ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
08.11.2005                                        Справа N 17/47
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого,     Шульги О.Ф.
судді            Семчука В.В.
суддів
                 Козир Т.П.
розглянувши      Державного підприємства завод “Арсенал”
касаційну скаргу
на рішення господарського суду м. Києва від 1.03.2005 року
та постанову Київського апеляційного господарського суду від
12.04.2005 року
у справі                   № 17/47
за позовом        державного підприємства заводу “Арсенал”
до                товариства з обмеженою відповідальністю
                  “Орланд-ЛТД”
 
Про   розірвання договору та виселення
 
за участю представників:
позивача: Абатурова І.П. ;
відповідача: Разумов А.В.;
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
ДП  завод “Арсенал” звернувся до господарського суду міста Києва
з  позовною  заявою про розірвання договору оренди №  А/76-21-01
від   01.11.2001  та  виселення  відповідача  з  приміщень,   що
знаходяться  в  м.   Києві по вул. Аніщенка,4  загальною  площею
134,6  кв.  м.  , передавши зазначене приміщення позивачу;  свої
вимоги  позивач  обґрунтовує  тим,  що  відповідач  користується
приміщеннями всупереч умовам договору.
 
Рішенням  господарського суду міста Києва від 1.03.2005  року  у
справі  №  17/47  (суддя  Кролевець О.А.)  в  позові  відмовлено
повністю.
 
Постановою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
28.04.2005  року  (судді Шаргало В.І., Ланченко  Л.В.,  Пилипчук
Н.Г.)  у  справі  № 17/47 рішення місцевого суду  у  цій  справі
залишено без змін.
 
Судові  рішення мотивовані тим, що позивач не надав  доказів  на
підтвердження того, що відповідач суттєво порушує умови договору
в частині своєчасної оплати платежів.
 
ДП  завод  “Арсенал” звернувся з касаційною  скаргою  до  Вищого
господарського суду України, в якій просить рішення місцевого та
постанову  апеляційного господарських судів скасувати,  оскільки
ними   порушені  норми  матеріального  права  та  прийняти  нове
рішення, яким задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.
 
Заслухавши  пояснення представників сторін,  обговоривши  доводи
касаційної  скарги, перевіривши наявні матеріали на  предмет  їх
юридичної оцінки господарським судом, колегія суддів встановила,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Господарськими   судами   першої   та   апеляційної    інстанції
встановлено,  що  між ДП заводом “Арсенал” та  ТОВ  “Орланд-ЛТД”
укладено  договір  №   А/76-21-01 оренди  нерухомого  майна,  що
належить  до державної власності від 1.11.2001 року,  відповідно
до  умов  якого  відповідачу  було передано  в  строкове  платне
користування   державне  нерухоме  майно  по   вул.   Аніщенка,4
загальною  площею 134,6 кв.м. , для використання  під  складське
приміщення, строком дії з 01.11.2001 до 01.11.2006 року.
 
Господарські суди дійшли обґрунтованого висновку, що з огляду на
те,   що   правовідносини  між  сторонами  не   припинились,   а
продовжують  існувати,  суд вважає, що до спірних  правовідносин
застосовується ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , оскільки згідно  з  п.   4
Прикінцевих  та перехідних положень ЦК України ( 435-15  ) (435-15)
          щодо
цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
        , положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і
обов'язків,  що виникли або продовжують існувати після  набрання
ним чинності.
 
Як  зазначалося, позовні вимоги мотивуються тим,  що  відповідач
порушує  умови  договору  в  частині сплати  орендних  платежів,
порядок перерахування яких передбачений п.  3.2 Договору.
 
Судами перших та апеляційних інстанцій встановлено, що згідно  з
п.   3.2.  Договору  орендна плата за  кожний  наступний  місяць
визначається  шляхом  коригування орендної плати  за  попередній
місяць  на індекс інфляції за наступний місяць і перераховується
орендарем не пізніше 5 числа поточного місяця.
 
Підставою  для  розірвання договору оренди  може  бути  належним
чином  доведене  невиконання орендарем  хоча  б  одного  з  його
зобов'язань, передбачених статтею 18 Закону України “Про  оренду
державного   та  комунального  майна”  ( 2269-12  ) (2269-12)
           (зокрема,
обов'язку  щодо  сплати  орендної плати своєчасно  і  у  повному
обсязі) або договором оренди.
 
Відповідно  до  п.   3 ст.  291 ГК України ( 436-15  ) (436-15)
        ,  договір
оренди  може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу  однієї
із  сторін,  договір  оренди може бути достроково  розірваний  з
підстав,  передбачених  ЦК України ( 435-15  ) (435-15)
          для  розірвання
договору  найму,  в  порядку  встановленому  статтею  188  цього
кодексу ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
Відповідно до ст.  651 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , договір може  бути
змінено  або  розірвано за рішенням суду  на  вимогу  однієї  із
сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та  в
інших випадках, встановлених договором або законом.
 
Істотним  є  таке  порушення стороною договору,  коли  внаслідок
завданої  цим  шкоди  друга сторона значною мірою  позбавляється
того,  на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотним
слід вважати також таке порушення договору, яке тягне для другої
сторони неможливість досягнення мети договору.
 
Ст.   782  ЦК  України ( 435-15 ) (435-15)
         передбачено  право  наймодавця
відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі,  якщо
наймач  не  вносить плату за користування річчю  протягом  трьох
місяців  підряд. Судовими інстанціями встановлено, що відповідач
щомісячно сплачує орендну плату.
 
Суди  дійшли вірного висновку, що відповідач істотного порушення
умов  договору оренди не допустив, оскільки позивачем не  надано
суду  доказів  на підтвердження обставин, що відповідач  порушує
умови  договору  в  частині сплати орендної плати,  а  також  не
надано  доказів  того,  що  відповідач користується  приміщенням
всупереч   договору,  або  відповідач  істотно   порушує   умови
договору.
 
Таким  чином, колегія суддів Вищого господарського суду  України
дійшла  висновку про те, що постанова від 12.04.2005  Київського
апеляційного  господарського  суду  та  рішення  від  01.03.2005
господарського  суду міста Києва у справі  №  17/47  прийняті  з
дотриманням норм матеріального та процесуального права,  а  тому
підстави  для  зміни  чи  скасування  вказаних  судових   рішень
відсутні.
 
Керуючись  ст.   ст.   111-5, 111-7, 111-9, 111-11  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
   Касаційну скаргу ДП Завод “Арсенал” залишити без задоволення.
 
Рішення  господарського  суду м. Києва  від  1.03.2005  року  та
постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від
12.04.2005 року у справі № 17/47 залишити без змін.
 
Головуючий суддя               О. Шульга
 
Судді:                         В. Семчук
 
                               Т. Козир