ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.11.2005 Справа N 14/429
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шульги О. Ф. - головуючого, Козир Т.П. , Семчука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Полтавського ВАТ “Облагропостач”
на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 4.07.2005 року за скаргою Полтавського ВАТ
“Облагропостач”
на дії ВДВС Машівського районного управління юстиції з виконання
наказу № 14/429
у справі господарського суду Полтавської області
за позовом Полтавського ВАТ “Облагропостач”
до Кошманівської державної сільськогосподарської
машинотехнологічної станції
про стягнення боргу,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2005 року Полтавське ВАТ “Облагропостач” звернулось до
суду зі скаргою на дії ВДВС Машівського районного управління
юстиції з виконання наказу № 14/429 у справі господарського суду
Полтавської області за позовом ВАТ “Облагропостач” до
Кошманівської державної сільськогосподарської
машинотехнологічної станції про стягнення боргу.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.02.2005
року скаргу задоволено.
Визнано недійсною постанову ВДВС Машівського районного
управління юстиції від 29.12.2004 року про відмову ВАТ
“Облагропостач” у відкритті виконавчого провадження за наказом
суду від 25.09.2001 року № 14/429 та зобов’язано вжити заходи,
передбачені Законом України “Про виконавче провадження”
( 606-14 ) (606-14)
, по поновленню виконавчого провадження за вказаним
наказом суду.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 4.07.2005 року апеляційну скаргу ВДВС Машівського
районного управління юстиції задоволено. Скасовано ухвалу
господарського суду Полтавської області від 15.02.2005 року.
Полтавському ВАТ “Облагропостач“відмовлено в задоволенні скарги.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду, а
ухвалу господарського суду Полтавської області залишити без
зміни, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної
інстанції ст.ст. 19, 21, 23 Закону України “Про виконавче
провадження“( 606-14 ) (606-14)
і п.п. “г“п. 7 розділу 1Х Закону України
“Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”
( 1255-15 ) (1255-15)
.
Заявник зазначає, що орган виконавчої служби відмовив у
відкритті виконавчого провадження в порушення ст. 26 Закону
України “Про виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
, яка містить
вичерпний перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого
провадження і не передбачає відмову з підстав неправильного
зазначення банківських реквізитів.
У судове засідання з’явився представник заявника, представники
боржника та ВДВС в судове засідання не з’явилися.
З огляду на те, що про час і місце розгляду справи сторони
повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути
касаційну скаргу за відсутності представників боржника і органу
стягнення.
Вислухавши пояснення представника заявника, обговоривши доводи
касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2004 року Полтавське
ВАТ “Облагропостач” подало на примусове виконання до ВДВС
Машівського районного управління юстиції наказ господарського
суду Полтавської області № 14/429 від 25.09.2001 року.
Постановою від 29.12.2004 року державний виконавець ВДВС
Машівського районного управління юстиції відмовив у відкритті
виконавчого провадження на підставі ст. 26 Закону України “Про
виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
.
Відмова мотивована тим, що кошти з рахунку боржника, який
вказаний у наказі, неможливо стягнути з тієї причини, що
16.07.2001 року оголошено про ліквідацію АК АПБ “Україна”.
Задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції
виходив з того, що на момент пред’явлення наказу до виконання до
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
були внесені зміни в частині виключення
абзацу четвертого частини другої ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
отже, наказ, виданий на підставі норми, яка втратила чинність, є
таким, що не відповідає вимогам, передбаченим ст. 19 Закону
України “Про виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
.
Однак, з таким висновком суду погодитись не можна.
Як встановлено судом, згаданий наказ на момент його видання
повністю відповідав вимогам закону і пред’явлений до виконання у
строки, встановлені законом.
Вимоги до виконавчого документа визначає ст. 19 Закону України
“Про виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
.
Вказана норма не містить імперативної вимоги щодо зазначення
банку і номера рахунку боржника, а допускає зазначення у
виконавчому документі інших відомостей, якщо вони відомі суду,
які можуть сприяти примусовому виконанню.
Установа банку і номер рахунку боржника в цьому банку
відносяться саме до таких відомостей.
Стаття 26 Закону України “Про виконавче провадження“
( 606-14 ) (606-14)
встановлює вичерпний перелік підстав, за наявності
яких держаний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого
провадження і не передбачає відмову у відкритті виконавчого
провадження з мотивів ліквідації банку боржника, вказаного у
виконавчому документі.
Відсутність коштів на вказаному в наказі суду рахунку також не є
підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, до
того ж, відповідно до частини 4 ст. 63 Закону України “Про
виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
в разі відсутності даних про
наявність у боржника - юридичної особи рахунків і вкладів у
банках чи інших фінансових установах, державний виконавець
одержує такі дані у податкових органів, які зобов'язані надати
йому необхідну інформацію у 3-денний строк.
Крім того, відповідно до ст. 64 Закону України “Про виконавче
провадження” ( 606-14 ) (606-14)
у разі відсутності у боржника -
юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості,
стягнення звертається на інше майно, належне боржникові -
юридичній особі на праві власності або закріплене за ним (за
винятком майна, виключеного з обороту або обмежуваного в
обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.
Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем не було
вчинено дій, передбачених ст.ст. 63, 64 Закону України “Про
виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
.
Таким чином, орган державної виконавчої служби безпідставно
відмовив стягувачу у відкритті виконавчого провадження.
За таких обставин місцевий господарський суд прийшов до
правильного висновку про невідповідність спірної постанови
державного виконавця вимогам закону і обґрунтовано визнав її
недійсною.
Відповідно, суд апеляційної інстанції невірно застосував норми
чинного законодавства.
Враховуючи зазначене, постанова Київського міжобласного
апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а ухвала
місцевого господарського суду зміні не підлягає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-11, 1212 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 4.07.2005 року.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 15.02.2005
року залишити без змін.