ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.11.2005 Справа N Б39/38-04
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Удовиченка О.С.
суддів: Яценко О.В. (доповідач у справі)
Панової І.Ю.
розглянувши Закритого акціонерного товариства
касаційну скаргу комерційний банк “ПриватБанк”
на ухвалу господарського суду Харківської області
від 22.06.2005р.
у справі № Б-39/38-04 господарського суду
Харківської області
за заявою Нововодолажської МДПІ Харківської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю
“Сільськогосподарське підприємство
“Комінтерн”, с. Комінтерн
арбітражний керуючий Мірошниченко Л.О.
про визнання банкрутом
в судове засідання представники сторін не з’явились
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Харківської області від
22.06.2005року у справі № Б-39/38-04 (суддя Пуль О.А.) скаргу
ЗАТ КБ “ПриватБанк” в особі Харківського ГРУ “Приватбанк”
задоволено частково. Визнано поточні вимоги кредитора ЗАТ КБ
“Приватбанк” в сумі 62654,79грн. В іншій частині вимог
відмовлено.
Не погоджуючись з даною ухвалою Закрите акціонерне товариство
комерційний банк “ПриватБанк” подало до Вищого господарського
суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу
господарського суду Харківської області від 22.06.2005року по
даній справі, як прийняту з порушенням норм матеріального та
процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді Яценко О.В.,
розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
судом першої інстанції норм процесуального та матеріального
права дійшла висновку, про наявність правових підстав для
часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 47,43,82 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює докази за
своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному,
повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин
справи в їх сукупності, керуючись законом. При вирішенні
господарського спору по суті, за результатами обговорення усіх
обставин справи господарський суд приймає рішення.
Згідно ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція використовує
процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у
рішенні або постанові господарського суду.
Разом з тим, оскаржуване рішення прийняте судом за неповно
встановлених обставин справи, без здійснення належної юридичної
оцінки тих обставин справи, які встановлені судом.
Ухвала господарського суду першої інстанції мотивована тим, що у
відповідності до абз.2 та абз.3 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
з дня прийняття господарським судом
постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття
ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута
завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення
продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх
грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати
податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що
настав. Отже, нарахування кредитором процентів по несплаченому
кредиту після винесення постанови господарським судом про
визнання боржника банкрутом та вимоги щодо визнання в цієї сумі
заборгованості є такими, що не ґрунтується на вимогах закону,
тому не можуть буди задоволені.
Проте, такий висновок не відповідає матеріалам справи та
положенням закону.
Закрите акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк”
подало до суду заяву про визнання його поточним кредитором по
справі на суму поточної заборгованості за період з 04.06.2004р.
станом на 08.11.2004р. в розмірі 116665,75грн.
Ухвалою господарського суду від 09.08.2004р. затверджено реєстр
вимог кредиторів, до якого включено заборгованість перед
кредитором –ЗАТ КБ “ПриватБанк” в сумі 1805977,18грн., яка
розрахована станом на 03.06.2004р.
Постановою господарського суду від 19.08.2004р. боржника визнано
банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено
ліквідатора.
Отже, відмовляючи в заяві про визнання кредитором в сумі
заборгованості за період з 04.06.2004р. станом 08.11.2004р. в
розмірі 116665,75грн. господарський суд не дослідив строк дії
кредитного договору та період з якого і по який нараховуються
відсотки за користування кредитом, відповідно до вимог закону.
Відповідно до ст. 216 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов’язання
припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Неповернення суми кредиту і несплата відсотків за користування
ним є грошовим борговим зобов'язанням Товариства, яке має бути
виконане з урахуванням положень статті 214 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Згідно зі ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Вищий господарський суд України не може прийняте нове рішення по
справі, оскільки судом першої інстанції не було досліджено всіх
обставин справи та не надано їм оцінки.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського
суду України дійшла до висновку, що ухвалу господарського суду
Харківської області від 22.06.2005р. у справі № Б-39/38-04
необхідно скасувати.
Зважаючи на вищевикладене та, керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-9-111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний
банк “ПриватБанк” на ухвалу господарського суду Харківської
області від 22.06.2005р. у справі № Б-39/38-04 задовольнити
частково.
2.Ухвалу господарського суду Харківської області від
22.06.2005р. у справі № Б-39/38-04 скасувати. Справу передати на
новий розгляд до господарського суду Харківської області.