ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.11.2005 Справа N 15/708б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Удовиченка О.С.
суддів: Яценко О.В. (доповідач у справі)
Панової І.Ю.
розглянувши касаційну Товариства з обмеженою відповідальністю
скаргу “Швейне підприємство “Сезонний одяг”,
м. Київ
на постанову Київського апеляційного господарського
суду від 18.07.2005р.
у справі № 15/708-б господарського суду м. Києва
за заявою 1.Товариства з обмеженою
відповідальністю “ДСЛК”, м. Київ
2.Приватного підприємства
“Текстиль-Контакт”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю
“Швейне підприємство “Сезонний одяг”,
м. Київ
арбітражний керуючий Титаренко М.О.
про визнання банкрутом
в судовому засіданні
взяли участь представники Ляпін Д.В. дов. б/н від 14.03.2005р.
сторін
від ТОВ “Швейне Титаренко М.О.
підприємство “Сезонний
одяг”,
арбітражний керуючий
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.01.2005р. у справі
№ 15/708-б (суддя Хоменко М.Г.) визнано розмір вимог ТОВ “ДСЛК”
у сумі 32191,85грн.; визнано розмір вимог ПП “Текстиль-Контакт”
у сумі 42521,62грн., яких зобов’язано за власний рахунок у
десятиденний строк подати до офіційного друкованого органу
оголошення про порушення справи про банкрутство боржника з метою
виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів та надати суду
докази про надання оголошення протягом двох тижнів з моменту
опублікування; призначено розпорядником майна боржника Титаренка
М.О., якого зобов’язано у строк до 11.03.2005р. скласти і подати
на затвердження реєстр вимог кредиторів.
Не погодившись з даною ухвалою товариство з обмеженою
відповідальністю “Швейне підприємство “Сезонний одяг”, м. Київ
подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу
господарського суду м. Києва від 11.01.2005р. по даній справі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
18.07.2005р. у справі № 15/708-б (судді Коваленко В.М.;
Вербицька О.В.; Малетич М.М.) ухвалу підготовчого засідання
господарського суду м. Києва від 11.01.2005р. у справі
№ 15/708-б залишено без змін, а апеляційну скаргу товариства з
обмеженою відповідальністю “Швейне підприємство “Сезонний одяг”
залишено без задоволення.
Не погоджуючись з даною постановою товариство з обмеженою
відповідальністю “Швейне підприємство “Сезонний одяг”, подало до
Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій
просить скасувати постанову Київського апеляційного
господарського суду від 18.07.2005р. по даній справі, як
прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального
права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді Яценко О.В.,
розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального
права дійшла висновку, про наявність правових підстав для
часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює докази за своїм
внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і
об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в
їх сукупності, керуючись законом.
Згідно умов ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція використовує
процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у
рішенні чи постанові господарського суду.
Разом з тим, оскаржуване рішення прийняте за неповно
встановлених обставин справи, без здійснення належної юридичної
оцінки тих обставин справи, які встановлені судом.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 18.11.2004р. ПП
“Текстиль-Контакт” та ТОВ “ДСЛК” подали заяву про порушення
справи про банкрутство ТОВ “Швейне підприємство “Сезонний одяг”,
м. Київ.
Вимоги кредиторів обґрунтовані тим, що рішенням господарського
суду м. Києва по справі № 41/224 від 19.05.2003р. стягнуто з
боржника на користь ПП “Текстиль-Контакт” грошові кошти у
розмірі 44747,62грн.
29.05.2003р. господарським судом м. Києва було видано наказ про
примусове виконання рішення № 41/224, який було пред’явлено до
Відділу Державної Виконавчої служби Печерського району м. Києва
на виконання.
Рішенням господарського суду м. Києва по справі № 14/123 від
25.06.2004р. стягнуто з боржника на користь товариства з
обмеженою відповідальністю “ДСЛК” грошові кошти у розмірі
32191,85грн.
05.07.2004р. господарським судом м. Києва було видано наказ про
примусове виконання рішення № 14/123, який було пред’явлено до
Відділу Державної Виконавчої служби Печерського району м. Києва
на виконання.
Отже, розмір безспірних вимог кредиторів до боржника складають
74713,47грн., що перевищує розмір трьохсот мінімальних розмірів
заробітної плати і які не були задоволенні боржником протягом
трьох місяців.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.01.2005р. у справі
№ 15/708-б визнано розмір вимог ТОВ “ДСЛК” у сумі 32191,85грн.;
визнано розмір вимог ПП “Текстиль-Контакт” у сумі 42521,62грн.,
яких зобов’язано за власний рахунок у десятиденний строк подати
до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи
про банкрутство боржника з метою виявлення всіх кредиторів і
можливих санаторів та надати суду докази про надання оголошення
протягом двох тижнів з моменту опублікування; призначено
розпорядником майна боржника Титаренка М.О., якого зобов’язано у
строк до 11.03.2005р. скласти і подати на затвердження реєстр
вимог кредиторів. Крім того, визначені дати наступного
попереднього засідання та перших загальних зборів кредиторів.
Згідно ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, боржник - це
суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої
грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі
зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових
платежів), протягом 3-х місяців після настання встановленого
строку їх сплати.
Під терміном неплатоспроможність слід розуміти неспроможність
суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання
встановленого строку їх сплати, грошові зобов'язання щодо сплати
податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через
відновлення платоспроможності.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 цього ж Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
, заява про
порушення справи про банкрутство повинна містити в тому числі
виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника
із зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх
виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів
розрахункового документу про списання коштів з банківського або
кореспондентського рахунків боржника та дату його прийняття
банківською установою боржника до виконання.
Згідно ч. 8 ст. 7 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
, до заяви кредитора
додаються відповідні документи: рішення суду, господарського
суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія
неоплаченого розрахункового документу, за яким відповідно до
законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника,
з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття
цього документу до виконання із зазначенням дати прийняття,
виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса
тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником
вимог кредитора; докази того, що вартість предмета застави є
недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої
заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який
подає заяву, забезпечена активами боржника.
Згідно ч. 4 ст. 11 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
у підготовчому засіданні
суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін,
розглядає обґрунтованість заперечень боржника. Тобто, фактично у
підготовчому засіданні при розгляді заяви про порушення справи
про банкрутство судом перевіряється саме неплатоспроможність
боржника та неможливість виконати зобов'язання перед
кредиторами.
Отже, із заяви кредиторів та судових рішень не вбачається склад
і розмір грошових зобов’язань боржника, а також не досліджені
письмові докази погашення заборгованості боржником; відомості
про майновий стан боржника; обґрунтований розрахунок суми, що
стягується, за виконавчими чи розрахунковими документами, за
якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з
рахунку боржника.
Згідно зі ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Вищий господарський суд України не може прийняте нове рішення по
справі, оскільки судом першої інстанції не було досліджено всіх
обставин справи та не надано їм оцінки.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського
суду України дійшла до висновку, що постанову Київського
апеляційного господарського суду від 18.07.2005р. у справі
№ 15/708-б та ухвалу господарський суду м. Києва від
11.01.2005р. у справі № 15/708-б необхідно скасувати.
Зважаючи на вищевикладене та, керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-9-111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“Швейне підприємство “Сезонний одяг”, м. Київ на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2005р. у
справі № 15/708-б задовольнити частково.
2.Постанову Київського апеляційного господарського суду від
18.07.2005р. у справі № 15/708-б та ухвалу господарський суду
м. Києва від 11.01.2005р. у справі № 15/708-б скасувати. Справу
передати до господарського суду м. Києва на стадію підготовчого
засідання.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді О.В. Яценко
І.Ю. Панова