ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2005 Справа N 29/132-05-4165
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С.
суддів: Костенко Т.Ф.
Коробенко Г.П.
розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
Фірма “ЄВГО”
на постанову від 13.09.2005 Одеського апеляційного
господарського суду
у справі господарського суду Одеської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства
Енергопостачальної компанії
“Одесаобленерго” в особі Південного
району електричних мереж
до відкритого акціонерного товариства
Фірма “ЄВГО”
Про стягнення 22 833, 22 грн.
за участю представників сторін:
позивача: Копіца С.М. –дов. № 860 від 23.03.2005р.,
Мазур Л.Л. –дов. № 173 від 23.03.2005р.
відповідача: Гавазюк Г.В. –дов. № 392 від 31.10.2005р.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 16.06.2005р. господарського суду Одеської області
по справі № 29/132-05-4165 (суддя Аленін О.Ю.) в задоволенні
позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що сторонами не встановлений в
договорі термін підведення підсумків розрахункового періоду та
не обумовлені строки та порядок доведення скоригованих
договірних величин споживання електроенергії.
Постановою від 13.09.2005р. Одеського апеляційного
господарського суду (у складі головуючого судді Разюк Г.П. ,
суддів Колоколова С.І., Петрова М.С.) рішення від 16.06.2005р.
господарського суду Одеської області скасовано. Позов задоволено
частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 20000 грн.
боргу та судові витрати.
Постанова мотивована ч. 5 ст. 26 Закону України “Про
електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, ст.ст. 216, 217 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, ст. 233 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, п. 3 ст. 83 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У відзиві на касаційну скаргу позивач проти доводів касаційної
скарги заперечує, просить постанову від 13.09.2005р. Одеського
апеляційного господарського суду залишити без змін, а скаргу без
задоволення.
Не погоджуючись з вказаною постановою відповідач звернувся з
касаційною скаргою до Вищого господарського суду України і
просить її скасувати, мотивуючи скаргу тим, що судом невірно
застосовані норми матеріального та процесуального права, зокрема
ст. 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 3, 5 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 43, ч. 2 ст. 85, ч. 2 ст. 101
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.10.2005р. по
вказаній справі задоволено клопотання відповідача про зупинення
виконання оскаржуваної постанови до закінчення її перегляду в
порядку касації.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оскаржуваних судових рішень, знаходить
необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.
Відповідно до матеріалів справи 21.01.2003р. між ВАТ
“Одесаобленерго” та відповідачем було укладено договір № 73 про
постачання електричної енергії / надалі Договір/, відповідно до
кого енергопостачальна організація зобов’язалась постачати
електричну енергію відповідачу, а останній сплачувати її
вартість щомісячно 19-20 числа місяця та у разі перевищення
договірних величин споживання електроенергії ще чотирикратну
вартість різниці між договірними величинами електроспоживання та
фактично спожитою електроенергією протягом п’яти днів з моменту
отримання відповідного рахунку.
За умовами п. 8.6 Договору усі зміни та доповнення до нього
оформляються письмово і скріплюються підписами відповідальних
осіб та печатками сторін і є його невід’ємними частинами.
Як встановлено господарським судом, додатковою угодою до
Договору від 15.10.2003р. сторони узгодили обсяги постачання
електричної енергії на 2003р., що продовжують діяти в 2004р.,
зокрема за грудень 2004р. –2000 кВт/год.
Згідно п. 3.1 Договору для визначення обсягів спожитої
електроенергії споживач зобов’язаний знімати та надавати
постачальнику показники засобів обліку електричної енергії.
Так у грудні 2004 р. ВАТ Фірма “ЄВГО” спожило 24270 кВт/год
вартістю відповідно до діючих тарифів 5708,31грн. Позивачем було
виставлено рахунок від 20.12.2004 р. про сплату спожитої
електричної енергії в сумі 6849,97 грн.(тариф з урахуванням ПДВ)
з терміном оплати до 27.12.2004р., однак фактична оплата за
вказаним рахунком відповідачем здійснена лише 28.12.2004р..
Відповідно до п. 2 додаткової угоди до договору, пункту 11
Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.99 року № 441
( 441-99-п ) (441-99-п)
та п. 5.3 Правил за підсумками розрахункового
періоду договірна (гранична) величина споживання електричної
енергії коригується Постачальником електроенергії до рівня
фактично оплаченої за цей розрахунковий період величини
спожитої електроенергії, як в сторону збільшення так і в
сторону зменшення граничних величин.
Відповідно до приписів зазначеної норми апеляційна інстанція
дійшла вірного висновку щодо наявності у позивача права
здійснювати таке коригування у будь-який момент після завершення
розрахункового періоду, яким останній правомірно скористався,
скоригувавши договірну величину споживання електричної енергії
за грудень 2004р. до 0 кВт/год, в зв’язку з чим фактично спожита
відповідачем електрична енергія в кількості 24270 кВт/год
вважається спожитою у цьому періоді з перевищенням договірних
величин..
Згідно з п. 5 додаткової угоди до Договору, п. 5.2 Договору та
ч. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
/ в редакції чинній на момент виникнення спірних
правовідносин / у випадку споживання електричної енергії понад
договірну величину за розрахунковий період споживач сплачує
постачальнику електричної енергії 5-кратну вартість різниці
фактично спожитої та договірної величини.
З огляду на зазначене, касаційна інстанція погоджується з
висновками апеляційного господарського суду щодо правильності
нарахування позивачем чотирьохкратної вартості спожитої
відповідачем у грудні 2004 р. електричної енергії з урахуванням
вже сплаченої ним однократної вартості спожитої електроенергії
за вказаний період в сумі 22833,22грн.
Крім того апеляційним господарським судом з урахуванням приписів
ст.ст. 216,217 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
на підставі ст. 233 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
та п. 3 ст. 83 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
суму штрафних
санкцій зменшено, з чим судова колегія також погоджується, і
вважає за необхідне відмітити, що, оскільки апеляційним
господарським судом встановлені обставини справи, що
підтверджуються певними доказами, яким суд надав належну оцінку,
касаційна інстанція не вправі переоцінювати ці докази, а відтак
змінювати розмір вже зменшеного попереднім судом боргу.
Зважаючи на викладене, колегія вважає, що апеляційним
господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам
справи, порушень норм матеріального і процесуального права не
вбачається, тому судове рішення відповідає чинному законодавству
України та обставинам справи і підстави для його скасування
відсутні.
Посилання позивача в касаційній скарзі на порушення апеляційним
судом норм процесуального права не приймаються до уваги з тих
підстав, що процесуальні порушення не в будь-якому випадку є
підставою для скасування судового рішення, а лише у випадках,
передбачених ч. 2 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, та в разі,
якщо такі порушення призвели до прийняття неправильного рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 13.09.2005р. Одеського апеляційного господарського
суду зі справи № 29/132-05-4165 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко