ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2005 Справа N 9/17-92
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Щотки С.О.
суддів : Подоляк О.А., Мележик Н.І.(доповідач),
розглянувши у Приватного підприємця Котенко Олени
відкритому судовому Олександрівни
засіданні касаційну
скаргу
на постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 01.06.2005 року
у справі № 9/17-92
за позовом Приватного підприємця Горгун Валерія
Івановича
до Приватного підприємця Котенко Олени
Олександрівни
про визнання недійсним договору суборенди № 12 від 01.01.2001р.
за участю представників:
позивача –не з’явились,
відповідача –не з’явились,
В С Т А Н О В И В:
В січні 2005р. приватний підприємець Горгун Валерій Іванович
звернувся до господарського суду Волинської області з вимогою
щодо визнання недійсним договору суборенди № 12 від
01.01.2001р., укладеного між ним та приватним підприємцем
Котенко О. О.
В обґрунтування заявлених вимог позивач стверджував, що ухвалою
господарського суду Волинської області від 23.10.2001р.
№ 5/38-87/70 встановлено, що договір оренди № 139 від
02.09.97р., укладений між приватним підприємцем Котенко О. О. та
Відділом по управлінню майном комунальної власності та
післяприватизаційної підтримки підприємств Ковельської міської
ради, є неукладеним. За таких обставин, позивач вважав, що на
момент укладення спірного договору суборенди відповідач не був
орендарем приміщення центрального універмагу м. Ковеля, у
зв’язку з чим не мав права на передачу частини його приміщень в
суборенду.
15.02.2005р. позивач, користуючись правом, наданим ст. 22 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, змінив предмет спору та просив суд договір
суборенди № 12 від 01.01.2001р. визнати недійсним на підставі
ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 10.01.2005р.
до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог
на предмет спору на стороні позивача залучено Відділ по
управлінню майном комунальної власності та післяприватизаційної
підтримки підприємств Ковельської міської ради.
Рішенням господарського суду Волинської області від 22.02.2005р.
(суддя Соломка Л.І.) в позові відмовлено, у зв’язку з тим, що
рішенням господарського суду Волинської області від 20.02.2002р.
у справі № 03/9-79, залишеним без змін постановою Вищого
господарського суду України від 02.07.2002р. за позовом
приватного підприємця Котенко О.О. до приватного підприємця
Горгуна В.І. про примусове виселення, встановлено факт наявності
орендних правовідносин між відповідачем та третьою особою, та
виселено ПП Горгуна В.І. зі спірного приміщення.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
01.06.2005р. (судді Городечна М.І., Юркевич М.В., Кузь В.Л.)
рішення господарського суду Волинської області від 22.02.2005р.
скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
Визнано недійсним договір суборенди № 12 від 01.01.2001р.,
укладений між приватним підприємцем Котенко О.О. та приватним
підприємцем Горгуном В. І.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення
про задоволення заявлених вимог, суд апеляційної інстанції
виходив з того, що спірний договір є недійсним, оскільки майно в
суборенду передано особою, яка не мала права його укладати, так
як на момент укладення спірного договору не була ні власником,
ні орендарем цього майна. При цьому, апеляційна інстанція
зазначила про помилковість доводів суду першої інстанції щодо
преюдиційності судових рішень, прийнятих у справі № 03/9-79, та
безпідставне відхилення судом, в якості доказу відсутності факту
укладення договору оренди від 02.09.97р. № 139, ухвали
господарського суду Волинської області від 23.10.2001р. у справі
№ 5/38-87/70.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, приватний
підприємець Котенко О.О. звернулася до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду
апеляційної інстанції скасувати, а рішення господарського суду
Волинської області від 22.02.2005р. у справі № 9/17-92 залишити
в силі.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування господарськими судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального
права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судами попередніх
інстанцій, 31.07.2000р. приватним підприємцем Котенко О.О.
придбаний патент № 3 на право оренди будівлі загальною площею
1996,8 кв.м. , що знаходиться за адресою: м. Ковель, вул
Незалежності.
04.08.2000р. до договору оренди № 139 нежитлового приміщення,
укладеного між відділом по управлінню майном комунальної
власності та післяприватизаційної підтримки підприємств
Ковельської міської ради та приватним підприємцем Котенко О.О.
внесені зміни: орендарем є ПП Котенко О.О., орендодавцем –відділ
по управлінню майном комунальної власності та
післяприватизаційної підтримки підприємств Ковельської міської
ради, що не суперечить п. 2.3 ст. 7 Положення про патент на
право оренди будівель (споруд, приміщень), затвердженого наказом
Фонду Державного майна України від 31.01.1995 р. № 90
( z0071-95 ) (z0071-95)
, яке було чинним на момент продажу патенту.
01.01.2001р. між приватним підприємцем Котенко О.О. та приватним
підприємцем Горгун В.І. укладено договір № 12, предметом якого є
передача в суборенду частини нежилого приміщення, що є об’єктом
комунальної власності, площею 19,5 кв.м. за адресою: м.
Ковель, вул. Незалежності, 134. Договір укладено на строк з
01.01.2001р. до 31.12.2001р.
Місцевим господарським судом також встановлено, що укладення
вказаного договору було узгоджено з орендодавцем –відділом по
управлінню майном комунальної власності та післяприватизаційної
підтримки підприємств Ковельської міської ради.
26.11.2001р. відповідач по справі звернувся до ПП Горгуна В.І. з
вимогою про звільнення орендованого приміщення у зв’язку з
закінченням строку дії договору.
Оспорюючи дійсність зазначеного договору, позивач посилається на
невідповідність його чинному законодавству, зокрема, ч. 1 ст. 48
ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Згідно з нормами ч. 2 ст. 22 Закону України “Про оренду
державного та комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
, орендар має право
передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально
визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні
засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено
договором оренди. При цьому, строк надання майна у суборенду не
може перевищувати терміну дії договору оренди.
Визнаючи даний договір недійсним, суд апеляційної інстанції
дійшов висновку про невідповідність спірного договору вимогам
ст. 22 Закону України “Про оренду державного та комунального
майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
, оскільки на момент його укладення приватний
підприємець Котенко О.О. не був орендарем спірного приміщення,
виходячи з того, що ухвалою господарського суду Волинської
області від 23.10.2001р. у справі № 5/38-87/70 за позовом
відділу по управлінню майном комунальної власності та
післяприватизаційної підтримки підприємств Ковельської міської
ради до приватного підприємця Котенко О.О. встановлено, що
договір оренди № 139 від 02.09.1997р. є таким, що не породжує
між сторонами будь-яких взаємовідносин.
Частиною 2 ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
визначено, що факти,
встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який
вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не
доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть
участь ті самі сторони.
Проте, у справі № 5/38-87/70 склад учасників процесу не є
тотожним складу учасників у справі, що розглядається.
При цьому, судовими актами у справі № 03/9-79 господарського
суду Волинської області за позовом приватного підприємця Котенко
О.О. до приватного підприємця Горгун В.І. про виселення,
встановлено факт укладення такого договору.
Враховуючи, що спір у справі № 03/9-79 розглянутий між особами,
які є сторонами у даній справі, суд першої інстанції правомірно
дійшов висновку про те, що вказаний факт не потребує доведення.
Відповідно до вимог ст. 111-9 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція за результатами
розгляду касаційної скарги (подання) має право залишити в силі
одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
Господарський суд Волинської області всебічно і повно з’ясував
всі фактичні обставини справи, належно оцінив докази, що мали
юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті та
дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для
задоволення позовних вимог.
За таких обставин постанова Львівського апеляційного
господарського суду від 01.06.2005р. підлягає скасуванню, а
рішення господарського суду Волинської області від 22.02.2005р.
у справі № 9/17-92 залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу приватного підприємця Котенко Олени
Олександрівни задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 01.06.2005р. у справі № 9/17-92 скасувати, залишивши в силі
рішення господарського суду Волинської області від 22.02.2005р.
Головуючий, суддя С. Щотка
Судді: Н. Мележик
О.Подоляк