ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2005 Справа N 25/54
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М. –головуючого
Бур’янової С.С. (доповідач)
Ткаченко Н.Г.
розглянувши ліквідатора ВАТ “Запорізька Січ”
касаційну скаргу Алєксєєвої Л.О.
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 24.06.2005 року
у справі № 25/54 господарського суду Запорізької
області
за заявою комунального підприємства “Водоканал”
до ВАТ “Запорізька Січ”
про банкрутство
За участю представників сторін
від кредитора не з’явилися,
від боржника Алєксєєва Л.О. дов. від 05.11.05р. № б/н,
від Вільнянської Семенченко Н.В. дов. від 04.03.05р.
райради Запорізької № 05-07/592
області
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.03.2005
року у справі № 25/54 про банкрутство ВАТ „Запорізька Січ”
зобов'язано Матвіївську сільську раду Вільнянського району
Запорізької області прийняти до комунальної власності
територіальної громади с. Матвіївка об'єкти комунальної
інфраструктури, які перебувають на балансі ВАТ „Запорізька Січ”.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
24.06.2005 року зазначену ухвалу суду першої інстанції
скасовано.
Не погоджуючись з постановою господарського суду апеляційної
інстанції, ВАТ „Запорізька Січ” звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
24.06.2005 року скасувати та задовольнити позовні вимоги
боржника, посилаючись на не вірне застосування судом апеляційної
інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме
ст. 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
(далі по
тексту –Закон ( 2343-12 ) (2343-12)
), ст. 106 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів
Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга
підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
усі види майнових
активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на
праві власності або повного господарського відання на дату
відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході
ліквідаційної процедури включаються до складу ліквідаційної
маси, за винятком об'єктів державного житлового фонду, в тому
числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів
комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства
передаються в порядку, встановленому законодавством, до
комунальної власності відповідних територіальних громад без
додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Згідно зі ст. 1 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
сторонами у справі про
банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та
боржник (банкрут).
Суд апеляційної правильно зазначив, що виносячи оскаржувану
ухвалу в межах справи про банкрутство, господарський суд першої
інстанції фактично прийняв рішення, яким зачіпаються права та
інтереси Матвіївської сільської ради –особи. яка не є стороною у
справі про банкрутство.
При розгляді справ про банкрутство господарські суди не
розглядають спори по суті, а лише встановлюють наявність чи
відсутність грошових вимог кредитора до боржника у розумінні
положень Закону України „Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
. Згідно зі
ст. 24 зазначеного Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
у ліквідаційній процедурі
господарський суд розглядає скарги на дії учасників
ліквідаційної процедури, здійснює інші повноваження, передбачені
цим Законом ( 2343-12 ) (2343-12)
. Спонукання господарюючих суб'єктів,
які не є сторонами у справі про банкрутство до певних дій у
межах таких справ Законом України „Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
не передбачено.
З матеріалів справи видно, що із змісту клопотання ліквідатора
до господарського суду та інших матеріалів справи вбачається, що
в даному випадку виник спір саме щодо передачі майна, яке
знаходиться у державній власності, до комунальної власністі.
Суд апеляційної інстанції підставно дійшов висновку, що спори
про спонукання прийняти чи передати майно тощо повинні
вирішуватися поза межами справ про банкрутство, а саме у
позовному провадженні.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського
суду України дійшла до висновку, що постанова Запорізького
апеляційного господарського суду від 24.06.2005 року у справі
№ 25/54 підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга без
задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 3 ч. 1
ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, –
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ліквідатора ВАТ “Запорізька Січ” Алєксєєвої
Л.О. залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
24.06.2005 року залишити без змін.
Головуючий Поляков Б.М.
Судді Бур’янова С.С.
Ткаченко Н.Г.