею є платним. Плата за землю
справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що
визначається залежно від грошової оцінки земель.
Згідно з п. 15 ст. 12 цього ж Закону ( 2535-12 ) (2535-12)
від земельного
податку звільняються: на період освоєння земельної ділянки
(планування території, будівництво об'єктів інфраструктури
тощо), але не більше ніж на 5 років, суб'єкти підприємницької
діяльності, які реалізують у порядку, встановленому Законом
України “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на
території міста Харкова” ( 1714-14 ) (1714-14)
, інвестиційні проекти.
Доводи відповідача щодо звільнення від обов’язку здійснювати
плату за оренду землі відповідно до Закону України “Про
спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста
Харкова” ( 1714-14 ) (1714-14)
та умов п. 1.2.4 додаткової угоди до
договору оренди земельної ділянки судами обґрунтовано відхилені.
Відповідно до положень ст.ст. 1, 4, 5 Закону України “Про оренду
землі” ( 161-14 ) (161-14)
оренда земельної ділянки –це засноване на
договорі строкове платне володіння і користування земельною
ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької
та інших видів діяльності.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній
власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень,
визначених законом.
Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким
на підставі договору оренди належить право володіння і
користування земельною ділянкою.
Орендарями земельних ділянок можуть бути: громадяни і юридичні
особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні
юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також
іноземні держави.
Відповідач уклав договір оренди земельної ділянки від 06.02.2001
з виконавчим комітетом Харківської міської ради.
Відповідно до п. 2.1 договору відповідач зобов’язався
здійснювати плату в грошовій формі щомісячно.
Стаття 30 Закону України “Про оренду землі” ( 161-14 ) (161-14)
визначає,
що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною
згодою сторін.
Відповідач не довів внесення змін у п. 2.1 договору оренди
земельної ділянки щодо припинення або зупинення дії цього пункту
договору у порядку визначеному ст. 30 Закону України “Про оренду
землі” ( 161-14 ) (161-14)
.
Оскільки звільнення від орендної плати підлягає доведенню фактом
зміни умов договору оренди земельної ділянки, а існування такого
права є тільки підставою для узгодження сторонами змін у
договорі, слід визнати, що касатор не довів недотримання судами
першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи норм
матеріального або процесуального законодавства, тому підстави
для задоволення касаційної скарги відсутні.
Зважаючи на викладене, постанова Харківського апеляційного
господарсь кого суду залишається без змін.
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
21.06.2005 у справі № 37/01-05 залишити без змін, а касаційну
скаргу без задоволення.
Головуючий А.Уліцький
Судді Г.Жаботина
Г.Савенко