ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2005 Справа N 17/135д
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. –головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали Закритого акціонерного товариства
касаційної скарги Комерційний банк “Приват Банк” в особі
Запорізького регіонального управління,
м. Запоріжжя
на постанову Запорізького апеляційного господарського
суду від 02.09.2005
у справі господарського суду Запорізької області
за первісним позовом Закритого акціонерного товариства
Комерційний банк “Приват Банк" в особі
Запорізького регіонального управління,
м. Запоріжжя
до Акціонерно-комерційного банку соціального
розвитку “Укрсоцбанк” в особі
Мелітопольської філії АКБ “Укрсоцбанк”,
м. Мелітополь Запорізької області
Суб’єкта підприємницької діяльності
–фізичної особи Декова Олексія
Анатолійовича
про визнання недійсним договору застави № 325/16-ЗМ
Акціонерно-комерційного банку соціального
за зустрічним позовом розвитку “Укрсоцбанк” в особі
Мелітопольської філії АКБ “Укрсоцбанк”,
м. Мелітополь Запорізької області
Закритого акціонерного товариства
Комерційний банк “Приват Банк” в особі
Запорізького регіонального управління,
до м. Запоріжжя
Суб’єкта підприємницької діяльності
–фізичної особи Декова Олексія
Анатолійовича
про визнання недійсним договору застави транспортного
засобу від 02.04.2003
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Бережна Н.М. –дов. № 3921- П-П від 01.09.05
від відповідачів: 1) Кисельов М.Є. –дов. № 02-04/951 від
14.10.03
2) не з’явився
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 13.06.2005 господарського суду Запорізької області
в задоволенні первісного позову відмовлено. Провадження у справі
за зустрічним позовом припинено.
Постановою від 02.09.2005 Запорізького апеляційного
господарського суду рішення господарського суду Запорізької
області залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що спірним договором застави
№ 325/16-3М від 18.04.2003, укладеним між АКБ СР “Укрсоцбанк” і
СПД –фізичною особою Дековим О.А., не порушуються права та
охоронювані законом інтереси ЗАТ КБ “ПриватБанк” в розумінні
ст. 1 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Враховуючи, що Деков О.В. виступав стороною за договором застави
б/н від 02.04.2003, укладеного між ЗАТ КБ “ПриватБанк” та
Дековим О.А., як фізичною особою, то господарський суд
обґрунтовано припинив провадження у справі за зустрічним позовом
на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ЗАТ КБ “ПриватБанк”
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою і просить їх скасувати, мотивуючи тим, що судами
неправильно застосовано норми матеріального та процесуального
права.
Відповідно до абз.4 ст. 28 Закону України “Про заставу”
( 2654-12 ) (2654-12)
, застава припиняється при закінченні терміну дії
права, що становить предмет застави.
КБ “ПриватБанк” вважає, що з 07.03.2003 (з моменту підписання
акту прийому-передачі) і припинення зобов'язань за договором
купівлі-продажу (повністю виконані зобов'язання сторін), договір
застави майнових прав від 28.02.2003 за № 325/16-МП, предметом
якого були майнові права на одержання комбайна, що випливають із
договору купівлі-продажу від 17.02.2003 за № К-31-1Р припинений
відповідно до п. 4.2 договору застави майнових прав і вимогами,
передбаченими абз.4 ст. 28 Закону України “Про заставу”
( 2654-12 ) (2654-12)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить
необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.
Господарським судом встановлено, що АКБ СР “Укрсоцбанк” та СПД
–фізична особа Деков О.А. 28.02.2003 уклали кредитний договір
№ 325/16-К на суму 50000,00 грн. зі сплатою 25% річних з
терміном повернення основної заборгованості до 27.08.2003.
Кредит надавався для придбання зернозбирального самохідного
комбайну КЗС-3 “Русь”.
З метою забезпечення повернення кредиту сторони 28.02.2003
уклали договір застави майнових прав на одержання комбайну
зернозбирального самохідного КЗС-3 “Русь”.
18.04.2003 АКБ СР “Укрсоцбанк” та СПД –ФО Дековим О.А. укладений
договір застави майна № 325/16-ЗМ, відповідно до якого останній
передав в заставу, з метою забезпечення виконання зобов'язань за
договором кредиту № 325/16 від 28.02.2003, майно, зокрема:
комбайн зернозбиральний самохідний КЗС-3 “Русь”.
02.04.2003 Деков О.А., як фізична особа уклав із ЗАТ КБ
“ПриватБанк” кредитний договір № 2143. На забезпечення виконання
умов кредитного договору сторони 02.04.2003 уклали договір
застави транспортного засобу, зокрема, комбайну зернозбирального
самохідного КЗС “Русь”, тобто вищевказаного комбайну.
Відповідно до ст. 57 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
чинного на той час, на підставі якої позивач звернувся з
позовними вимогами до господарського суду, угода укладена
внаслідок обману, насильства, погроз, зловмисної згоди
представника однієї сторони з другою стороною, а також угода,
яку громадянин був змушений укласти на вкрай невигідних для себе
умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана
недійсною за позовом потерпілого або за позовом державної чи
громадської організації.
Під обманом принагідно розуміти умисел введення в оману
представника підприємства, установи, організації, що уклала
угоду шляхом повідомлення відомостей, які не відповідають
дійсності або замовчування обставин, що мають істотне значення
для угоди.
Господарським судом встановлено, що потерпілим від вищевказаної
угоди є, зокрема, АКБ СР “Укрсоцбанк”, а не ЗАТ КБ “ПриватБанк”,
про що також вказано і у вироку суду, на який посилається
позивач. Отже, оспорюваним договором застави № 325/16-3М від
18.04.2003 не порушуються права та охоронювані законом інтереси
ЗАТ КБ “ПриватБанк”, в розумінні ст. 1 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів вважає, що господарський суд обґрунтовано
припинив провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
оскільки Деков О.А. виступав за вказаними вище договорами,
укладеними з ЗАТ КБ “ПриватБанк”, як фізична особа, тому даний
спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими
судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому
судові рішення відповідають чинному законодавству України та
обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9,
ст. 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Рішення від 13.06.2005 господарського суду Запорізької області
та постанову від 02.09.2003 Запорізького апеляційного
господарського суду зі справи № 17-135 -д залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко