Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Перепічая В.С. (головуючого),

Вовка І.В.,

Гончарука П. А.,

розглянувши у відкритому Закритого акціонерного товариства

судовому засіданні в м. “Донецьксталь” –металургійний завод”

Києві касаційну скаргу

на постанову Донецького апеляційного

господарського суду від 28.03.2006 року

у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства “Міттал Стіл Кривий Ріг”

до Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” –металургійний завод”

Про стягнення збитків,

УСТАНОВИВ :

У грудні 2005 року позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача про стягнення збитків у вигляді вартості недостачі продукції в сумі 1507,44 грн. у зв'язку з встановленням недостачі коксу доменного, перевезеного залізничним транспортом, під час його прийняття вантажоодержувачем.

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.02.2006 року в позові відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2006 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що апеляційним судом порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати та в позові відмовити.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено 27.12.2004 року договір № 4874 дс/161, за умовами якого ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” ( продавець) зобов'язався передати, а ВАТ “Криворізький гірничо-металургійний комбінат “Криворіжсталь”, правонаступником якого є ВАТ “Міттал-Стіл Кривий Ріг, зобов'язалося прийняти кокс доменний у кількості 20000 тонн ( + 10000 в опціоні) на умовах поставки FCA станція відправника та здійснити 100% передоплату за партію за добу до початку відвантаження партії товару, розмір якої складає 4000 тонн.

Зазначеним договором обґрунтовано пред'явлений позов.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (436-15) за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати ( поставити) у зумовлені строки ( строк) другій стороні - покупцеві товар ( товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар ( товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України (435-15) до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю- продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 2 частини 1 ст. 664 Цивільного кодексу України (435-15) передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцю за місцезнаходженням товару.

Згідно ч. 2 ст. 664 Цивільного кодексу України (435-15) , якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

За вимогами ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України (435-15) , якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, –вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

З матеріалів справи видно, що спір між сторонами виник з приводу недостачі вантажу - коксу доменного, що надійшов позивачу від вантажовідправника ЗАТ “Макіївкокс” залізничним транспортом за залізничними накладними № 51751449, № 51751450 і № 51751451.

Проте, як суд першої інстанції, відмовляючи в позові, так і суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, на зазначене уваги не звернули і не з'ясували з огляду підстав заявленого позову, як правову природу спірних правовідносин, так і те, чи є відповідач зобов'язаною особою в даному спорі сторін, виходячи з наведених норм матеріального права, а також правил FCA Інкотермс в редакції 2000 року, які сторони застосували в укладеному між ними договорі поставки.

Отже, висновки судів попередніх інстанцій зроблені без встановлення дійсних обставин спору та прав і обов'язків учасників спірних правовідносин, що має істотне значення для правильного застосування норм матеріального права, а звідси, і для вирішення спору по суті.

За таких обставин, прийняті судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111- 12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” –металургійний завод” задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2006 року та рішення господарського суду Донецької області від 08.02.2006 року скасувати, і справу № 36/483 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.