ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2005 Справа N 14-01-08/103
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі:
Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у
справі),
Бур’янової С.С.,
Ткаченко Н.Г.
розглянувши матеріали СВАТ “Агрокомбінат “Калита”
касаційної скарги
на постанову від 29.06.2005 р. Київського міжобласного
апеляційного господарського суду
від 26.04.2005 р. господарського суду
та ухвалу Черкаської області
у справі № 14-01-08/103 господарського суду
Черкаської області
за заявою СВАТ “Агрокомбінат “Калита”
до СВАТ “Христинівський завод хлібокормів і
круп”
Про банкрутство
за участю представників сторін:
від СВАТ “Агрокомбінат “Калита” –Бабенко С.В., довір.;
від комітету кредиторів –Ветряков Ю.М., голова;
від ТОВ “ВІЗАЖ” – Литвинчук Г.К., довір.
В С Т А Н О В И В:
У провадженні господарського суду Черкаської області знаходиться
Справа N 14-01-08/103 про банкрутство СВАТ “Христинівський завод
хлібокормів і круп”.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.04.2005 р.
(суддя Хабазня Ю.А.) замінено ініціюючого кредитора СВАТ
“Агрокомбінат “Калита” новим конкурсним кредитором –фізичною
особою-підприємцем Шляховою Т.О., затверджено мирову угоду від
19.04.2005 р., відмовлено у задоволенні клопотань фізичної
особи-підприємця Шляхової Т.О. та припинено провадження у
справі.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 29.06.2005 р. (судді: Яковлєв М.Л. –головуючий,
Рудченка С.Г., Федоров М.О.) апеляційну скаргу СВАТ
“Агрокомбінат “Калита” задоволено частково, скасовано пункт 1
резолютивної частини ухвали господарського суду Черкаської
області від 26.04.2005 р., в іншій частині ухвалу залишено без
змін.
Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, СВАТ
“Агрокомбінат “Калита” звернулося до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від
29.06.2005 р. і ухвалу господарського суду Черкаської області
від 26.04.2005 р. та призначити арбітражним керуючим Зозулю С.І.
На думку заявника касаційної скарги, судами першої та
апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та
процесуального права, зокрема, ст. 20 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону мирова угода набирає чинності з
дня її затвердження господарським судом.
Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 38 Закону, господарський суд при
розгляді мирової угоди зобов’язаний дослідити умови мирової
угоди на предмет їх відповідності чинному законодавству, а також
перевірити встановлений Законом порядок укладення мирової угоди.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, рішення щодо
укладання мирової угоди прийнято правомочним складом комітету
кредиторів та за рішення щодо укладання мирової угоди
висловилась всі члени комітету кредиторів (протокол № 8 від
19.04.2005 р.).
Мирова угода від імені кредиторів підписана Головою комітету
кредиторів - представником ВАТ “Птахофабрика “Немирівська”
Ветряковим Ю.М., а від імені боржника –Головою правління СВАТ
“Христинівський завод хлібокормів і круп” Ярошенко В.В.
Враховуючи те, що у даному випадку повноваження розпорядника
майна боржника у справі припинені та нового розпорядника майна
не призначено в установленому порядку, подання мирової угоди на
затвердження суду саме комітетом кредиторів, а не арбітражним
керуючим не є порушенням приписів ч. 1 ст. 38 Закону.
Також судами встановлено, що мирова угода передбачає повне
погашення боржником до 30.06.2005 р. боргу перед кредиторами
відповідно до реєстру вимог кредиторів у сумі 1 636 869,22 грн.
Таким чином, з’ясувавши порядок укладання мирової угоди,
перевіривши відповідність умов мирової угоди чинному
законодавству та надавши цим обставинам справи обґрунтовану
правову оцінку, суди дійшли правомірного висновку про те, що
сторонами дотриманий порядок укладання мирової угоди та умови
даної угоди не суперечать чинному законодавству.
Доводи касаційної скарги щодо порушення мировою угодою прав
фізичної особи-підприємця Шляхової Т.О., яку внаслідок
процесуального правонаступництва визнано кредитором боржника у
судовому засіданні з затвердження мирової угоди, визнаються
колегією суддів необґрунтованими.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону про дату розгляду мирової угоди
господарський суд повідомляє сторони мирової угоди.
При цьому, господарський суд зобов'язаний заслухати кожного
присутнього на засіданні кредитора, у якого виникли заперечення
щодо укладення мирової угоди, навіть якщо на засіданні комітету
кредиторів він голосував за укладення мирової угоди. Тобто,
господарський суд зобов'язаний заслухати кожного присутнього на
засіданні кредитора, який є членом комітету кредиторів.
Таким чином, в судовому засідання з розгляду мирової угоди
обов’язковою є участь сторін мирової угоди, а саме членів
комітету кредиторів та боржника.
В силу ч. 9 ст. 7 Закону при проведенні процедур банкрутства
інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів,
створений відповідно до цього Закону.
Як заявник касаційної скарги, так і правонаступник його грошових
вимог у справі –фізична особа-підприємець Шляхова Т.О., не є
членами комітету кредиторів, тому участь останньої та
заслуховування її думки судом не є обов’язковим.
Також необґрунтованими визнаються посилання заявника касаційної
скарги на порушення судами норм ст. 20 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
згідно яких суддя, який брав участь в розгляді справи, не може
брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення,
ухвали, прийнятої за його участю.
Вказана стаття стосується судових актів, якими закінчено
провадження у справі, зокрема, рішення, ухвали про припинення
провадження у справі, ухвали про залишення позову без розгляду
тощо.
В даному випадку не мало місце скасування судом апеляційної
інстанції таких судових рішень. Отже винесення при новому
розгляді справи тим же суддею ухвали про затвердження мирової
угоди не є порушенням приписів ст. 20 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Крім того, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції
правомірно скасовано пункт 1 резолютивної частини ухвали
господарського суду Черкаської області від 26.04.2005 р. щодо
заміни ініціюючого кредитора новим конкурсним кредитором у
зв’язку з невнесенням судом першої інстанції відповідних змін до
реєстру вимог кредиторів.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана
постанова суду апеляційної інстанції винесена у відповідності з
положеннями діючого законодавства та підстав для її зміни або
скасування не вбачається.
З урахуванням вказаного та керуючись ст. ст. 35 –38 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
та ст. ст. 41, 20, 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу СВАТ “Агрокомбінат “Калита” залишити без
задоволення.
2. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 29.06.2005 р. у справі № 14-01-08/103 залишити без
змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді С.С. Бур’янова
Н.Г. Ткаченко