ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.11.2005 Справа N 14/113д
Вищий господарський суд України у складі суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів: Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.
за участю представників:
позивача Букреєва Р.А. –(дор. № 12 від 20.04.2005)
Шкульова Л.С. –(дор. № 10 від 17.08.2005)
відповідача О.Петренко –(дор. № 218 від 07.11.2005)
розглянув касаційну ТОВ “Торговий дім “БКЗ”
скаргу
на постанову Запорізького апеляційного господарського
суду
у справі № 14/113д
за позовом ТОВ Торговий дім “Бердянський консервний
завод” м. Бердянськ
до АБ “Муніципальний” м. Запоріжжя
Про визнання іпотечного договору та додаткової угоди до нього
недійсними
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.05.2005
(суддя Т.Хоролець) позовні вимоги задоволені; визнані недійсними
іпотечний договір № 3 від 29.08.2003 та додаткові угоди № 8 від
13.05.2004 № 9 від 21.06.2004, № 10 від 10.09.2004, № 11 від
21.07.2004, № 12 від 25.10.2004, укладені між АБ “Муніципальний”
та ТОВ Торговий дім “Бердянський консервний завод”. Рішення суду
мотивовано тими обставинами, що зборами не надавався дозвіл в.о.
директора Ю.Сошнікову укладати будь-які договори щодо
розпорядження майном. Ю.Сошніков, займаючи одночасно керівні
посади у підприємстві-боржнику та підприємстві-майновому
поручителі, помилково поставив печатку на договорі іпотеки, дії
Ю.Сошнікова не схвалені учасниками товариства, обтяження
нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у
встановленому Законом порядку.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
06.09.2005 (судді: О.Яценко, П. Мірошніченко, О.Юхименко)
рішення суду по цій справі змінено, позовні вимоги заявлені
частково, визнана недійсною з приведенням сторін у попереднє
положення станом на 25.10.2004 додаткова угода № 12 від
25.10.2004.
У решті позовних вимог відмовлено.
Постанова суду мотивована тими обставинами, що відсутність
печатки не впливає на дійсність угоди, передача у заставу
цілісного майнового комплексу узгоджується з вимогами ст. 31
Закону України “Про заставу” ( 2654-12 ) (2654-12)
, застава цілісного
майнового комплексу погоджена протоколом загальних зборів
учасників товариства від 28.08.2003 № 2, питання зловживання
одним із керівників товариства своїм посадовим становищем є
компетенцією правоохоронних органів, а не господарського суду.
ТОВ “Торговий дім БКЗ” просить постанову апеляційного суду
скасувати, рішення суду залишити без зміни, так як право
виконавчого органу на укладення договорів було обмежено згідно
п. 14 Статуту, відсутній опис заставленого майна, заставодавець
не мав відповідних правовстановлюючих документів на спірне
майно, висновок суду суперечить ст. 3 Закону України “Про ПДВ”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні
дослідив матеріали справи, доводи сторін та вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Колегія суддів задовольняє клопотання банку щодо зміни
найменування АБ “Муніципальний” на банк АБ “ТАС-Бізнесбанк” із
зазначенням реквізитів банку згідно клопотання.
Згідно роз’ясненню Вищого господарського суду України від
06.11.2000 “Про деякі питання, пов’язані із визнанням угоди
недійсною п. 9 роз’яснення доповнено підпунктом 9.4, згідно
якого сам лише факт незатвердження договору після його
підписання не може бути підставою для визнання договору
недійсним.
Відсутність будь-яких обмежень щодо меж укладення договорів,
фактичне затвердження договору підтверджується протоколом
загальних зборів учасників ТОВ “Торговий дім “Бердянський
консервний завод” від 28.08.2003, згідно якого від учасників
зборів директор товариства отримав згоду на передачу у заставу
цілісного майнового комплексу.
Передача у заставу цілісного майнового комплексу відповідає
вимогам ст. 31 Закону України “Про заставу” ( 2654-12 ) (2654-12)
.
При укладенні додаткової угоди № 11 виконавчий орган не вийшов
за межі дозволеної вартості цілісного майнового комплексу згідно
оціночної вартості 10683244 грн., керівник виконавчого органу
товариства був уповноважений на підписання усіх додаткових угод
до договору застави № 3 (11) 25-03 від 29.08.2003.
Касаційна інстанція зазначає, що відсутність печатки не впливає
на визнання окремого договору недійсним, а згідно п. 8
роз’яснення Вищого господарського суду України № 02-5/111 угода
укладена з порушенням правил щодо державної реєстрації може бути
визнана недійсною лише у випадку, коли це прямо передбачено у
нормативному акті.
За таких обставин Вищий господарський суд України констатує, що
визнання договорів застави недійсними у контексті обставин
справи призведе до штучного ухилення боржника від повернення
кредиту, невиконання умов кредитного договору, вимоги
позичальника щодо визнання договорів недійсним виникли одночасно
із вимогами щодо погашення кредитної лінії.
Постанова апеляційного суду прийнята на підставі встановлених
фактичних обставин справи, апеляційним судом з’ясовані дійсні
права та обов’язки сторін, а відтак правильно застосований
матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-6, 111-7,
111-8, 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України.
П О С Т А Н О В И В:
1.Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
06.09.2005 у справі № 14/113д залишити без зміни, а касаційну
скаргу без задоволення.
2.Визнати таким, що втратив чинність п. 3 ухвали Вищого
господарського суду України від 25.10.2005 щодо зупинення
виконання рішення господарського суду.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді Є.Чернов
В.Цвігун