ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.11.2005 Справа N 19/203
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Васищака І.М., суддів Палій В.М., Чабана
В.В., за участю представників сторін Д.Лінніченка (дов. від
7.10.05), О. Науменко , Л. Невструєва (дов.
від 11.03.05), розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу акціонерної енергопостачальної компанії
“Київенерго” на ухвалу від 7.06.2005 року господарського суду
м. Києва у справі № 19/203 за скаргою акціонерної
енергопостачальної компанії “Київенерго” на бездіяльність
відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного
управління юстиції у м. Києві, боржник- комунальне підприємство
“Управління житлового господарства Шевченківського району м.
Києва” за участю Шевченківської районної в м. Києві ради,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою від 17.06.2005 року господарського суду м. Києва (суддя
Е.Шевченко) відмовлено в задоволенні скарги акціонерної
енергопостачальної компанії “Киїівенерго” на бездіяльність
відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного
управління юстиції у м. Києві з мотивів безпідставності.
Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” просить
ухвалу скасувати з підстав порушення господарським судом статей
2, 7, 8, 37, 55 Закону України “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
,
статей 1, 4, 5, 7, 111, 50, 55, 59, 64 Закону України “Про
виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
, статей 23, 24, 25, 32, 86
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, статей 42, 43,
47, 43, 1212 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
та ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити.
Комунальне підприємство “Управління житлового господарства
Шевченківського району м. Києва” та Шевченківська районна м.
Києві рада проти доводів касаційної скарги заперечують і в її
задоволенні просять відмовити.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового
засідання, проте відділ державної виконавчої служби
Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві відзив на
касаційну скаргу не надав і його представник в судове засідання
не з’явився.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Рішенням від 7.03.2001 року арбітражного суду м. Києва стягнуто
з комунального підприємства “Управління житлового господарства
Шевченківського району м. Києва” на користь акціонерної
енергопостачальної компанії “Київенерго” 17 862 308,06 грн.
основного боргу, 50 000 грн. пені, судові витрати; в частині
стягнення боргу в розмірі 10 639 289,54 грн. провадження в
справі припинено, а в частині стягнення пені в розмірі 5 038 962
грн. позов залишено без задоволення. На виконання цього рішення
видано наказ від 23.07.2001 року № 19/203.
Ухвалою від 27.12.2001 року господарський суд м. Києва відновив
строк для пред'явлення наказу до виконання шляхом видачі нового
наказу від 27.12.2001 року за № 19/203. В подальшому ухвалою
від 1.08.2002 року господарський суд м. Києва розстрочив
виконання рішення в даній справі з 1.09.2002 року до 1.09.2003
року, про що видав відповідний наказ від 1.08.2002 року №
19/203.
В серпні 2003 року акціонерна енергопостачальна компанія
“Київенерго” оскаржила до господарського суду бездіяльність
органу державної виконавчої служби і просила зобов'язати відділ
державної виконавчої служби Дніпровського районного управління
юстиції м. Києва вчинити виконавчі дії з опису, арешту, оцінки
та реалізації майна, що належить боржнику на праві власності, а
також майна, що закріплене за цією особою на праві повного
господарського відання.
При новому розгляді скарги господарським судом встановлено, що
майно, яке визначене в додатку № 11 до рішення від 27.12.2001
року Київської міської Ради “Про формування комунальної
власності територіальних громад районів міста Києва” та додатку
№ 11 до рішення від 18.06.2002 року № 40 Шевченківської
районної у місті Києві ради “Про формування комунальної
власності територіальної громади м. Києва”, і відносно якого
були вчиненні виконавчі дії, належить територіальній громаді
Шевченківського району м. Києва, а не боржнику.
За змістом статті 60 Закону України “Про місцеве самоврядування
в Україні” ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
територіальним громадам районів у
містах належить право комунальної власності на нерухоме майно,
житловий фонд та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі
об’єкти, визначені відповідно до закону як об’єкти права
комунальної власності. Об’єкти права комунальної власності не
можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим
суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної
громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею
органу, за винятком випадків, передбачених законом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до виконавчого
документа рішення господарського суду мало виконуватися шляхом
стягнення грошових сум. В силу вимог статті 5 Закону України
“Про виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
державний виконавець має
здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного
виконання рішення у спосіб і порядок, визначений виконавчим
документом, а тому виконання наказу господарського суду м.
Києва повинно було здійснюватись шляхом стягнення грошових
коштів, а не шляхом продажу майна.
Згідно статті 33 Закону України “Про виконавче провадження”
( 606-14 ) (606-14)
за наявності обставин, що ускладнюють виконання
рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за
власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони
мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ,
із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення. Як
встановлено господарським судом, учасники виконавчого
провадження із заявою про зміну способу та порядку виконання до
суду не зверталися.
За таких обставин, господарський суд дійшов правомірного
висновку про відмову в задоволенні скарги акціонерної
енергопостачальної компанії “Киїівенерго” на бездіяльність
відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного
управління юстиції у м. Києві про звернення стягнення на майно.
Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції,
колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її
обставини були встановлені господарським судом на підставі
всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів,
висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна
юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і
процесуального права.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-9-111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу від 17.06.2005 року господарського суду м. Києва в
справі № 19/203 залишити без змін, а касаційну скаргу
акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” без
задоволення.
Головуючий, суддя І. М. Васищак
Суддя В. М. Палій
Суддя В.В. Чабан