ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2005 Cправа N 11/4553
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. (головуючий), Мележик Н.І., Подоляк О.А.,
розглянувши у відкритому Департаменту державної виконавчої
судовому засіданні в служби Міністерства юстиції України
м. Києві касаційну скаргу
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 15.11.2004 року
у справі № 11/4553
за позовом ВАТ “Агропромислова група
“Закарпатський сад”
до ТОВ “Спецхімкомпроект”
Про розірвання договору та стягнення 1000000 грн.,
за участю представників:
Департаменту державної
виконавчої служби
Міністерства юстиції
України - не з’явились,
позивача - не з’явились,
відповідача - не з’явились,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.08.2004
року у справі № 11/4553 (суддя Довгань К.І.) в задоволенні
скарги ВАТ “Агропромислова група “Закарпатський сад” на дії
органів виконавчої служби відмовлено на підставі ст. 1212 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 15.11.2004 року (судді: Мостова Г.І., Мамонтова О.М.,
Міщенко П. К.) ухвала господарського суду Черкаської області від
10.08.2004 року скасована, визнана недійсною постанова
департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції
України “Про наслідки перевірки виконавчого провадження”
№ 25-83-13 від 09.02.2004 р., визнано недійсними постанови ВДВС
Соснівського районного управління юстиції у м. Черкаси від
16.02.2004 року.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції
України звернувся до Вищого господарського суду з касаційною
скаргою, в якій просить постанову Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 15.11.2004 року у даній
справі скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити скаргу
ВАТ “Агропромислова група “Закарпатський сад” без задоволення. В
обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом
апеляційної інстанції неправильно застосовані норми
матеріального права та порушені норми процесуального права, що
призвело до прийняття незаконного судового акту.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої
та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального
права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений
Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 117 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у
наказі, господарський суд має зазначити: найменування
господарського суду, номер справи, дату прийняття рішення, дату
видачі наказу та строк його дії; резолютивну частину постанови;
найменування стягувача і боржника, їх адреси, найменування і
номери рахунків у банках.
Зазначеною нормою не встановлені вимоги щодо наявності у наказі
дати набрання чинності рішення суду.
Відтак, як правильно дійшов висновку суд апеляційної інстанції,
відсутність у виконавчому документі (наказі) дати набрання
чинності рішення суду не може бути перешкодою у відкритті
виконавчого провадження, оскільки Закон України “Про виконавче
провадження” ( 606-14 ) (606-14)
прийнято пізніше ніж Господарський
процесуальний кодекс України ( 1798-12 ) (1798-12)
, що регулює порядок
виконання рішень господарського суду. Вказаним законом не
передбачено положень, що змінюють, доповнюють або виключають
положення Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
(надалі по тексту ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) щодо
порядку виконання судових рішень, у тому числі, і стосовно
вимог, які ставляться до виконавчих документів.
Відповідно ст. 116 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та п. 1 Роз’яснення
Президії Вищого господарського суду України № 04-5/365 від
28.03.2002 р. “Про деякі питання практики виконання рішень,
ухвал, постанов господарських судів України” ( v_365600-02 ) (v_365600-02)
наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання
судовим рішенням законної сили. Отже, дата видачі наказу має
співпадати з датою набрання рішенням господарського суду
законної сили згідно з вимогами ст. 85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відтак, відповідно до ст. 85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, наказ
господарського суду не може бути виданий до набрання чинності
рішенням, у зв’язку з чим вимога до виконавчого документа,
передбачена п. 5 ст. 19 Закону України “Про виконавче
провадження” ( 606-14 ) (606-14)
, не суперечить вимогам ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
і тому не є перешкодою для відкриття виконавчого
провадження.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право
залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної
інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає,
що рішення або постанова господарського суду прийняті з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Враховуючи наведене, судова колегія прийшла до висновку про
правомірність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, яка
відповідає положенням ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду
України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення”
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі змінами та доповненнями.
Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування
господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального
права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого
підтвердження, в зв’язку з чим підстав для її зміни чи
скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби
Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 15.11.2004 року у справі № 11/4553 залишити без змін.
Головуючий, суддя С.Щотка
С у д д і Н.Мележик
О.Подоляк