ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2005 Справа N 4/24
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Невдашенко Л.П.
суддів: Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у відкритому Малого підприємства “Інформсервіс”,
судовому засіданні касаційну м. Ужгород
скаргу
на постанову від 16.06.2005
Львівського апеляційного
господарського суду
у справі № 4/24
господарського суду Закарпатської області
за позовом Малого підприємства “ Інформсервіс”,
м. Ужгород
до Закарпатської обласної організації
Українського товариства мисливців та
рибалок, м. Ужгород
Спільного підприємства “Флеш”,
м. Ужгород
Про стягнення 12 431,69 грн.
за участю представників сторін:
від позивача – не з’явилися
від відповідача - Цонинця І.М., Вельган В.Г.
В С Т А Н О В И В:
Малим підприємством “Інформсервіс” заявлено позов до
Закарпатської обласної організації Українського товариства
мисливців та рибалок та до спільного підприємства “Флеш” про
відшкодування збитків в сумі 12431,69 грн.
На обгрунтування позову МП “Інформсервіс” послалося на
безпідставність припинення СП “Флеш” сплати орендної плати за
переданий йому в оренду клуб-бар “Єгер”. В результаті
неправомірних дій орендаря МП “Інформсервіс” спричинено збитки в
сумі 12431,69 грн.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 08.04.02
позов задоволено.
Судове рішення вмотивоване тим, що Закарпатська обласна
організація Українського товариства мисливців та рибалок,
уклавши з спільним підприємством договір оренди клубу-бару
“Єгер” від 09.07.99, який рішенням суду від 08.06.01 у справі №
4/120 визнано недійсним з моменту укладення, позбавила мале
підприємство “Інформсервіс” права розпорядження майном, в тому
числі укладати договори оренди в межах, наданих йому договором
про спільну діяльність від 29.04.96.
У листопаді 2003 року Закарпатська обласна організація
Українського товариства мисливців та рибалок звернулася до суду
із заявою про перегляд рішення господарського суду Закарпатської
області від 08.04.02 за нововиявленими обставинами, якими,
вважає заявник, є рішення Ужгородського міського суду від
12.08.03. Зазначеним рішенням визнано недійсною угоду про
спільне торговельне виробництво від 29.04.96, на підставі якої
було передано МП “Інформсервіс” клуб-бар “Єгер”.
За результатами розгляду заяви Закарпатської обласної
організації Українського товариства мисливців та рибалок ухвалою
господарського суду Закарпатської області від 01.03.05 рішення
господарського суду Закарпатської області від 08.04.02 залишено
без змін.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
16.06.05 рішення господарського суду Закарпатської області від
08.04.02 скасовано і постановлено нове рішення, яким у
задоволенні позову МП “Інформсервіс” відмовлено. Скасовуючи
рішення господарського суду Закарпатської області від 08.04.02,
апеляційна інстанція виходила з того, що визнання недійсною
угоди від 29.04.96 з моменту її укладання передбачає повернення
сторін у первісний стан, поновлення їх у правах, що існували до
укладення угоди і фактично має зворотну силу, оскільки
поширюється на час до винесення судового рішення у справі №
4/24. Оскільки право МП “Інформсервіс” на володіння і
розпорядження спірним приміщенням у зав’язку з визнанням
недійсною угоди від 29.04.96 не виникало, тому і відсутні
підстави для стягнення збитків.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України МП
"Інформсервіс” просить скасувати постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 16.06.05, ухвалу
господарського суду від 01.03.05, якою залишено без зміни
рішення господарського суду Закарпатської області від 08.04.02,
залишити без зміни, посилаючись на порушення апеляційним судом
норм процесуального права.
Зокрема, скаржник вважає, що оскаржувана постанова базується на
нечинному рішенні Ужгородського міського суду, а рішення цього
суду, які вступили в законну силу, Львівським апеляційним судом
проігноровані.
Крім того, скаржник посилається на порушення апеляційним судом
вимог п. 4 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
при прийнятті
апеляційної скарги.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх
повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Місцевим та апеляційним судами встановлено, що МП “Інформсервіс”
на підставі угоди про спільну діяльність від 29.04.96 отримало
від Закарпатської обласної організації Українського товариства
мисливців та рибалок приміщення клубу-бару “Єгер” для ведення
спільних справ, яке було передано МП “Інформсервіс” в оренду СП
“Флеш”.
Правовідносини, що склалися між сторонами угоди від 29.04.96,
були предметом неодноразових розглядів як судів загальної
юрисдикції, так і господарських судів.
Рішенням Ужгородського міського суду Закарпатської області від
21.11.02 у справі № 2-3381/2002 угоду про спільну діяльність
від 29.04.96 визнано недійсною з моменту її укладання.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 2.07.2003
року апеляційну скаргу МП “Інформсервіс” та СП “Ізоліт-Карпати”
на дане рішення суду в частині визнання недійсним акта
приймання-передачі з балансу ЗР УТМР на баланс “Інформсервіс”
приміщень до статутного фонду підприємства –клубу-бару “Єгер”
скасовано і провадження у цій справі закрито, оскільки такі
позовні вимоги вже розглядалися судом.
Справу за апеляційною скаргою СП “Ізоліт-Карпати” та МП
“Інформсервіс” на рішення Ужгородського міського суду від
21.11.02 в частині визнання недійсною угоди про спільне
торговельне виробництво, поновлення у правах та стягнення
судовик витрат зі слухання у суді апеляційної інстанції зняти та
повернути до суду першої інстанції для вирішення у відповідності
з вимогами ст. 214 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
питання щодо
наслідків визнання угоди недійсною, передбачених ст. 48 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, та виправлення описки у рішенні.
12.08.2003 року Ужгородським міським судом у справі
№ 2-3381/2002 постановлено ухвалу про виправлення описки у
рішенні та винесено додаткове рішення у порядку ст. 2І4 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
, яким визначено: “Поновити сторони у
попередньому стані та правах, які існували до укладення угоди
про спільне торговельне виробництво від 29.04.96 року, що
передбачає повернення сторонами всього одержаного за угодою, а
за неможливості повернення одержаного в натурі - відшкодування
його вартості у грошах”. Додаткове рішення набуло законної сили
25.08.03.
Обгрунтовуючи правомірність володіння клубом-баром “Єгер” та
спричинення збитків, МП “Інформсервіс” посилалося як на підставу
своїх вимог на угоду від 29.04.96, яка визнана судом з моменту
укладання недійсною, оскільки не відповідає вимогам чинного
законодавства.
Колегія суддів вважає обгрунтованими висновки апеляційної
інстанції про те, що нововиявленими обставинами є фактичні дані,
що в установленому порядку спростовують факти, які були
покладені в основу судового рішення. В основу рішення
господарського суду Закарпатської області від 08.04.02 покладено
саме чинність угоди про спільну діяльність від 29.04.96.
Доводи МП “Інформсервіс” про те, що рішення Ужгородського
міського суду від 21.11.02 та 12.08.03 не набрали законної сили
досліджені апеляційним судом і відхилені як неспроможні, а тому
додаткова оцінка цих обставин відповідно до вимог ч. 2 ст. 111-7
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не відноситься до юрисдикції касаційної
інстанції.
Що стосується доводів скаржника про порушення апеляційним судом
п. 4 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, то ці доводи не
заслуговують на увагу, оскільки у разі повернення судом
апеляційної скарги у зв’язку з недоліками при її оформленні,
після усунення обставин, зазначених у пунктах 1,2 і 3 частини
першої статті 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, сторона у справі має
право повторно подати апеляційну скаргу.
Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає юридичну оцінку, дану апеляційним судом
обставинам справи такою, що грунтується на матеріалах справи та
чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної
скарги не вбачає.
Керуючись ст. ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
16.06.05 у справі № 4/24 залишити без змін, а касаційну скаргу
–без задоволення.
Головуючий Л.Невдашенко
Судді: М.Михайлюк
Н.Дунаєвська